Блог | Мы построили два мира: фронт и тыл. Между ними – пропасть
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
А гранаты еще будут.
А гранаты уже были, просто истории гасились, поэтому вы об этом не знаете.
А гранаты, зажатые в ветеранских руках, еще будут и будут, и это неизбежно, спросите у стран, которые уже это проходили.
У нас их будет больше – потому что наша страна – страна победоносной кафки. Не гречневой.
Страна конченой бюрократии, которую не могут преодолеть даже привыкшие к конченой, самой страшной бюрократии – военной – наши фронтовики.
Два мира мы построили. Два мира, люди. Фронт и тыл. Между – ними пропасть.
Далее текст на языке оригинала.
А ми кричали.
А ми казали ще з чотирнадцятого, сновигаючи між тими двома світами:
– Не розділяйте на два світи Україну. Нагадуйте тилу про фронт, нагадуйте постійно, масово і навіть дещо агресивно. Білборди, в кожному місті, страшні білборди, не бійтесь вішати їх. Руїни Пєсків та Широкіно, розбиті будинки і розвалені тіла. Не бійтесь гартувати свій народ оцими збільшеними фото. Вивішуєте ж ви щось подібне про Другу світову. То звідки ж острах перед НАШОЮ війною?
А нам відповідали:
– Та ви шо. Хіба ми можемо лякати наш народ?
І зростала прірва.
Тому гранати, затиснуті в руках у ветеранства, ще будуть. Як були вони вже. Та ви і не помітили.
Яке ви мали право не помітити?
Яке?