Відео дня
"З нас намагалися зробити мудаків!" Морпіх про демарш перед верхівкою ЗСУ
24 травня на OBOZREVATEL вийшла стаття про гучний демарш морських піхотинців 1-го Феодосійського батальйону під час свята у Миколаєві.
Тоді нам вдалося поспілкуватися з присутнім там ветераном, який звільнився в запас, та прес-секретарем 36-ї бригади, яка розповіла, що конфлікт практично залагоджено, а з сотні людей лише 20 були дійсними бійцями батальйону. Приблизно в тому ж дусі висловилися і у прес-службі ВМСУ.
Того разу у мене не вийшло зв'язатися з кимось із дійсних бійців батальйону, але зате наступного дня пощастило більше. Розмова була досить цікавою.
Інтерв'ю публікується на умовах анонімності.
- По-перше, у бригаді мені розповіли, що вийшло лише 20 дійсних бійців батальйону...
- Ні, це неправда. Легше сказати, скільки було дійсних - близько 5-7 осіб.
- Навіть так. А що було після того, як ви пішли назад у частину?
- До нас почало приїздити начальство. Деякі погрожували, деякі говорили з нами, намагалися розібратися. Зараз ведуться розмови про те, як ми вчинили, розбираються, чому ми так вчинили.
Читайте: На Донбасі загинув український морський піхотинець: фото молодого воїна
- А хто саме приїздив?
- Спочатку приїздив командувач бригади Дмитро Делятицький. Ми дуже довго з ним сиділи, розмовляли, він нас вислухав, поговорив. Знайшли спільну думку. Він не погрожував нам, нічого. Тільки розповів про наслідки, а ми пояснили, чому так зробили.
Також приїздив командувач ВМСУ Ігор Воронченко. Він теж нічого поганого нам не зробив. Поговорив з нами, як батько. Постукав кулаком по столу, сказав, у чому ми не праві. Ну, так він вважає, і теж поїхав.
До цього з нами діалогу не було. Хоча ми намагалися його налагодити з вищим командуванням. Але з нами обговорювати нічого не хотіли. Тому ми вирішили таким чином достукатися до людей і командування. Зараз вони намагаються розібратися, що ми хотіли довести.
- А що ви хотіли довести?
- Зараз суспільство розповідає, що ми вийшли саме за цей чорний колір. Ні, це не так. Ми хочемо змін і їх потребуємо, але ми не хочемо лише змін фасаду. Наприклад, іншого ставлення до людей, особового складу, появи освіченого командування. Щоб командири рахувалися з бійцями, а не вважали за просте м'ясо.
- Можете навести приклад? У чому виражається таке ставлення?
- З 2014 року ми втратили дуже багато людей, які вже набралися бойового досвіду. Були сержантами, могли б навчити нових людей, але через скотське ставлення до них вони звільняються з армії. Вони хочуть щось змінити, але їм цього робити не дають. Тому коли звільняються з армії, то кажуть: "Хлопці, буде війна як у 2014 році, то зателефонуйте і ми повернемося". І це не один випадок. Таких багато.
Читайте: На Донбасі загинув український морський піхотинець: фото молодого воїна
- Скільки ветеранів пішло з вашого батальйону? Хоча б приблизно.
- Пішли майже всі ті люди, які були у 2014 році. Зараз зовсім інший склад. Прийшли люди, які не зацікавлені в тому, щоб ставати кращими. Їх цікавить тільки зарплата. А ми втрачаємо бійців, які були фанатами своєї справи.
Ось це погано. Людей треба мотивувати залишатися в армії, а не просто говорити: "Ось ти такий тупий, і повинен робити те, що я хочу".
- Ви були з 2014 року в батальйоні?
- Так, з самого початку. Друга причина, чому ми вийшли. Цей берет придумав Гайдукевич, який назвав людей, що вийшли з Криму і тих, хто кинув там все, "вузьколобими морськими піхотинцями".
У них є сім'ї, по двоє-троє дітей. Але при цьому вони живуть у гуртожитках, ледве виживають. Хоча їм обіцяли золоті гори.
Ми не проти змінити колір берета, але з нами ніхто про це не говорив. Якби до нас приїхали і сказали: "Хлопці, стоїть завдання державного масштабу. Треба змінити колір". Ми б сказали: "Добре. Зрозуміло. Які є варіанти?". Показали б нам варіанти і ми б вибрали.
Читайте: Українські морпіхи налякали терористів на Донбасі: опубліковане відео
Ми це говорили не один місяць, але нас ніхто не чув. А як інакше було достукатися до людей, які нас не чують?
- Прес-сек бригади Безсмертна розповіла мені, що зараз все добре. В батальйон привозили історика Павлова, він з вами поспілкувався і тепер мир. Правда?
- Ми читали її інтерв'ю. Олександра - брехуха. Інформація, яку вона подала, це брехня. Вона вчинила так спеціально, намагаючись зробити з нас якихось мудаків.
- А в чому конкретно вона збрехала? Що найбільше вас обурило?
- По-перше, щодо того, що більшість людей там були дембелями. Це неправда. Основа цієї коробочки - дійсні бійці.
Про 503-й батальйон вона говорила, що туди стоїть велика черга - це теж брехня. Чому вона не сказала, що 503-й батальйон у повному складі підтримує те, що зробили ми? Але людей просто залякали. Чому вона про це не сказала? Вона все бреше. Просто вигороджує командування.
Є дуже багато подій, які вона спотворює у вигідному для командування світлі, щоб показати, що все добре.
Візьмемо ще ситуацію. Коли наш батальйон їздив на закордонні вчення і здобув там перемогу, то всюди це подавали як успіх 36-ї бригада. А сьогодні ми просто 1-Й Феодосійський батальйон.
Ми не планували зривати захід, він пройшов нормально. Нічого поганого не зробили. Просто прийшли на захід і показали, що думаємо. Просто прийшли і стояли там у чорних беретах
Поки що нам нічого поганого не зробили. Напевно тому, що нас багато. Але я думаю, що це ще не кінець. Пройде час, і ми побачимо, як це позначиться на нашій службі. І не сумніваюся, що позначиться.