Найбільш розшукуваний Росією "український диверсант "Швед": у РФ збирали гроші на кілера для мене. Перше інтерв'ю

10 хвилин
181,1 т.
Андрій Байдала Швед

Після вибуху в Донецьку, внаслідок якого загинув ватажок "ДНР" Олександр Захарченко, українець з позивним "Швед" (відомий із подачі росЗМІ як Андрій Байдала) став чи не найголовнішим "страшилом" і в РФ, і на окупованій частині Донбасу. Саме його називають одним із організаторів відправки на той світ "героїв республіки", серед яких також відомі "Гіві" і "Моторола".

Навіть затриманих у Росії бандитів ФСБ називає людьми "Шведа", а днями пройшла інформація про ще один "інцидент". Цього разу з найжорстокішим катом негласної в'язниці "МДБ ДНР" – "Ізоляції".

Детальніше про це та багато іншого читайте на OBOZREVATEL у першому інтерв'ю "диверсанта".

Вас усюди називають найбільш розшукуваним Росією "українським диверсантом". Для цього є підстави?

– Так, підстави є.

Ставити запитання про те, чи причетні ви або ваші колеги до гучних ліквідацій Олександра Захарченка, Михайла Толстих або Арсена Павлова...

Відео дня

– Марно, бо не відповім.

Ну що ж, очікувано. Сам факт розшуку вас російськими спецслужбами вносить корективи, скажімо так, у спосіб життя?

– Безумовно – я ж не ідіот.

Ну і до того ж не збираюся на той світ – я точно не самогубець.

Це на випередження? Мовляв, раптом що, у вас психіка в нормі, відчуваєте себе добре?

– Психіка стабільна, наркотики не вживаю, як і алкоголь (сміється. – Ред.). А так запобіжні заходи, звісно, робляться. Так вийшло, що ворог знає про мене, а я знаю майже поіменно всіх мисливців, які хочуть мене дістати.

"Мисливці" з яких структур?

– Зокрема, з Федеральної служби безпеки РФ. Дуже жадають зі мною поспілкуватися... навіть не поспілкуватися, а скоріше відправити на той світ, "УБОЗ МВС ДНР" і "Міністерство держбезпеки ДНР".

Чому вони?

– Вважають мене коренем ледве не всіх своїх бід. Десь самі надумали, десь є підстави – заглиблюватися не буду.

Розповім кумедну історію. Коли в Росії піднялася хвиля ненависті в мій бік, я відкрив картку і почав збір коштів на "ліквідацію Шведа". Росіяни скидалися. Зібрали 370 тисяч із хвостом. Це те, що ми встигли зняти, поки співробітники ФСБ не розчухались.

Зараз вони навіть коменти, де я закликав активніше оплачувати мою смерть, всюди зачистили.

А що, солодке я люблю, а цукор – білий вбивця (сміється. – Ред.).

Андрій Байдала "Швед"

Жарти жартами, а коли і як у РФ дізналися про ваше існування?

– Був злив. Перший стався ще в 2017 році зі Служби безпеки України. Але, на щастя, людина, яка це зробила, сама не розуміла моєї функціональної ролі, тим більше вона з часом змінювалася. Точніша деталізація сталася після того, як наші "великі спецслужбісти" відправили мого друга, по суті, в руки "УБОЗу ДНР", а за фактом – у ФСБ.

Як це сталося?

– Досить просто. У нього було завдання, яке йому поставила одна з наших спецслужб. Він, розуміючи, що з ним не справляється, звернувся до мене по допомогу – просто по-дружньому. Чим змогли, ми йому допомогли.

Згодом, коли він опинився в засідці, ми його вивели і допомогли виїхати з "ДНР". Він доповів своїм безпосереднім керівникам, що у нього провал – причому, не через його провину. Але в підсумку людину вдруге відправили на окуповану територію – а там його "взяли".

Вже зараз ми знаємо, що його злили набагато раніше. Його фотографії були на тому боці ще із 17-го року, але вони не знали, під яким прізвищем людина буде заїжджати, що саме буде робити, де буде жити. Саме тому його на якийсь час втратили.

Не треба вважати російські спецслужби якимись великими. Ніякі вони не великі, лажають, як і всі.

Що зараз із вашим другом?

– Сергія Грузинова було взято в полон, він пройшов тортури в "Ізоляції", а зараз його тримають у СІЗО №5 у Донецьку. Я намагався його врятувати. Завів групу в складі більш як 10 осіб, для того щоб його відбити. Не вийшло, оскільки одному з членів групи – Віктору Шидловському – позначили паспорт. Відмітили у нього вдома, причому один із його друзів. Він, цей друг, був упевнений, що робив це на благо – за вказівкою одного із співробітників СБУ. А за фактом, за наказом агента ФСБ.

Шидловський і його напарниця, Наталя, також зараз перебувають у полоні.

Минулого літа ФСБ затримала під Москвою групу, яка нібито намагалася викрасти і доправити в Україну "одного з лідерів ополчення". У російській спецслужбі заявили, що і тут є слід "Шведа".

– Це дуже смішна історія. Громадянин Росії робить замовлення бойовику, який служив у "МДБ ДНР", своєму товаришу. Виконавці – громадяни Росії, а винні українські спецслужби? Ну, реально смішно.

Так, у нас велася робота щодо всіх цих об'єктів, ми їх відстежували. І якби у бандитів вийшло те, що вони задумали... Ми розглядали (як один із варіантів) втручання в події, щоб отримати інформацію, корисну для нашої країни. Тому що людина, чиєму викраденню запобігли феси (співробітники ФСБ РФ. – Ред.), була допущена до багатьох речей.

Людина була причетною до гучних вбивств – зокрема вбивств полковника ГУР МОУ Максима Шаповала і полковника контррозвідки СБУ Олександра Хараберюша.

Максим Шаповал і Олександр Хараберюш

Про кого саме йдеться?

– Про того, кого викрадали ці згодом затримані фсбшниками бандити і яких приписали мені. Їхній "об'єкт" – це Роман Волянюк ("Хакер"), права рука Василя Євдокимова ("Леніна"), начальника Центру спецоперацій так званого Міністерства держбезпеки "ДНР".

Волянюка збиралися викрасти колишні поплічники Євдокимова – Вадим Долгов ("Пенсіонер") і Денис Куликовський ("Палич"). Саме викраденням Волянюка вони вирішили раз і назавжди вирішити свої фінансові проблеми.

Той знав, де "Ленін" сховав свої награбовані скарби, вивезені з Донецька в РФ.

Варіант втручання на певному етапі ми дійсно розглядали. Ми переконали "фігурантів", що зможемо допомогти заволодіти грошами (а цього вони хотіли найбільше), а також назавжди заховати "Хакера".

Зрозуміло, що нічого б цього не було – Україна поводиться гуманно з полоненими. Але якби Волянюк потрапив до нас, ми могли би розкрити частину агентури РФ, що працює на території України.

Не буду пояснювати, чому і як це могло б статися, побажання такі були, але все сталося так, як сталося. Не близько стояло, не боляче впало.

Щодо одного з фігурантівКуликовського, якого полонені українці називають найжорстокішим катом "Ізоляції". На деяких росресурсах пройшла інформація, що "Палича" нібито недавно вбили і що причетний до цього знову "Швед".

– Перша інформація була про те, що "Палича" вбили феси під час затримання. Потім вони чомусь почали мене до цього приписувати.

За їхньою логікою, це я, мабуть, віддавав команди співробітникам ФСБ. Сміх. А взагалі дуже складно коментувати російську маячню.

Ви зачепили тему агентури РФ. У нас звинуваченнями типу "рука Кремля", "агент Кремля" розмахують направо і наліво. За вашою оцінкою, наскільки серйозною є реальна ситуація?

– Від того, що хтось постійно кричить "вовки", хижаків у лісі менше не стає.

Те, що "вовк" часто кричать необґрунтовано, – є така проблема. Водночас робота агентури, на жаль, досить успішна. Ми це можемо спостерігати.

Російської агентури в наших спецслужбах?

– Так точно. Буквально недавно затримали в Херсоні людину, яка служила в СБУ і мала доступ, по суті, до всіх баз, включно з оперативними записками – а це дуже ласий шматок. Цей чоловік працював на ФСБ РФ. Одного затримали, а скільки їх? Але навіть одна людина може завдати великої шкоди.

Зокрема, їхня агентура настільки глибоко проникла в наші структури, що часто нашим людям, які виїжджають на тимчасово окуповану територію, мітять паспорти.

Яким способом мітять?

– Найпростіший метод – як і у випадку з Шидловським, про що я вже говорив, – вирвати внутрішню сторінку з паспорта. Мітять і перед переданням документів оперативного прикриття, під якими заїжджають люди для роботи на тій стороні.

Є маса інших варіантів міток. Наприклад, чорнильна пляма в одному місці. Був період, коли на КПП (на окупованій території. – Ред.) дуже ретельно оглядали фотографії. І я підозрюю, що людина, яка займалася створенням документів оперативного прикриття, в певних паспортах фотографію трохи зміщує.

Ця людина досі працює?

– Я не знаю. Це стосувалося саме роботи СБУ, нехай цим займається їхня внутрішня безпека. Щастя їм, здоров'я, женихів багатих.

На російсько-українському кордоні в грудні 2020 року ФСБівці застрелили громадянина Українижителя Сумської області. Його назвали одним з українських диверсантів, які нібито хотіли викрасти чергового "героя ДНР". Тоді в одному із сюжетів російського телеканалу, де за кадром цю НП коментував чинний співробітник ФСБ РФ, показали ваше фото. Не найстаріше.

– Це фото здавалося до особової справи Головного управління розвідки Міноборони України. Це фото передавалося певній людині, воно не могло ніяк спливти, крім як зсередини ГУР МО. Як саме – я не знаю.

Тільки особиста справа, фото більше ніде не використовувалося?

– Ніде.

Може все-таки злам ваших даних?

– Ні, звичайно ж, тому що вони захищені, а фотографія була в локальному сховищі. Це практично нереально.

Тобто ви вважаєте, що витік був із розвідки?

– Так.

І це дало можливість...

– ... побудувати якісь фантазії, не більше. Так склалося, що з певного моменту я намагаюся не писати в оперативних планах усі подробиці.

"Шведа" вважають причетним до ліквідацій ватажків "ДНР" і викрадень з території РФ

Були ситуації, коли інтуїція допомагала уникнути реальної небезпеки?

– Звичайно ж, дуже часто – завдяки цьому залишався живий. Була й інша ситуація. Є речі, про які обов'язково треба доводити до відома, наприклад, коли хтось провалюється.

Хлопчика, який допомагав нам у певних моментах, взяли прямо в квартирі в окупованому Донецьку.

Була спільна операція, під час якої один чоловік дізнався про існування конспіративної квартири. А ті люди, які відправили його до нас на підтримку (через його певні навички), дізнавшись про його провал уже на іншій операції, не сказали мені про це. В підсумку людина "здала" цю квартиру, а "УБОЗ" там узяв "Студента".

Він пройшов полон, катування, але зміг втекти – а ми його вивели з того боку. Це був момент, коли ми їх переграли.

Є перемоги, однозначно вдалі операції, є і поразки?

– І тих, і інших вистачає. Життя неоднозначне. Слава богу, перемог більше.

Чи вважаєте ви проваломособистим або тієї чи іншої спецслужбиситуацію, яка сталася рік тому на Позняках? Тоді, по суті, спливло ваше ім'я в прив'язці не до подій у РФ або на тимчасово окупованій частині Донбасу, а до НП у Києві. Тоді співробітники СБУ, намагаючись вас затримати, вранці відкрили вогонь у спальному мікрорайоні.

– Я вважаю, що те, що сталося, – якісна робота агентів впливу російських спецслужб. Підозрюю, що з подання агентури написали фігні всякої, а хтось із тих, хто займає високі кабінети, цю фігню затвердив.

Багато хто не вірив, що в обвинуваченого Росією українського "диверсанта" стріляють у Києві свої ж. Ви в той момент розуміли, хто ці озброєні люди?

– Спочатку не розумів. Вони активно грали в ДРГ.

Все почалося ще в будівлі, я вийшов із квартири і відчув їх наприкінці коридору за дверима – вони дуже голосно дихали.

Я повернувся у квартиру, покликав товариша. А вони, щоб не засвітитися, пішли трохи вище. Ми вжили певних заходів і вийшли з будівлі.

Це був житловий будинокбагатоповерхівка на Позняках. Тут уже секрету немає.

– Так. І так вийшло, що ті люди опинилися зовсім з іншого боку будівлі, а ми сіли в машину і почали їхати – вони, відповідно, бігти, наздоганяти. Плюс із парковки виїжджала їхня машина підтримки.

Російська це ДРГ чи ні – розбиратися не було часу. Уже все відбувалося, нам не можна було зупинятися.

Вижити передусім?

– Звичайно. І добре, що не ми зупинилися, тому що пробоїни в машині були чітко на тому місці, де я сидів, – цілилися конкретно. Але машина була броньована, кевлар витримав.

Це і врятувало життя?

– Так.

Автомобіль, який на Позняках обстріляли співробітники СБУ

СБУ тоді відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного поводження зі зброєю. Що зараз коїться? Ситуація зійшла нанівець, розрулилась або?..

– По суті так, розрулилась, але крапку досі не поставлено.

Наскільки я знаю, ситуацію доповідали президенту Зеленському. Тепер потрібно або сказати, що брехали йому, або зізнатися в некомпетентності. А може у когось і рублі дзвенять у кишенях.

Чекаємо. Головне – жити не заважає. Думаю, буде правильно все завершено.

Тобто зараз немає претензій ні у СБУ до вас, ні у вас до служби?

– Так, претензій немає. Хотілося б, звичайно, отримати назад усі вилучені в мене речі, але я готовий це пережити. Хай їм вони щастя принесуть.

Я знаю, що серед тих, хто відкрив по нас вогонь, були сумлінні співробітники "контори". А в нашій справі, як і у лікарів, головне – не нашкодь. То навіщо я буду шкодити тим, хто воює на моєму боці проти нашого спільного ворога? Тоді, на Позняках, вони просто сумлінно помилялися.

Другу частину інтерв'ю можна прочитати тут.