УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Чисто бізнес": відвідувачі "Gulliver" ризикують потрапити у вогняну пастку

32,6 т.
Gulliver Гуллівер

"Обозреватель" продовжує серію публікацій про проблемні місця Києва. Такаж про те, до чого призводить бажання наживи можновладців.

Крім транспортного колапсу, який щодня утворюється через хаотичну парковку поряд із торгово-розважальним центром "Gulliver" ("Гуллівер"), є ще одна проблема, яка загрожує відвідувачам і "мешканцям" цього монстра.

"Gulliver" є найвищою будівлею в Україні, його висота - 141 метр. Водночас, найбільший в Києві пожежний автопідйомник може дістати лише до 30 поверху (90 метрів). Це підтверджується відповіддю ДСНС на інформаційний запит:

Виходить, що всі, хто в момент НС перебувають на поверхах вище - приречені? Хотілося б вірити, що ні, адже всі висотні будівлі повинні проектуватися з урахуванням пожежної безпеки. Так, у хмарочосах повинні бути встановлені пожежні ліфти з автономним живленням, автоматичні системи пожежогасіння, частина поверхів повинні бути обладнані "протипожежними перешкодами" з негорючих матеріалів.

Читайте: Банкрутство "Михайлівського": суд заарештував київський ТРЦ "Гулівер"

Але це все на папері. Якщо врахувати, що забудовників ніхто не контролює, можна на добрій частині систем пожежогасіння заощадити, або ж зовсім відмовитися - оскільки будівля все одно введуть в експлуатацію.

Починаючи з 1 липня 2013 року в Україні діє Кодекс цивільного захисту, який скасував право органів пожежного нагляду на перевірку бізнесу на предмет дотримання пожежної безпеки. А недавно, 3 листопада 2016 року, мораторій був продовжений ще на рік.

За словами начальника прес-служби ДСНС у Києві Світлани Водолаги, якщо раніше рятувальники контролювали дотримання пожежних норм із моменту розробки проекту і до введення будівлі в експлуатацію, то зараз цього не відбувається.

"Забудовники можуть подати нам документи, а можуть і не подати. Таким чином, дотримання пожежної безпеки лежить на совісті проектантів і будівельників", - розповіла Світлана Водолага.

За її словами, рятувальники можуть перевіряти бізнес у тому випадку, якщо совісний забудовник захоче запросити експертів, або ж у межах кримінального провадження.

Неофіційно рятувальники розповіли "Обозревателю", що представникам бізнесу сьогодні простіше застрахувати свій об'єкт від пожежі і отримати відшкодування від НС, ніж робити все за правилами з установкою дорогої системи пожежогасіння. Логіка наступна: якщо згорить, все одно гроші отримаємо. Про здоров'я і життя людей ніхто не думає. Ось така гірка правда.

Читайте: Паралізований Київ: автохами радіють, поліція не діє

У Києві вже є сумні приклади недбалого ставлення до пожежної безпеки в будівництві.

У травні 2013 року вдруге за рік горів багатоповерховий житловий будинок на Шулявці.

Пожежа будинку на Шулявці. Фото: "Сегодня"

У червні 2015 місті Васильків Київської області сталася масштабна пожежа на базі БРСМ-Нафти, під час якого загинули 6 і постраждали 15 осіб. У Міністерстві внутрішніх справ України повідомили, що нафтобаза була побудована без оформлення дозвільних документів і не вводилася в експлуатацію належним чином.

Чи можливо, щоб в багатофункціональному комплексі "Gulliver" були витримані всі норми пожежної безпеки? З огляду на те, що комплекс був побудований всупереч усім містобудівним нормам і статутам, в це віриться насилу.

Раніше "Обозреватель" повідомляв про те, хто допустив будівництво "Gulliver".

(Далі буде...)