Перекладач-шпигун у високих кабінетах: генерал оцінив небезпеку витоку інформації

Перекладач-шпигун у високих кабінетах: генерал оцінив небезпеку витоку інформації

Під час переговорів один на один між главами держав, які ведуться по закритому зв'язку, узгоджується, яка інформація стане надбанням громадськості, а яка - ні; перша особа сама обирає собі перекладача, який може бути задіяний в такому спілкуванні.

Про це "Обозревателю" розповів екс-глава Головного слідчого управління СБУ, генерал-майор Василь Вовк.

В контексті шпигунського скандалу в Кабінеті міністрів України, генерал зауважив: "Коли ведуться переговори по закритому зв'язку - наприклад, між президентами, - глава держави видає на публіку те, що вважає за потрібне. І те, що вважає за потрібне, він може покласти на папір і дати завдання СБУ засекретити цю інформацію. В Адміністрації президента є відповідний підрозділ, що відповідає за збереження державної таємниці".

Відео дня

Вовк додав, що учасники діалогу самі домовляються про те, що зі сказаного стане надбанням ЗМІ, а що залишиться за кадром. При цьому "ніхто не возить з собою штамп "цілком таємно" і не ставить його на підписаний документ", - зауважив він.

Відповідаючи на запитання "Обозревателя", які вимоги звичайно пред'являються до перекладача, який може бути задіяний в таких закритих переговорах, генерал пояснив: "Немає спеціальних вимог до перекладача. Зазвичай це близька людина для високопосадовця. Він сам обирає собі перекладача. Перекладач може бути проінструктований спецслужбами. Звісно, спецслужби постійно спостерігають за його особистим життям, оскільки це особа, близька до лідера держави або до одного з керівників держави. Все інше - вигадки для кіно", - запевнив Вовк.

У той же час він зауважив, що переговори між делегаціями, а також договори, які підписуються між державами, апріорі не можуть бути секретними.

Як писав "Обозреватель", раніше Василь Вовк оцінив ситуацію з викриттям перекладача прем'єр-міністра України.