Блог | Россияне на границе: Путин готовит локальную бойню, наша задача – не дать политикам капитулировать
Сейчас существует высокая вероятность, что начнется новая фаза военно-политического давления РФ на Украину.
Захватить нашу страну силами, которые сосредоточены у нас на границе – РФ не сможет.
А создать военно-политическое давление, попытаться нанести поражение нашим группировкам, провести локальные операции с большим количеством погибших, захват пограничных территорий и перевод тактически-оперативных успехов в политические – может... может попробовать.
И здесь вопрос не столько нашей готовности оказывать военное сопротивление, сколько оказывать сопротивление политическое.
Киев – как город, как здания – мы удержим даже при угрозе ковровых бомбардировок, как и другие крупные города.
Западные партнеры быстро прекратят эти игры в стране, где есть 15 атомных энергоблоков.
Вопрос – в политической воле бороться за национальный суверенитет и свободу.
Вопрос в том, удержим ли эти города политически.
Далее текст на языке оригинала.
Розвідки всіх країн світу, військові та політичні аташе амбасад, іноземні журналісти, есперти та соціологи, як західні так і російські, проводили впродовж останнього року заміри готовності українського суспільства боротися і воювати.
З політиками все зрозуміло, опитували та досліджували суспільство.
Результати суперечливі, інакше ми не опинилися б у такій ситуації. Та і Росія б не ризикувала б, якщо б була впевнена, що тут стіна.
За моїми оцінками – вони хочуть хапнути частину Сумської області, зайти у межі Донецької та Луганської, забрати південь, поставити у складну ситуацію Київ зі спробою нас налякати певними діями із заходом їхніх військ на півночі, які не втягнуться у занадто важкі бої та відійдуть після початку перемовин.
Паніка, хаос – забезпечені. США вводить санкцї, Німеччина лобіює їх знімання разом з Угорщиною та блокують допомогу, процес затягнеться на десятки років, як показує досвід інших подібних ситуацій.
Україна в менших кордонах з окупованими територіями будує Британсько-Українький-Польський союз.
Це тільки припущення, тільки думка.
Головне у цій ситуації – втримати Київ і не дати капітулювати політикам.
І так пробував робити Путін з Порошенком під час Ілловайську та Дебальцево, і так само він буде діяти з Зеленським. І коли Петро Порошенко пішов на "Мінськ", аби зупинити бійню, виграти час, зміцнити армію та організувати міжнародну коаліцію для введення санкцій, то на що піде Зеленський, якщо ми втратимо Суми, а по напрямку Овруч-Іванків підуть колони російської техніки за підтримки авіації та ескандерів – ніхто не знає... Я, принаймні, ні.
Ми маємо серйозну загрозу, якої не було навіть в 2014.
Бо не було Ескандерів, Калібрів та таких угрупувань біля наших кордонів.
Зупинити росіян ЗСУ спроможні, питання не в цьому.
Путін розраховує, що українське політичне керівництво та суспільство злякаються і не готові до великих втрат при важкій економічно-політичній ситуації в країні, а отже – ладні до підписання будь-чого, аби зупинити більшу війну.
Що робити нам?
Ми маємо бути готові до національного супротиву.
Треба, аби в парламент було внесено як невідкладний (як це зробила, наприклад, Латвія два роки тому) закон про заборону зупиняти супротив навіть при втраті зв'язку з військовим та політичним керівництвом, а будь-які накази про принення боротьби вважати злочинними.
Де Латвія, в якій немає гарячої фази війни, а де Україна? У них є такий закон, а у нас – ні.
Ми живемо у дуже важкий і загрозливий час. І питання стоять дуже прості. Чи існуватиме Україна? Чи існуватиме в чинних кордонах? Чи існуватиме український народ у своїй державі?
Інші питання будуть ставити наступні покоління, якщо ми передамо їм Державу Україну.
