Вода для Криму та зустріч із Байденом: навіщо Путін знову погрожує вторгненням і чого хоче насправді
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Західні ЗМІ та топчиновники продовжують повідомляти про можливу спробу вторгнення з боку Росії. За даними розвідки, напад може статися на початку наступного року, а біля українських кордонів уже зосереджено понад 90 тисяч військовослужбовців.
Наскільки ймовірним є вторгнення РФ та які цілі переслідує глава Кремля – спробував з'ясувати OBOZREVATEL.
Що кажуть про вторгнення?
З кінця жовтня у західних ЗМІ почали з'являтися матеріали про те, що РФ знову концентрує війська поблизу кордону України. У статтях також публікувалися відео із соцмереж, на яких видно військові ешелони та колони, що перевозять техніку, включно з танками та ракетами. Докладніше про це можна прочитати тут.
Цю інформацію 24 листопада підтвердили аналітики із розслідувальної групи Conflict Intelligence Team. Їм вдалося виявити перекидання нової техніки у Воронезькій області, а також пересування ешелонів зі Ставропілля у бік окупованого Криму. За висновками експертів, Москва стягує до кордону техніку "в насторожливій кількості, яку лише з натяжкою можна спробувати пояснити переозброєнням чинних частин".
Розслідувачі додали, що перекидання відбувається порівняно повільно, але зазначають, що якщо нинішні темпи збережуться до січня, то загальна чисельність угруповання військ РФ біля кордону України значно перевищить показники квітня.
Чому саме зараз виникла загроза нападу?
Вода для Криму
На тлі різкого скорочення доходів росіян та падіння рейтингу Путіна Кремль може зважитися на нове вторгнення для забезпечення контролю над Північно-Кримським каналом, вважає член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
"Питної води на півострові могло б вистачити для задоволення потреб місцевого населення. Однак підконтрольна Росії влада Криму воліє витрачати її на промислові та військові потреби, що призводить до серйозної кризи", – зазначив він в інтерв'ю виданню "Крим.Реалії".
Таку саму думку висловив і керівник військових програм українського Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Павло Лакійчук. За його словами, нарощування військ біля кордонів може бути спробою відвернути увагу світової спільноти від ситуації в Криму. На користь цієї версії говорить ще й те, що Росія активно перекидає війська на півострів, починаючи з 15 листопада.
"Однією з військових цілей Путіна є відвертання уваги від дій Росії в Криму, на нашому південному фланзі, і розтягування наших сил оборони вздовж усього кордону (з Росією та Білоруссю. – Ред.). Чим більше її розтягнути, тим менше у нас буде сил і можливостей стримати противника", – додав він.
Військові навчання та постачання зброї
Ще одна "проблема", що турбує Кремль останнім часом, – навчання українських та натовських кораблів у Чорному морі, зокрема біля окупованого Криму. Путін не раз говорив про це як про "червону лінію", яку нібито перетинає Захід.
Стратегічні бомбардувальники країн НАТО літають на відстані 20 км від "кордонів" Росії, це виходить за будь-які рамки – нещодавно обурився голова Кремля. "Партнери наші дуже своєрідні і, як би сказати м'якше, поверхово дуже ставляться до всіх наших застережень та розмов про "червоні лінії", – нарікав президент РФ.
Тему кораблів НАТО також порушувала представниця російського МЗС Марія Захарова. За її словами, входження військових суден ВМС США USS Mount Whitney (LCC 20) та USS Porter в акваторію Чорного моря вказує на "спробу Америки погрожувати Росії війною".
Спроба повернути проєкт "Малоросія"
Російське керівництво дуже любить символічні дати. А 2022 – особливий для Кремля, що ностальгує за минулим, адже це рік століття з дня утворення Радянського Союзу. І цілком імовірно, що Путін, зациклений на ідеї збирання "русских земель", не зупиниться на Криму та Донбасі, а спробує піти далі.
"Не можна відкидати, що Путін хворий, і ця хвороба може прогресувати. Існує імовірність, що він уже зовсім відірвався від реальності і готовий піти на таке божевілля, як великий військовий наступ на Україну", – каже російський політолог Ігор Ейдман, але наголошує, що повернення до проєкту "Малоросія" призведе до краху путінського режиму.
Спроба зупинити вступ України до НАТО
Зближення України та НАТО завжди дратувало Росію. У стратегії нацбезпеки Росії за 2015 рік – 2020 року прямим текстом ідеться, що Альянс створює загрозу її національній безпеці. Ще 2008 року Київ сподівався отримати План дій щодо членства в НАТО. Але через тиск проросійських сил усередині країни, а головне – через тиск Путіна на країни НАТО, план так і не надали.
Тему ПДЧ почали активно порушувати з початку цього року – особливо після того, як Росія стягнула свої війська до українських кордонів навесні. А після обнадійливих заяв із боку Заходу з Кремля знову посипалися погрози.
"Ми не можемо цьому (вступу до НАТО. – Ред.) перешкодити. І це неможливо. Але ми можемо мінімізувати наслідки таких кроків для нашої країни. Я не маю сумніву: якщо продовжиться далі зближення України та НАТО, в Росії буде зроблено все, що необхідно", – нещодавно заявив представник Кремля Дмитро Пєсков. Однак що саме з "необхідного" буде Москвою "зроблено", він не уточнив.
У цьому контексті показовою є стаття голови Ради із зовнішньої та оборонної політики Росії Федора Лук'янова. У ній він пише, що нинішнє загострення у Східній Європі та навколо України – сигнал того, що збереження перспективи розширення НАТО загрожує "важкими наслідками".
Простими словами, перекидаючи війська до кордонів України та створюючи загрозу військового вторгнення, РФ намагається домогтися від Заходу гарантій невступу нашої країни до НАТО. Ймовірно, саме з цієї причини Путін 18 листопада доручив главі МЗС Лаврову домогтися від Заходу "серйозних довгострокових гарантій безпеки".
"Коли Путін говорить про "напругу", яку треба підтримувати, він має на увазі постійне нагадування: неакуратність у цій зоні загрожує найгіршими наслідками", – написав Лук'янов.
Підготовка до зустрічі з Байденом
Але найімовірніша причина стягування військ до українських кордонів – підготовка Путіна до зустрічі з американським президентом Джо Байденом. Таким чином він намагається максимально загострити ситуацію в регіоні для підвищення ставок за столом переговорів, вважає секретар РНБО Олексій Данілов.
Ексміністр закордонних справ Володимир Огризко зазначає, що низка дій та заяв глави Кремля продиктована єдиною метою – мати вигляд "великого" в очах світової спільноти. З цієї ж причини, вважає дипломат, у квітні політик також стягнув війська до українського кордону. Тепер загострення проблеми є бажанням отримати "нову ін'єкцію величі".
"Він зараз формує те, що викликає занепокоєння і в нас, і в наших союзників. Я думаю, що це йде якраз у контексті традиційного для російської зовнішньої політики шантажу, тому що їм більше нема чого запропонувати світові", – сказав Огризко.
З такою думкою також погоджується російський політолог Ігор Ейдман. За його словами, минулої весни Байден піддався на шантаж Путіна, тож російський лідер запустив метод тиску знову.
"Розумієте, це такий метод важкого підлітка, який привертає до себе увагу тим, що паскудить і погрожує. Але влітку Путін окрім зустрічі нічого не отримав. Тому він сказав: раз ви мені нічого не дали, жодних поступок, тоді я повторю цей експеримент знову", – зазначив він.
У Путіна нічого не вийде
Ейдман наголошує: домогтися чогось від американців у Росії не вийде. Поки що Штати намагаються заспокоювати Путіна, як підлітка-хулігана: спочатку його вмовляють і просять заспокоїтись, але після марних спроб просто починають бити. "Ось Путін скоро і доб'ється того, що від етапу умовлянь Захід перейде до етапу биття ногами", – додав експерт.
За словами політолога, зважаючи на раціональний аналіз ситуації, Путін масштабний наступ на Україну зараз розв'язати не може. Він до нього абсолютно не готовий. Але якщо це станеться, то на Росію чекає крах.
"Російську економіку можна ввести в стан не просто кризи, а хаосу протягом дня. Від'єднання від SWIFT, санкції проти енергетичного сектора. Як результат – глобальне падіння рубля, акцій усіх підприємств, відтік інвестицій, припинення міжнародної співпраці та угод. Підуть усі! Це можна порівняти з так званим "чорним вівторком", який стався в 1929 році. Економіці буде завдано смертельного удару", – резюмував він.