Вони вміють воювати: історія батальйону, що пройшов найгарячіші точки Донбасу

За час війни на Донбасі 42-й батальйон, створений наприкінці минулого літа, не був на ротації, хоча пройшов безліч гарячих точок. Про це пише у Facebook керівник проекту "Повернись живим" Віталій Дейнега.

"42-й батальйон не був на ротації за час війни. Він пройшов найгарячіші точки: Савур-Могилу, Іловайськ, Санжарівку. Саме ці хлопці утримували Вуглегірськ і відстрочили Дебальцевський котел, не давши сепаратистам можливості зайняти більше територій в цьому районі. Як говорять самі бійці з 42-го добровольчого батальйону територіальної оборони: "Ми весь час когось прикриваємо. Самі за себе воювали тільки у Вуглегірську. А так, і на Савур-Могилі, і в Іловайську, і під Санжарівкою працювали на прикриття", - пише Дейнега.

Він зазначає, що "гарячі точки на долю батальйону випадали майже одночасно".

Читайте: "Прозріти" заради перемоги: флагману українського флоту потрібні "очі"

"Поки одна частина бійців намагалася надати допомогу на Савур-Могилі, інші потрапили під Іловайськ. Там батальйон зазнав втрат - кілька військовослужбовців загинули, когось забрали в полон терористи", - пише волонтер.

Далі пост з Facebook наводимо повністю:

Хороший вид, правда? Два терикони попереду контролюються сепаратистами. За ними знаходиться найбільше передмістя Донецька - Горлівка. Точка, з якої велася зйомка, під нашим контролем. "Та сторона" про це знає. Військових таємниць ми не видали. Також відомо, хто на цій висоті стоїть. Про це сепаратисти теж знають. На лінії між Дзержинськом і Горлівкою пройшла ротація. Вони це бачили. І спробували цим скористатися. З величезними втратами для себе. Обласканий нами 17-й батальйон 57-ї бригади змінив 42-й.

На цій війні є різні підрозділи. Деякі з них публічні й відомі. А на деяких тримається наша незалежність.

42-й бат був створений наприкінці минулого літа. Його ППД - Кіровоград. Першим комбатом був капітан першого рангу Олефіренко, який з часом перевівся у СЗГ (сили спеціальних операцій). У їх складі він надалі загинув... Думаю, що сам цей факт вже багато що говорить про дух самого підрозділу. Ці хлопці не вміють бути "терпилою" і мовчки сидіти під обстрілом. Вони вміють воювати. З різних причин я не можу розкривати деталі подій останнього тижня. Самі хлопці не дуже люблять світитися. Від цього їх не так добре знають. Хоча вони на це заслуговують і заслуговують сильно. Давайте я розповім про їх бойовий шлях.

Читайте: Війна триває: волонтери розповіли подробиці загибелі бійця АТО під донецьким аеропортом

42-й батальйон не був на ротації за час війни. Він пройшов найгарячіші точки: Савур-Могилу, Іловайськ, Санжарівку. Саме ці хлопці утримували Вуглегірськ і відстрочили Дебальцевський котел, не давши сепаратистам можливості зайняти більше територій в цьому районі.

Як кажуть самі бійці з 42-го добровольчого батальйону територіальної оборони: "Ми весь час когось прикриваємо. Самі за себе воювали тільки в Вуглегірську. А так, і на Саур-Могилі, і в Іловайську, і під Санжарівкою працювали на прикриття" .

Перед окупацією Дебальцеве, 42-й батальйон вивели з Вуглегірська. Бійці прибули на другу лінію оборони до Костянтинівки. Тоді надійшов указ - висунутися на підмогу під Санжарівку. Деякі групи перебували в Зайцеве, прикриваючи 17-й і 34-й батальйони. Пізніше надійшов указ про повну заміну 17-го батальйону, і зараз 42-й займає першу лінію оборони. Від них до терористів близько 2 км, іноді навіть ближче.

Гарячі точки на частку батальйону випадали майже одночасно. Поки одна частина бійців намагалася надати допомогу на Савур-Могилі, інші потрапили під Іловайськ. Там батальйон зазнав втрат - кілька військовослужбовців загинули, когось забрали в полон терористи.

У Вуглегірську, - розповідають хлопці, - місцеві сепаратисти прямим текстом казали, що почнуть атаку, як тільки вийде 42-й батальйон. За пару тижнів до здачі Вуглегірська ми з Льошею Ліпіріді привезли рації якимось хлопцям. Вони були спокійними і ввічливими, справжніми військовими. Коли я запитав Льошу: "чи можна проїхати далі, ще ближче до передової?" Він відповів, що далі їхати вже нікуди. Це була найдальша ділянка Дебальцевського плацдарму, який сепаратисти будуть наполегливо називати котлом.

Читайте: Шахи з терористами: як українська армія вчилася воювати на Донбасі

Історії їх війни слухаєш, як щось несправжнє, повністю вигадане. Хлопці й самі кажуть - по поверненню із завдань та гарячих точок, все сприймається так, ніби книгу прочитав або фільм подивився.

Чого варта історія про похід групи на Савур-Могилу вже після того, як наші війська звідти вивели. Коли 8 днів хлопці поверталися посадками під терористичними обстрілами і ще 8 абсолютно без води і їжі, але всі вижили. Або про "Іловайський котел", від однієї назви якого вже страшно уявити, що довелося пережити нашим військовим.

Часто, розповідаючи історії, бійці кажуть: "Нас постійно висаджували незрозуміло де, і таке враження, що ворогові повідомляли наше точне місце розташування - обстріли були прицільними". Так це чи ні - судити складно. Але мета цього посту - не навести паніку, а пояснити, що в нашій армії є такий підрозділ. Підрозділ на всі складні випадки життя. І це не завжди ВДВ або спецназ. Це іноді і мотопіхота, сформована рік тому на основі батальйону територіальної оборони.

Ось і зараз, "перемир'я", яке там і так сприймають в переносному значенні, відмінно порушується ворожої стороною. З 82мм мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї летить туди, де, здається, вже немає живого місця - знову Зайцеве, Майорськ. Точніше сказати "летіло", після крайніх спроб віджати наші позиції сепаратисти отримали відсіч, захлинулися власною кров'ю і повернулися назад. У ті ночі у нас було пару поранених. У них - десятки поранених і вбитих. Сьогодні вночі було досить тихо. Сепаратистам знадобиться якийсь час, щоб перебудуватися, зализати рани і знову напасти.

Читайте: Змінити хід війни: волонтери мобілізують творчі війська

Шкода, що ми можемо писати про цих хлопців тільки таким сухим текстом. Шкода, що він не може відобразити все, що вони зробили. Але ми це ще виправимо. Ми будемо описувати їх бойовий шлях через історії окремих бійців. Ми не зможемо розповідати вам деталі того, що відбувається на їх рубежах прямо зараз. Хлопці просять цього не робити. Але ми покажемо вам через що вони пройшли, і ви самі зрозумієте, чому ми так хочемо їм допомогти. Нехай про цей батальйон мало писали в газетах. Зате його добре знають генштаб, а також сусіди з нашою і з того боку фронту. І "та сторона" зовсім не рада, коли навпроти неї знаходиться цей батальйон.

Ну і наостанок. Через свою скромність і нерозкрученість ці хлопці недостатньо обласкані народом. Зокрема їм потрібні тепловізори. Як мінімум 2-3 Pulsar HD50S (2900 $) і 1-2 модифікованих Pulsar HD з великою светосильной лінзою (5500$). Як ви бачите - висот в цих місцях багато і той, хто бачить далеко - бачить першим, а той, хто бачить першим - перемагає.

Я прошу вас зробити 2 речі:

Зробити репост, щоб про батальйон дізналися інші люди, у тому числі волонтери та спонсори. Тепловізори потрібно купити якомога швидше.

Перерахувати хоча-б 200-300 гривень самим. Оскільки безглуздо очікувати від інших того, чого не робиш сам.

Читайте: Без права на помилку: Волонтер розповів, як снайпери АТО відпрацьовують кулеметників ворога

Ми ще не раз напишемо про цих хлопців. Слідкуйте за оновленнями. А поки - ПРАЦЮЄМО! "

Проект "Повернись живим"

http://www.savelife.in.ua

http://twitter.com/backandalive

https://www.youtube.com/c/SavelifeInUaKiev...

Звітність за посиланням: savelife.in.ua/report-cash/

Реквізити:

Приват: