УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Справа не в береті": чому морпіхи влаштували демарш

'Справа не в береті': чому морпіхи влаштували демарш

В Україні вже кілька років точилася суперечка між морськими піхотинцями і розробниками форми нового зразка для Збройних сил. Про це говорили, писали і дискутували, але широкого розголосу історія не отримувала. До 23 травня, поки у Миколаєві не стався гучний скандал просто на очах у президента Петра Порошенка.

Що сталося, чому морпіхи збунтувалися і чому проблема зовсім не в елементі уніформи? Читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Початок конфлікту

Ця історія тягнеться багато місяців. Суперечка почалася з пропозиції консультантів Міноборони під керівництвом журналіста Віталія Гайдукевича змінити колір берета морпіхів з чорного на синьо-зелений, кольору морської хвилі.

"Справа не в береті": чому морпіхи влаштували демарш

Ідея викликала опір з боку морських піхотинців, але пропозицію реформаторів підтримали на самому верху. Одна з причин - російські морпіхи теж носять берети чорного кольору. А ось синьо-зелений - популярний у європейських підрозділах. Чиста політика, нічого особистого.

Минулої осені міністр оборони Степан Полторак схвалив нову уніформу морпіхів, і стало зрозуміло, що змінити нічого не вийде. Тому навіть найпалкіші противники ідеї змирилися з неминучим. Здавалося так, але 23 травня стало зрозуміло, що не все так гладко.

"Справа не в береті"

Новина про демарш бійців на очах у президента швидко розлетілася по ЗМІ. Тому прес-службі ВМСУ довелося відбиватися від питань

"Є відповідний наказ, обов'язковий для виконання. Одним з елементів є зміна чорного берета на новий - кольору морської хвилі. Дехто з морських піхотинців відмовився змінити берети піхоти. Серед них більшість вже звільнені в запас. Це їх особиста позиція. Але переважна більшість морпіхів надягли нові берети", - сказав журналістам прес-секретар ВМСУ Олег Чалик.

"Справа не в береті": чому морпіхи влаштували демарш

Втім, один з ветеранів батальйону, який вже звільнився в запас, але приїхав вчора у Миколаїв, щоб підтримати своїх, пояснив OBOZREVATEL, що справа зовсім не в кольорі беретів. За його словами, це лише привід привернути увагу вищого командування до проблем всередині бригади. Проблем, через які в запас йдуть перевірені в боях ветерани.

"Людям показують те, що їм доступно: банальні зміни тієї ж символіки, форми або якісь фотографії офіційних прес-служб. Цього достатньо, щоб показувати, ніби армія змінюється.

Насправді ж основна проблема залишається - керівництво Міноборони, Генштаб і т.д. досі дотримуються "совкового" принципу - незамінних людей не буває. І не важливо, скільки часу і грошей витратили на підготовку хорошого бійця (а це коштує дорого навіть в Україні). Людину з легкістю відпускають додому, навіть не намагаючись мотивувати її залишитися. Та ж проблема з житлом так і не була вирішена. Хоча розмов було багато.

Гумор ситуації в тому, що ця історія стосується не тільки символіки. До того ж все це треба було обговорювати до, а не після того, що сталося", - розповів ветеран на умовах анонімності.

Читайте: "Все одно виграємо!" Морпіх розповів, як Україна відбивається від терористів

"Занадто високо себе несуть"

Після цього OBOZREVATEL зв'язався з прес-офіцером 36-ї бригади морської піхоти ВМС України Олександрою Безсмертною, яка люб'язно погодилася відповісти на всі наші запитання.

- Вчора, в старому однострої пройшли ті, хто не служить в батальйоні вже кілька місяців, а деякі і кілька років. 20 військовослужбовців - чинні бійці батальйону, пройшли разом з тими, хто давно не служить. Крім того, що вони постояли позаду всієї церемонії, більше нічого і не було.

Офіційна позиція батальйону, як і інших військових частин морської піхоти - перехід на нову уніформу. Без паніки та істерик. Думки окремих військовослужбовців - це не думка всього підрозділу. І кричати голосно, що 1 Феодосійський батальйон проти змін - категорично неправильно.

- Але я пам'ятаю, що особисто ви були категорично проти відмови від чорних беретів. Передумали? І що буде з цими 20 бійцями, які все ж підтримали акцію?

- З ними проводять бесіди. І готові спілкуватися далі. Історик Василь Павлов готовий працювати з ними, і вони на нього чекають.

Скріншот з Facebook Олександри Бессмертної

- А правда, що з бригади зараз іде великий відтік ветеранів, які незадоволені ставленням командування? І їх навіть не намагаються утримати. Можете це прокоментувати?

- Ми цінуємо кожного морпіха. Але якщо людина не хоче служити, то насильно її не змусиш!

- А багато хто не хоче?

- Вчора поруч із 1 ФОБМП стояв 503 ОБМП. Ось туди рвуться з усіх видів і родів військ, там один за одного, туди йдуть люди і чудово служать.

У 1 ФОБМП теж нормальний колектив, але... Останнім часом, крім гучних криків що "ми небадяжені" і тільки ми справжні морпіхи, більше нічого не чути. 1 ФОБМП занадто високо себе несе. Гучні вигуки треба підкріплювати справах!

Читайте: "Билися до останнього": одкровення подруги вбитого товаришами по службі морпіха

Щомісяця певна кількість людей звільнялася, але приходили нові і нові люди, з бажанням служити в Морській піхоті, і буду відверта, їхня кількість зростає, а це плюс. Тому, мабуть, ми правильно все робимо, якщо до нас хочуть іти служити!

- Нові люди приходять до вас уже готовими бійцями? Чи йдуть здебільшого ветерани, а на їхнє місце - новачки?

- Приходять і ті, й інші. Молоді хлопці, які хочуть служити і чогось навчитися, приходять і ветерани з інших бригад, які хочуть служити в наших лавах. При цьому вміють і знають свою справу.

- А правда, що спочатку до бійців хотіли привезти не історика Павлова, а реформатора Віталія Гайдукевича? Але передумали, щоб зберегти його здоров'я.

- Ні, абсолютно не так. Павлов сам хотів сюди їхати і працювати з хлопцям. Слухали його, і він слухав їх.

- Ви можете сказати, що конфлікт повністю залагоджено?

- Вони вже всі надягли берети. А ті, що вчора вийшли на демарш... Половина з них не служить в нас уже давно. Зрозуміло, що їм нових одностроїв не видадуть. Ну а всі інші перейшли на нові.

Після цього ми спробували зв'язатися з шістьма чинними бійцями, які брали участь у демарші. Але жодна з наших спроб успіхом не увінчалася.

І, незважаючи на заяву про загальне примирення, складається враження, що в 36-й бригаді далеко не все так гладко, як нам би цього хотілося.