Злочини без свідків: чому Росія прибирає спостерігачів ОБСЄ з Донбасу

ОБСЄ

У Відні під час засідання Постійної ради ОБСЄ Російська Федерація виголосила рішення президента РФ не підтримувати продовження мандата Місії спостерігачів ОБСЄ на пунктах пропуску через державний україно-російський кордон "Гуково" і "Донецьк" після 30 вересня 2021 року. Що насправді стоїть за цим рішенням?

Далі "прозорості" не буде

Причиною такого рішення росіяни назвали те, що "присутність спостерігачів місії використовується для пропагандистських антиросійських нападів". Це слова Постійного представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича.

За його ж заявою це рішення перегляду не підлягає, тобто, вже з 1-го жовтня Росія без будь-яких свідків зможе перекидати на окуповані українські території Донецької і Луганської областей яку завгодно кількість озброєння, бойової техніки і особового складу.

Відео дня

На цьому і наголосило МЗС України, коментуючи російську заяву щодо продовження мандату місії спостерігачів ОБСЄ. "Таке рішення РФ - є свідчення її планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях, що може спричинити подальшу ескалацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту", - зазначено в заяві українського зовнішньополітичного відомства.

Українське МЗС заявляє, що забезпечення прозорості на українсько-російському кордоні є невід’ємною передумовою розв’язання російсько-українського збройного конфлікту. Такої ж думки більшість держав-учасниць ОБСЄ, зокрема Сполучені Штати. Тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан під час засідання Постійної ради Організації у Відні висловила стурбованість, що Росія відмовилася продовжити дію мандату місії ОБСЄ "… незважаючи на чітке переконання держав-учасниць ОБСЄ у тому, що спостережна місія на пунктах пропуску відіграє важливу роль у зміцненні довіри і гарантуванні прозорості".

У травні цього року Росія вже завадила продовженню мандата місії на стандартний 4-місячний період, скоротивши його лише до двох місяців. Востаннє мандат був продовжений 22 липня 2021 року, він діє до 30 вересня 2021 року.

У травні Кортні Остріан закликала росіян не блокувати стандартне 4-місячне продовження на мандату Спостережної місії ОБСЄ. Тепер вона наголосила, що Росія вкотре порушує свої зобов'язання, адже у 2014 році РФ підписувала Мінський протокол із гарантією "постійного моніторингу на українсько-російському державному кордоні і верифікації з боку ОБСЄ". Тобто, Росія відверто демонструє, що не має далі наміру дотримуватися Мінських домовленостей.

Американський дипломат зазначила, що спостережна місія важлива насамперед для отримання неупередженої інформації про перетин непідконтрольної Україні частини українського-російського кордону, хоча вона працює лише у двох прикордонних пунктах пропуску.

Таке продовження роботи місії (всього два місяці – авт.), за словами Остріан, є "обмеженим у масштабах і значно менше, ніж оптимальне для забезпечення її повних оперативних можливостей та ефективності". "Однак підтримка Місії навіть на цій основі зберігає можливість посилення її діяльності на користь усіх зацікавлених сторін", – зазначила тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ. Проте даний крок РФ вкотре демонструє, що "підтримка позитивних відносин із сусідами не є пріоритетом для Росії".

Місії ОБСЄ на Донбасі

Сьогодні у врегулюванні україно-російського конфлікту на Донбасі задіяні дві місії ОБСЄ. Перша з них - це Спеціальна Моніторингова Місія (СММ ОБСЄ) - неозброєна цивільна місія, яка постійно працює у всіх регіонах України. Основні завдання – об’єктивно спостерігати й звітувати про ситуацію в країні, сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.

Взагалі СММ ОБСЄ – це так звана "польова" місія, які Організація розгортає в зонах конфліктів. ОБСЄ в Україні перебувала ще з листопада 1994 року. Тоді це була просто "моніторинго-консультаційна" Місія ОБСЄ на кшталт таких, які існують і в інших країнах колишнього соцтабору . Її було створено для підтримки експертів із конституційних та економічних питань в Україні, моніторингу ситуації в Криму.

З червня 1999-го Місію було переформатовано в Координатора проектів ОБСЄ в Україні, що діє і нині, надаючи підтримку реформам, які завдяки ОБСЄ втілюють у нас (конституційна, правова, судова реформи; боротьба з кіберзлочинністю та торгівлею людьми; розмінування та демократичний контроль над безпековим сектором; безпека кордонів; свобода ЗМІ; вибори; належне урядування; ґендерна рівність).

У березні 2014-го року, коли в Україні і зокрема в Криму розпочалося російське вторгнення, ОБСЄ запроваджує "польову спостережну місію", яка отримала назву Спеціальна Моніторингова Місія – СММ ОБСЄ. Мир і стабільність в Україні опинилися під загрозою. ОБСЄ вирішила надати нам підтримку.

Звернення українського уряду про потребу відрядити до нас спеціальну спостережну місію підтримали всі 57 держав-учасниць ОБСЄ. 21 березня 2014 року вона розпочала роботу.

Сьогодні команди спостерігачів працюють у 10 найбільших містах країни. Місія має кілька представництв і передових патрульних баз на Донбасі (наразі майже 700 спостерігачів). СММ ОБСЄ складається з більш ніж 750 цивільних неозброєних представників з понад 40 держав-учасниць Організації. Там працює майже 400 співробітників із України (перекладачі, радники, адмінперсонал).

Ситуацію на Донбасі моніторять автопатрулі по обидва боки лінії розмежування. Місія має безпілотні літальні апарати, а на найнебезпечніших і неспокійних ділянках цієї лінії встановлені відеокамери, які фіксують порушення режиму припинення вогню. Спостерігачі щодня надають звіти, з яких міжнародна спільнота отримує оперативну інформацію про ситуацію на Донбасі й країні загалом. У таких звітах вказують не лише порушення режиму припинення вогню, а й ситуацію в прилеглих до лінії розмежування районах, КПВВ, на ділянках розведення військ. Також фіксують озброєння, розміщене з порушенням відповідних ліній відведення.

У зоні конфлікту сьогодні існує ще одна місія ОБСЄ, про яку не так широко розповідають ЗМІ, але вона відіграє дуже важливу роль у врегулювання ситуації на Донбасі. Це місія спостерігачів на російських прикордонних пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк". Саме її росіяни сьогодні намагаються ліквідувати, відмовляючись продовжити мандат.

У липні 2014-го, виконуючи Берлінську спільну декларацію міністрів закордонних справ ФРН, Франції, РФ та України, Постійна Рада ОБСЄ вирішила розмістити Спостережну місію на двох КПП - "Донецьк" і "Гуково". Ще тоді у липні 2014-го Росія намагалась рішення заблокувати, проте згодом пішла на поступки й надала відповідне запрошення на розміщення місії (без відповідного запрошення з боку країни-господаря місія ОБСЄ не має права працювати – авт.). Причиною такої "лояльності" стала катастрофа Боїнгу рейсу МН-17, у збитті якого був російський слід.

Місія ОБСЄ на кордоні

Тодішній голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтер, коментуючи ситуацію, яка склалась на той час на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону і розповідаючи про майбутню місію, зазначив, що для ефективного захисту кордонів України необхідні подальші і ширші заходи, які мають вжити відповідні компетентні органи. "Надійний контроль кордонів – це головний елемент у комплексі заходів, націлених на повернення стабільності в Україні. Нова Місія ОБСЄ спостерігатиме і звітуватиме про ситуацію на російських КПП "Донецьк" і "Гуково", а також про переміщення на російсько-українському кордоні", – сказав Буркхальтер.

Місія розпочала свою роботу з 29 липня 2014 року. Спочатку планувалося розміщення 16 спостерігачів на термін до трьох місяців. Потім цей період постійно продовжували кожні чотири місяці. В травні 2021 року Росія заявила, що на наступному засіданні в липні 2021 року вона продовжить мандат місії лише на два місяці, а далі ОБСЄ повинно її згорнути.

Зараз у місії на КПП "Донецьк" і "Гуково" працює команда у складі 22 спостерігачів. Адміністративна підтримка надається з боку співробітника у Відні. Штаб-офіс місії розташований в місті Камєнск-Шахтінський в Росії.

Спостерігачі Місії здійснюють цілодобовий моніторинг ситуації лише на перепускних пунктах (ПП). Про результати моніторингу складають тижневий звіт, у якому зазначається ситуація на цих ПП, кількість техніки і осіб, які перетинають кордон, а також вантажні і пасажирські перевезення. Крім того, спостерігачі фіксують кількість осіб у військовій формі, які перетинають в обидва боки кордон. Навіть були присутніми під час в’їзду в Україну російських гуманітарних конвоїв, коли вони йшли через "Донецьк" або "Гуково".

Звісно, що два десятки спостерігачів на двох автомобільних ПП не можуть реально знати, що ж справді відбувається на усій неконтрольованій ділянці кордону довжиною 410 км, де є понад десять різних "пунктів перетину", серед яких кілька міжнародних і кілька місцевих для мешканців прикордонних районів. Взагалі, на неконтрольованій Україною ділянці за бажанням можна пересікти такий "держкордон" будь-де.

Залізничний транспорт, який прямує в обидва боки поблизу ПП "Гуково, команди спостерігачів взагалі фіксують "на слух", адже не мають права перебувати біля залізниці, яка проходить усього за 150 метрів від перепускного пункту. Але навіть таке доволі обмежене перебування тут на кордоні місії ОБСЄ дуже важливе. Сама присутність міжнародних спостерігачів дещо стримує Росію від відкритого перекидання техніки і військ на тимчасово окуповані території Донбасу, принаймні, через ці два перепускні пункти.

Свого часу, пропонуючи шляхи мирного врегулювання на Донбасі, Україна виступала із ініціативою до світової спільноти про розширення функцій цієї місії. Пропозиції були в рамках Мінських угод і стосувались безпосередньо мирних кроків і Росії, і України.

Зокрема, місії ОБСЄ на ПП "Гуково" і "Донецьк" необхідно було дозволити розширити зону діяльності на всю неконтрольовану ділянку україно-російського кордону, збільшити склад спостерігачів і надати їм функцію моніторингу спільно з прикордонниками України. Це пряме виконання двох пунктів Мінських домовленостей – постійний моніторинг за ситуацією і контроль за ділянкою кордону. Проте за понад сім років конфлікту Росія не зробила жодних кроків назустріч.

Спостерігачі і миротворці

Зате ця невелика за складом і функціями Місія ОБСЄ на ПП "Гуково" і "Донецьк" вписала свої помітні сторінки в історію російсько-української війни, і Україна вдячна за це представникам ОБСЄ.

Ще на початку діяльності Місії відбулись події, які можна назвати трагічними для української армії, але міжнародні спостерігачі ОБСЄ діяли як справжні миротворці в зонах конфлікту, рятуючи десятки і сотні життів.

Рапорт спостерігачів від 4 серпня розповідає, що тоді сталось поблизу КПП "Гуково" в Росії:

"1–2 серпня до спостерігачів місії ОБСЄ зателефонували офіцери 72-ї механізованої бригади ЗС України, які стверджували, що близько 600 українських військовослужбовців опинилися в оточенні сепаратистів без боєприпасів, палива і продовольства. За словами офіцерів, переговори із сепаратистами про те, щоб відкрити коридор для відступу, були безуспішними. Офіцери попросили спостерігачів ОБСЄ сприяти переходу на територію РФ через КПП і звернулися до свого керівництва в Міністерстві оборони України, щоб ті погодилися на цей варіант. Спостерігачі ОБСЄ передали прохання українських військовослужбовців про безпечний перетин кордону через КПП органам влади РФ і отримали згоду", – йдеться в цьому рапорті.

"2-го серпня в 22:00 дванадцять військовослужбовців із 72-ї бригади перетнули кордон через КПП "Гуково". Потім вони були направлені в транзитне приміщення.

3 серпня командир дванадцяти військовослужбовців зв’язався з в.о. головного спостерігача ОБСЄ; вони мали можливість поспілкувалися протягом години на КПП "Гуково". У командира було єдине прохання: якомога швидше повернутися зі своїми підлеглими в Україну через безпечний прикордонний пункт пропуску. РФ організувала транспортування дванадцяти військовослужбовців, які перетнули кордон назад в Україну в ніч з 3 на 4 серпня. Спостерігачі ОБСЄ отримали підтвердження про перетин групою кордону в Україну від командира по телефону.

3 серпня пізно ввечері командир 72-ї бригади повернувся, щоб знову зустрітися зі спостерігачами ОБСЄ на прикордонному пункті "Гуково". Зустріч відбулася у присутності прикордонного командира КПП "Гуково". Спостерігачі ОБСЄ обговорили умови переходу більшої групи військових на територію РФ з України та погодили їх із командиром пропускного пункту.

4 серпня з 00:45 до 10:20 загалом 437 військовослужбовців (у т. ч. 147 прикордонників) перейшли на територію РФ добре організованими ешелонами зі 100 осіб. Вони були розміщені в транзитному приміщенні. Пораненим військовослужбовцям надали першу допомогу і відправили на машині швидкої допомоги в лікарню.

4 серпня в 6:00, у той час, як українські військовослужбовці все ще перетинали кордон на територію РФ, спостерігачі ОБСЄ чули вибухи і стрілянину зі зброї різних калібрів і бачили рясний чорний дим із місця, де раніше розташовувалася позиція 72-ї бригади на території України. З 6:00 і протягом усього дня 4 серпня (до 15:00, коли команда спостерігачів ОБСЄ покинула КПП після безперервного перебування на місці впродовж 35 годин) час від часу було чутно і видно інтенсивну стрілянину і вибухи снарядів.

4 серпня о 15:00 спостерігачі ОБСЄ зустрілися з командувачем КПП "Гуково" і регіональним прикордонним командиром. Спостерігачі довідалися про транспортування військовослужбовців із РФ в Україну і дізналися, що 192 вже були в дорозі в Україну на автобусі, а решта виїде наступним автобусом. Місія спостерігачів ОБСЄ також поцікавилась, чи були запити про надання притулку; ніяких запитів про це не було зафіксовано. Зв’язок по мобільному телефону з командиром 72-ї бригади і прикордонним командиром для підтвердження цієї інформації був неможливий"…

Це лише суха інформація з рапорту спостерігачів ОБСЄ, за сприяння яких і під їхні особисті гарантії врятовано кількасот бійців 72-ї ОМБр та українських прикордонників. У тому, що перейшовши на територію РФ, наші хлопці не потрапили в полон, варто завдячувати спостерігачам ОБСЄ. Росіяни цілком могли затримати їх, як порушників кордону чи в інший спосіб, і використовувати для обмінів заручників та тиску на Україну. Але міжнародні спостерігачі діяли як справжні миротворці, демонструючи вчинками свою необхідність під час цього конфлікту.

Усвідомлюючи, що ця Місія ОБСЄ, яка фактично перебуває на російській території, фіксує саме російські злочини проти України, Москва вже певний час намагається її позбутись. Теперішню російську заяву у Відні про "непродовження" мандату Місії українське зовнішньополітичне відомство вважає "деструктивною позицією Російської Федерації та розглядає її у контексті інших дій Москви, спрямованих на блокування прогресу у рамках міжнародних політико-дипломатичних зусиль з врегулювання російсько-українського збройного конфлікту. Це свідомий саботаж імплементації Мінських домовленостей, зокрема параграфу 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, який передбачає забезпечення постійно діючого моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ державного кордону між Україною та Росією", - зазначається в Заяві МЗС України про намір Росії не продовжувати мандат Місії спостерігачів ОБСЄ.

Проте в своїх заявах російські дипломати і політики говорять, що Україна "штучно" пов’язує інформацію від Місії ОБСЄ і виконання Мінських домовленостей, де про дану діяльність Організації взагалі не йдеться. За словами Постійного представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича, Місію свого часу запросила Росія ще до появи "Мінська", тому зараз вона вважає, що: "Российская Федерация не видит оснований для продления мандата Группы после его истечения 30 сентября 2021 года. И это решение пересмотру не подлежит"...

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.