Відео дня
Як Росія відповість за розлив нафти біля Криму: в Україні заявили про екологічну катастрофу в Чорному морі
Українські адвокати та екологічні організації мають намір притягнути до відповідальності Росію та структури, що від її імені володіють Каспійським трубопровідним консорціумом, за шкоду, завдану довкіллю внаслідок розливу нафти в Чорному морі 7 серпня 2021 року.
Про свої наміри вони заявили на прес-конференції в четвер. Загальний розмір збитків України та її громадян ініціатори процесу оцінили в 1 млрд грн. Вони також звернулися до міжнародної спільноти із вимогою розібратися із наслідками екологічної катастрофи, спричиненої діями КТК в регіоні.
Інцидент із танкером Minerva Symphony, який під грецьким прапором перебував в Чорному морі поблизу Новоросійська, стався 7 серпня. Із терміналу, що належить Каспійському трубопровідному консорціуму (КТК) під час завантаження танкера через несправність обладнання стався витік нафти. Спочатку сам консорціум приховував реальні масштаби катастрофи, стверджуючи, що площа розливу склала всього 200 кв. м, а обсяг вилитої нафти не перевищує 12 куб. м – це близько 10 тон. За словами представників КТК, ситуація була нормалізована уже наступного дня і не несе загрози довкіллю.
Акціонерами КТК є Російська Федерація (в управлінні "Транснєфті" 24%, на балансі 7%), Казахстан (Казмунайгаз – 19%, Kazakhstan Pipeline Ventures LLC – 1,75%), а також міжнародні компанії Chevron Caspian Pipeline Consortium Company – 15%, LUKARCO B.V. – 12,5%, Mobil Caspian Pipeline Company – 7,5%, Rosneft-Shell Caspian Ventures Limited – 7,5%, BG Overseas Holding Limited – 2%, Eni International N.A. N.V. – 2% и Oryx Caspian Pipeline LLC - 1,75%.
Згодом дані Інституту космічних досліджень Російської академії наук спростували цю інформацію: виявилось, що пляма займає щонайменше 80 кв. кілометрів і витягнулась углиб моря на 19 км. Подальші розслідування встановили, що різниця між обсягом нафти, що вилився з терміналу, і обсягом, який потрапив до танкера, склала 384 т. Росія оцінила збитки у 4,5 млрд рублів (близько $60 млн.), проте КТК не погодився із цією оцінкою і відмовився відшкодовувати шкоду до рішення суду.
За масштабами розливу нафти та нанесених збитків аварію сміливо можна віднести до найбільших в Росії за останні 30 років. У коментарі українським медіа екологиня Тетяна Лампика ще в серпні відзначала, що наслідки для України такої катастрофи можуть бути відчутними і суттєво згодом.
За словами голови ГО "Громадська екологічна ініціатива" Олександра Шатнього, до їхньої організації звернулися мешканці Криму, які зараз проживають на материковій Україні, занепокоєні тим, що справа в Росії замовчується, а відтак не буде відповідним чином розслідувана, тобто винні не понесуть покарання за шкоду, нанесену, в тому числі, і довкіллю Криму.
За даними експертів Асоціації реінтеграції Криму, в певний час нафтова пляма мала б опинитися біля берегів півострова, зоною особливого ризику є Опуцький заповідник як охоронюваний береговий резервуар.
"Росія як держава, що окупує, зобов’язана захищати унікальну природу та екологічні системи українського Криму, який незаконно контролюється Росією. Більше того, наслідки цього масштабного забруднення нафтою матимуть негативний вплив на всі екосистеми Чорного моря", – йдеться в повідомленні організації.
Про негативний вплив розлитої нафти на людей та екосистему регіону говорили і представники російського Greenpeace.
Після звернення кримчан, додає активіст ГО "Юристи за екологію" Дмитро Зеленюк, громадські активісти самостійно відслідковували ситуацію щодо розливу нафти.
"Ми самі звернулися до органів державної влади із проханням надати вичерпну інформацію про те, які дії були вчинені державними органами для встановлення реального розміру масштабів екологічної катастрофи, збитків, яких було нею завдано. Ми звернулися до президента України, премʼєр-міністра України, Міндовкілля, до Державної екологічної інспекції. Крім того, ми звернулися до міжнародних організацій із проханням допомогти у висвітленні ситуації на міжнародному рівні, а також до МЗС із проханням витребувати як у КТК та у владних органів вичерпну інформацію про інцидент", – відзначив Зеленюк.
За його словами, не отримавши відповіді від державних органів, активісти вирішили звернутися до юристів та ініціювати відповідні розслідування щодо Росії та КТК.
Порушення на п’ятнадцять років тюрми
На думку адвоката і керівного партнера АО Barristers Олексія Шевчука, у даному випадку йдеться про кримінальне правопорушення з боку КТК, яке в Росії фактично немає перспектив через приналежність акціонерів консорціуму до переліку найбільших державних компаній.
"Ми занепокоєні тим, що кримінальне правопорушення в РФ не розслідується в належний спосіб і ми сьогодні ініціювали відповідне розслідування в Україні. Прокуратура АР Крим отримала нашу заяву про [злочини відповідно до норм Кримінального кодексу] порушення правил екологічної безпеки і забруднення моря, а також про екоцид", – підкреслив Шевчук.
За його словами, відкрите кримінальне провадження під процесуальним керівництвом прокуратури АРК буде розслідувати Національна поліція. Хід розслідування адвокати найближчим часом мають намір обговорити із міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським, а також зі Генпрокурором Іриною Венедіктовою та профільними заступниками керівника Офісу президента.
Відповідні статті ККУ – ст. 236 (порушення правил екологічної безпеки), ч. 1 ст. 243 (забруднення моря) та ст. 441 (екоцид) передбачають досить суворі покарання за наслідками розслідування таких злочинів, у яких звинувачують КТК та її материнські компанії. Зокрема, за ст. 236 максимальний тюремний строк складає до 10 років, ст. 243 - до трьох років, ст. 441 – до 15 років.
"В межах кримінального провадження в Україні ми будемо вимагати провести екологічний аудит каспійського трубопровідного консорціуму. Ми будемо проводити експертизу з визначення розміру збитків. Ми будемо намагатися через міжнародне співробітництво витребувати у КТК документи і матеріали, щодо забруднення. Ми будемо говорити про відшкодування збитків і потенційний арешт тих активів, які нам вдасться знайти на території України та поза її межами, аби забезпечити можливу компенсацію в кримінальному провадженню потерпілій стороні. Також буде ініційовано цивільний позов про відшкодування збитків. Ми усвідомлюємо, що потерпілою стороною у даному випадку будуть громадяни представлені громадськими організаціями та держава Україна", – заявив Шевчук.
Варто відзначити, що "Роснєфть", як і компанія Лукойл, а також деякі дочірні структури Газпрому перебувають під санкціями в Україні. Блокування активів, обмеження торгових операцій та упередження витоку капіталу з України є основними елементами цих санкцій.
Екологічні збитки та порушення прав людини
Партнер ЮК "єПраво" Владислав Власюк підкреслив, що, крім екологічної шкоди довкілля, завдано ще й шкоди законним правам мешканців Криму.
"Верховним комісаром ООН з прав людини право на безпечне природнє середовище було вперше віднесено до прав людини місяць тому. Тобто внаслідок дій "Роснєфти" та інших по суті йдеться про порушення прав людини. Ми вже підготували та подали юридичну претензію до компанії Каспійський трубопровід в інтересах потерпілих громадян України, про відшкодування збитків на суму 1 млрд. грн. Якщо ця претензія не буде розглянута позитивно, ми будемо звертатися з цивільним позовом про відшкодування заподіяних збитків", – підкреслив Власюк.
"Як тільки ми отримаємо перші висновки експертизи, долучимо їх до кримінального провадження, то одразу зможемо зустрітися з представниками державних органів, аби вони в належний спосіб оформили претензії і України у даному випадку", – додав він.
Шевчук також підкреслив, що кейс із виливом нафти біля Новоросійська та шкоди, завданої Україні, повинен стати частиною зведеного кримінального провадження АР Крим, де зафіксовані всі злочини, вчинені країною-агресором РФ по відношенню до України. Крім того, це питання має стати відправною точкою для посилення ефективності роботи Ради країн Чорного моря, аби краще контролювати ситуацію із забрудненням довкілля в регіоні.
Відповідні звернення були також направлені до посольств держав-членів Ради: Грузії, Туреччини, Болгарії, Румунії.
"Я закликаю всіх [представників різних країн регіону], хто зазнав шкоди від дій РФ в екологічній сфері, доєднатися до нас, тому що гуртом протистояти легше", – додав Шевчук.
Раніше кейси про забруднення таких масштабів не ставали тригером для міждержавних позовів. Проте, впевнені юристи та екологи, наразі склалися всі обставини, аби довести справу до суду і домогтися компенсації від винуватців екологічної катастрофи в Криму.