Український "диверсант" "Швед": наші воїни – сіль землі, в Росії їх реально бояться

7 хвилин
107,3 т.
Андрій Байдала Швед

Найбільш розшукуваний Росією "український диверсант", який із подачі їхніх ЗМІ відомий як Андрій Байдала ("Швед"), розповів, чому в РФ так бояться наших розвідників, а також про патріотів України на окупованій частині Донбасу і про те, які методи використовує російська агентура.

"Шведа" в "ДНР" і Росії вважають одним із організаторів "ліквідації" ватажка Олександра Захарченка та творцем "терористичної організації". Проти нього відкрито кілька кримінальних справ.

Сьогодні OBOZREVATEL публікує другу частину інтерв'ю (першу можна прочитати тут).

– У Росії та її анклавах на окупованій частині Донбасу постійно презентують українських розвідників, та й усіх наших воїнів, як звичайних найманців. Мовляв, на першому місці гроші, а куди йти, які завдання виконувати – їх взагалі не хвилює.

Відео дня

– Для того, щоб говорити про наших розвідників, як про найманців, які цікавляться тільки грошима, для початку потрібно було б знайти хоч одного багатого або заможного. Я поки таких не бачив. Можливо десь такі є, але точно не в моєму колі спілкування (сміється. – Ред.). Ось зворотних прикладів можу навести хоч греблю гати.

Чомусь так складається, що люди не наживають щось, служачи Батьківщині, а віддають. Усе починається з поліпшення снаряги, виданої від держави, і закінчується тим, що там щось проплатив, сям, і, як правило, це все не відшкодовується.

Буквально недавно у вузькому колі зайшла розмова, хто скільки й чого втратив за час служби – у деяких досить серйозні суми. І це якщо говорити тільки про фінанси.

Яскравим прикладом є зірвана операція зі звільнення людей із місць позбавлення волі в так званій "ДНР". Коли команди на вихід все не було і не було, на якомусь етапі виділені державою гроші закінчилися і "підтримувати тему" почали особисто учасники. Хлопці часом без хліба сиділи!

А, на секундочку, серед відібраних і задіяних для цієї операції було два колишніх директори великих заводів. Самі подумайте, що б вони у цивільному житті мали! А замість цього сухарі ділили з іншими – тому, що розуміли важливість завдання.

А думка, що на такій роботі можна добре заробити, дійсно поширена. Якщо чесно, на початку цієї діяльності я не те щоб підтримував, але і не заперечував цього. З 18-го року я, якщо прямо запитують, як правило, кажу:

"Грошей буде мало, буде голод, холод і високі шанси померти або потрапити під тортури. А вони гірші за смерть. Але комусь цю роботу робити треба".

Є такі, хто йшли після цієї розмови. Але ті, хто залишалися, це діамант найчистішої води, сіль землі.

Українські воїни – патріоти на ділі

– Ви говорите, що хлопці голодували, чи не дарма? Взагалі, наскільки реальною була операція зі звільнення полонених, яких тримають у Донецьку? Це звучить як фантастика.

– Абсолютно реальна. Штурм кожного об'єкта прораховувався і хронометрувався до секунди. Ми знайшли аналоги практично всіх об'єктів і відпрацьовували кожен рух. Перевірялися і шляхи відходу. У мене величезна кількість відео таких відходів, знятих на одному кадрі, зокрема й у випадках тривоги і перекриття.

Ба більше, наприклад, на територію "Ізоляції" я заходив особисто під час одного з перевіркових проникнень.

Територія "Ізоляції"

– Ще одна крайність (до речі, часто стикаюся з такою думкою), що з окупованої території давно виїхали справжні патріоти України. Що відбувалося, наприклад, у 2014-му і що зараз? Чи є і сьогодні там люди, на яких можна покластися?

– Цивільні багато які... Ось навіть слів дібрати не можу. З одного боку, розумію, люди допомагають нам і тим самим борються за свою землю. А з іншого... Наведу простий приклад. Одна жінка на наше прохання допомагала нашій людині (позивний "Студент") повернутися додому. Вона заїхала на окуповану територію, зробила те, що потрібно, і повернулася. Ми їй гроші за проїзд ледве всунули! Упиралася: "Я не за гроші, я проти цих" і все тут.

На той час вона вже обжилася на підконтрольній Україні території, а все ж поїхала на наше прохання. Тому що болить.

Багато хто на тому боці підтримує нас. Ви здивуєтеся, але багато і серед "військовослужбовців" НЗФ.

При правильному підході й політичній до того волі ми могли би зайти на Донбас під звуки маршу і кидання квітів народом.

Ну, цьому щосили протидіятиме Росія. Хоча багато які кроки її адептів говорять і про реальний страх.

– Росіяни бояться, тому що не дурні і розуміють нашу ефективність як у прямих діях, так і в розкладанні їх ізсередини.

Наприклад, простий аргумент, на який мені ще не зміг відповісти жоден член НЗФ: ти ж складав присягу на вірність Україні, а потім порушив присягу, це як назвати? А таких заготовок у мене багато.

Ось ще приклад: на сепарському Оплот-ТБ Фаріон і Ніцой показують частіше, ніж дировських пропагандистів. Так і гляди нагородять скоро за просування ідей "русского мира".

Той же "Студент", про якого я згадував вище, на підконтрольній нам території розмовляв винятково українською. І не тому, що треба, а він сам так вирішив. Тому що українська – це круто, і вже точно наша мова не потребує оскаженілої пропаганди.

– На окупованій частині Донбасу гуляє багато міфів про те, що в нас відбувається. І російська пропаганда доклала до цього чимало зусиль.

– О, так. Наприклад, там переконані, що в нас зігують на вулицях, а в армії та поліції – взагалі всі поголовно. При особистій розмові переконуєш у зворотному, даєш пару аргументів, показуєш, що це не так – ось і готовий прихильник України.

Окремо варто зазначити, як Росія та її агенти дискредитують у нас тих, хто захищає Батьківщину. Прикладів можу навести багато. Та що там казати, мене й самого і зрадником намагалися зробити, і наркоторговцем виставити, і навіть контрабандистом.

І все ж один приклад наведу.

"Душман", контррозвідник Олександр Хараберюш, дуже ефективно працював проти "дири". За що його і вбили. Так на нашій території досі ходять чутки, запущені російською агентурою, мовляв, він контрабандою займався. Займався, не приховую, але винятково з метою провезення через лінію розмежування різних смертоносних ніштяків. За таке окремо нагороджувати треба, а не засуджувати!

Взагалі росіяни "тиснуть" на два напрями: зганьбити тих, хто їм протистоїть, і створити фальшивих героїв.

Яскравий приклад, як я думаю, це Надя Савченко ("Куля"). Просто вона трохи обмежена, завзята, честолюбна й корислива людина, а тому легко прораховується. Вивчити її за час перебування в полоні росіянам не становило жодних проблем. Ось і вийшло все, як вийшло. Кого нині героїзують, усім видно.

Одна з "кримінальних справ" у "ДНР", де фігурує "Швед"

– Підтримка Росії з боку місцевого населення окупованої території реально настільки висока, як це намагаються представити?

– Підтримка Росії на частині Донбасу в 2014 році була реально велика. А зараз, коли там окупанти закрутили гайки, а приходу Росії все немає і немає, ситуація докорінно змінилася. Багато хто боїться.

Ми навіть жартували, що вони через в'язницю перепис населення проводять.

Разом із тим "на кухнях" чекають відновлення контролю України над тією територією.

Так, чекають не всі. Багато загиблих за "ДНР" та/або Росію. Їхні родичі – це окрема тема. Є ще й ті, хто аби вижити, пішли працювати на окупаційну владу – вони теж побоюються "українських репресій". І з тими, і з іншими не вирішити з кондачка. Тут єдиний вихід – системні й методичні роз'яснення, засновані на політичній волі керівництва країни.

Разом із тим, згадайте похорон убитого Захарченка – так туди бюджетників практично силоміць зганяли.

Ватажок "ДНР" підірвався у власному кафе "Сепар" в окупованому Донецьку
На похорон "Захара" зігнали бюджетників і пенсіонерів

Зараз на окупованій частині Донбасу Україні є на кого спертися?

– Був період, до 2020 року, коли охочі нам допомагати (серед жителів окупованих територій) йшли практично потоком. Потім пройшла низка звільнень у наших службах, і в СБУ зокремаі, і просування ідей українізації практично зійшло нанівець.

Я наводив приклад того, як у тому ж Донецьку вірять у примус до розмови винятково українською мовою та в поголовне зігування.

Цю насаджувану російською агентурою маячню виколупати з їхніх мізків можна тільки під час особистої бесіди – причому неодноразової.

Зараз знову пішло зростання прихильників України на окупованих територіях, але, якщо чесно, я думаю, що це не стільки від заслуг наших, а тому що Росія лажає. Невідворотність відновлення Україною контролю над захопленою частиною Донецької та Луганської областей очевидна й обумовлена безліччю факторів. Але якщо ми підштовхнемо, то все станеться набагато швидше.

І найголовніше, на території "ДНР" працювало й досі працює велике проукраїнське підпілля. Але про це поки рано говорити.

Українки під час святкування Дня Незалежності

З першою частиною інтерв'ю "Шведа" можна ознайомитися тут.