Наказано ліквідувати: російські генерали виявилися "заручниками" Кремля та своїх провалів
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вже загинула понад 31 тисяча окупантів – причому це не тільки "прості" солдати, а й командний склад. Особливо сильно зводить вилиці у росіян від загибелі генералів, проте російська пропагандистська машина і в цьому спробувала знайти позитив. Тим часом стали відомі подробиці останніх днів життя високопоставлених окупантів, а також чому Кремль кинув їх під каток.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
"Легше метнутися на поле бою, ніж до лап "гебні" потрапити"
Військовий оглядач Юрій Карін переконаний, що загибель російських генералів в Україні безпосередньо пов'язана з їхньою некомпетентністю, яка в підсумку дорого їм обійшлася.
"Головною проблемою невдач так званої "спецоперації з денацифікації та демілітаризації України" навіть у Російській Федерації називають некомпетентність вищої офіцерської ланки від полковника і вище. Якщо зі зрозумілих причин (перша і друга чеченські війни) для головного інтернет-блазня та улюбленого піхотинця чекіста Володі Рамзана Кадирова в чині генерала Росгвардії запорукою успіху є тікток-відео про військові успіхи в Україні, зняте на російській заправці, то для реальних воєначальників на кону стоїть власна шкура", – поділився з OBOZREVATEL Карін.
На його думку, ці воєначальники є головними винуватцями провалу путінської авантюри. "Тому їх і шанують особистою відповідальністю у вигляді відряджень у зону бойових дій. Наші розвідслужби дуже чітко фіксують ці пересування. І українські війська відповідно реагують", – вважає військовий оглядач.
Він також навів приклад, як "розчиняються" генерали, що проштрафилися: "Ви помітили, що після повідомлення про поранення повністю зник із поля зору начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій "муму" Герасимов? Це той, хто давав обіцянки Путіну про взяття Києва за три дні, а потім Донбасу – до 9 травня... Це ж стосується й інших воєначальників, які раніше повідомляли про боєготовність своїх підрозділів виключно за наявністю олівців та паперової документації в офіцерських планшетах довірених їм частин".
Незважаючи на спроби російської пропаганди зробити із загиблих генералів ікону "бойового духу" (мовляв, не побоялися!), насправді причина їхнього перебування на "передку" зовсім інша.
"Їм доводиться нести особисту відповідальність. І часом легше метнутися на поле бою, ніж потрапити в лапи "гебні", яка виб'є зізнання у найбільш дикому злочині. Як російські "ваньки", що пруть у лобову в умовному Сєвєродонецьку, так і кремлівські генерали бояться смерті менше, ніж власного начальства. У зв'язку з цим їхня присутність на пунктах управління є обов'язковою", – вважає Карін.
Кутузов передчував свою смерть
Проте остання гучна "НП" серед російського генералітету відрізняється від попередніх.
"Окрема історія щодо товариша генерал-майора Кутузова, який був російським генералом і комкором "ДНР" в умовах "громадянської війни". Який здох пізніше, ніж згоріла "Москва". За інсайдерською інформацією, його "шльопнули" свої, котрі не бажали йти на стовідсоткову смерть", – каже військовий експерт, посилаючись на свої джерела.
Загибель командира 1-го армійського корпусу (під назвою "Народна міліція ДНР") у Росії скрипучи зубами змушені були визнати. І то після того, як інформація просочилася в мережу та викликала переполох – та такий, що навіть росЗМІ стали писати про "загадкову загибель генерала в Україні".
За інформацією одного з "республіканських" ватажків, командира "Сходу" Олександра Ходаковського, напередодні своєї загибелі Кутузов був у священника.
Враховуючи гарячу ситуацію в Луганській області та запеклі бої, погнати кремлівського генерала в церкву міг тільки страх, а також чітке розуміння, що жити залишилося недовго.
На окупованій частині Донбасу також ширяться чутки, що по російському генералу справді "спрацював" свій снайпер.
За інформацією наших військових, Роман "Туман" Кутузов став уже десятим генералом армії країни-агресора, який загинув в Україні, Росія ж офіційно визнає чотирьох "двохсотих" (Суховецький, Фролов, Боташев та Кутузов). Але в тому, що ні та, ні інша цифри не є остаточними – не сумнівається ніхто. Утилізувати воєначальників, що "провинилися", для Кремля мила справа: і вже не важливо, своїми руками або ж противника.