Видео дня
Як розбився Ан-24. Фото. Видео
Цими днями сталася неперсічна для України подія: 13 лютого о 18:09 у міжнародному аеропорті Донецька під час останньої фази заходу на посадку зазнав катастрофи пасажирський літак Ан-24РВ, який здійснював чартерний рейс із Одеси до головного міста Донбасу. На борту перебувало 52 людини, з яких загинуло 5, ще 31 - отримали травми різного ступеня тяжкості. Наразі існує кілька основних версій події, основна з яких — погана видимість, оскільки того дня над летовищем висів туман. Останнє слово, звісно, скажуть експерти, які одразу почали розслідування. Але вже зараз у ЗМІ просочилися деякі цікаві подробиці трагедії.
Живі свідки
Один із пасажирів сумнозвісного рейсу 8971 авіакомпанії "Південні авіалінії" Олег Ошеко, який разом із друзями летів на футбольний матч між донецьким "Шахтарем" і дортмундською "Борусією", розповідає, що загалом політ тривав звично — аж до останніх секунд, котрі передували катастрофі.
"О 16:30 літак вилетів із міжнародного аеропорту Одеси, весь політ відбувався, у принципі, нормально, проте коли ми почали знижуватися при підльоті до міста Донецька – відчули сильне прискорення і літак почало кренити ліворуч, після чого за декілька хвилин сталося незрозуміле чи то зіткнення, чи неясно що", - ділиться хлопець із журналістами.
За його словами, літак розпороло. Саме через тріщину, що утворилася, декому з пасажирів (серед них і Олегу) удалося вибратися з понівеченого судна до виникнення пожежі. А відтак оперативно зреагували спецпідрозділи ДержЧС, локалізували пожежу і невдовзі загасили її.
Судно не лише "розпороло", а й перекинуло догори дригом. У результаті падіння літака Ан-24 загинуло п'ятеро людей, у числі яких — помічник голови Одеської облради Валерій Бобков. Наразі дев'ятеро осіб продовжують перебувати в медустановах. Зокрема, депутата Одеської облради Андрія Андрусенка доправили до Одеси, де поклали до тамтешньої 11-ї лікарні, а пасажира Олега Михайлюка додому мають відправити у п’ятницю.
Історія літака
Ту-24, що впав у Донецьку, зійшов із конвеєра далекого 1973-го року. Чи не був поважний вік причиною аварії? Генеральний директор "Південних авіаліній" Юрій Молод запевняє, що літак був справний, напередодні нового року отримав усі необхідні сертифікати та мав усі потрібні системи.
У прес-службі повітряного перевізника "Windrose", котрому згадане судно з хвостовим номером UR-WRA належало з 2007-го по 2012-й роки, також переконують: літак на момент продажу чинному користувачу був у нормі. "Машина була у належному технічному стані. За час, коли ми користувалися нею, жодних проблем не виникало. Причина продажу — суто комерційна", - розповідають там.
На підприємстві-виробникові "Антонов" повідомили, що ресурс повітряного судна мав закінчитися 30-го грудня 2013 року, після чого його скерували би на капітальний ремонт або просто списали б. "Ми мали наприкінці року провести огляд літака і відтак вирішити, що з ним робити", - додають представники прес-служби.
Версії падіння
Відомості про катастрофу швидко поширилися у ЗМІ. Називалися найрізноманітніші фактори, що її спровокували. Були версії і про відмову одного двигуна, і про погану видимість, і про зіткнення з 10-метровою метерологічною вишкою неподалік.
Офіційне слідство розпочалося негайно: Президент України Віктор Янукович особисто доручив генпрокуророві Віктору Пшонці, міністру внутрішніх справ Віталієві Захарченку та голові СБУ Олександру Якименку вжити вичерпних заходів для розслідування причин катастрофи. Понад це, Янукович наказав Кабміну надати необхідну допомогу постраждалим і родинам загиблих. Сам хід розслідування узяла під контроль Генеральна прокуратура України.
Прокурор Донеччини Володимир Вишинський озвучив журналістам чотири основні версії, з якими працюють слідчі.
"Версія, що стосується правильних дій екіпажу; версія, що стосується правильності дій наземних служб; версія, що стосується технічного стану літака; версія, що стосується технічного стану наземних приладів, які забезпечують безпеку польотів", – конкретизував він, пообіцявши також оприлюднити остаточний висновок за 10 днів.
Раніше пан Вишинський заявляв, що, можливо, Ан-24 зачепив наземну конструкцію. "Займання на літаку не було. За попередніми даними, при заході на посадку літак зачепив метеовишку заввишки 10 метрів. І після цього правим крилом зачепив землю. Потім зачепив землю і правим двигуном, лопастями правого двигуна. Після чого перелетів через руліжні доріжки, і вже на ґрунті перекинувся і розколовся", - розповів прокурор.
Тим часом найпопулярніша серед ЗМІ вірогідна причина катастрофи — погана видимість. Прес-служба Донецького міжнародного аеропорту повідомляє, що того дня був "легкий туман", але "умови дозволяли Ан-24 здійснити безпечну посадку". Екіпаж сідав за наземним світлосигнальним обладнанням. "Диспетчер передає відомості про погоду в кабіну, екіпаж самостійно приймає рішення, чи виконувати посадку, спираючись на ці відомості, а також на власний досвід та інші фактори", - конкретизує прес-служба.
Командир розбитого судна Сергій Милошенко після події нарікав на погану погоду. "До певної висоти ми знижувалися. Були погані метеоумови – сильний туман. Смугу не було фактично видно. Із двигуном усе було гаразд", – запевняє він. Можливо, саме через туман Ан-24 летів занадто низько і, не долетівши до смуги, впав просто на землю?
Тим часом уже встановлено особи всіх п'ятьох загиблих. 15 лютого, їх мають доправити до Одеси. Співчуття родинам жертв висловили не лише офіційні особи, а й аеропорт "Бориспіль". Віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул пообіцяв забезпечити їх матеріальною допомогою.
Під крилом літака…
У держпідприємстві "Антонов" розповідають, що Ан-24 — надійний літак. Загалом було випущено понад 1300 таких машин та їх модифікацій. "Середній наліт на одну технічну несправність у нього складає близько 42 годин. Для порівняння: популярний у світі "Боїнг"-767 має цей показник на рівні 11 з невеликим годин", - кажуть там.
Модифікація "РВ" - покращений варіант Ан-24. Лінійка нараховувала 576 літаків і випускалася з 1970-го року. Саме такий упав у Донецьку...
Авіакатастрофа завжди стає викликом для України та мірилом її відповідальності перед постраждалими, їхніми сім'ями, перед самою собою. Остання така гучна справа — випадок 10 липня 2012, коли на аеродромі "Бородянка" під Києвом розбився літак Л-410 з парашутистами на борту. За даними Державної авіаційної служби України, машина потрапила у нисхідний потік повітря і зіткнулася із землею за 900 метрів до смуги. Загинуло п'ятеро парашутистів, двоє членів екіпажу і п'ятнадцятеро любителів стрибків із висоти отримали різного ступеня травми.
Наймасовішою ж катастрофою України можна назвати випадок 22 серпня 2006 року, коли під Донецьком російський Ту-134, який летів із Анапи у Санкт-Петербург, упав і забрав на той світ 170 душ. Екіпаж вирішив пролетіти над грозовим фронтом замість обійти його збоку, але природа виявилася сильнішою і кинула судно у плаский штопор. Врятуватися ні в кого не було жодних шансів.
І, звісно, своєрідним жахливим символом авіакатастрофи як явища стало криваве скнилівське авіашоу 27 червня 2002-го року. Під час виконання маневрів літак Су-27 втратив керування і врізався просто у натовп глядачів. 77 людей, із яких 28 — діти, загинули, а постраждалими було визнано понад 500 осіб.