На Луганщині загиблих мирних жителів ховають у братській могилі: їхні тіла немає кому забрати. Фото
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
На околиці Лисичанська в Луганській області розміщена нерозкрита братська могила, де брудні насипи й бур'яни оточують яму, заповнену сотнями мішків із трупами. Усередині – мирні жителі, які загинули внаслідок обстрілів РФ в останні місяці в цьому місті, а також Сєвєродонецьку й Рубіжному.
Всі вони звалені в купу, бо немає родичів, які могли б забрати й поховати їхні тіла. Про це йдеться в матеріалі The New York Times (щоб переглянути фото, доскрольте новину до кінця).
"Вся наша техніка, яка була в нас у міському інвентарі, – екскаватори й таке інше – передана армії для копання траншей", – стоячи над могилою, 41-річний Сергій Векленко пояснив, чому тіла досі залишаються відкритими.
Він – колишній офіцер поліції, який приєднався до війська, коли почалася війна. За його оцінками, у братській могилі поховано близько 300 людей.
"Ми ховаємо тут померлих із квітня", – сказав чоловік.
Зазначається, що кількість мирних жителів, убитих у зазначених містах, розділених річкою Сіверський Донець, невідома. Іноземні журналісти визнають: у міру того, як Росія зміцнює контроль у Сєвєродонецьку та переключає свою увагу на сусідній Лисичанськ, втрати серед цивільного населення там зростатимуть.
Вранці 16 червня місцева влада заявила, що внаслідок авіаудару російської авіації в Лисичанську загинули щонайменше чотири особи. Це промислове місто з довоєнним населенням у 100 000 осіб значною мірою відрізане від зовнішнього світу, перебуває без стільникового зв'язку й електрики. За оцінками чиновників, у місті залишається близько 40 000 мешканців, хоча про точну кількість дізнатися неможливо.
Причини їхнього перебування тут – необхідність догляду за літніми родичами і в деяких випадках навіть небажання розлучатися з домашніми тваринами.
"Кожна людина не хоче відмовлятися від свого будинку. Як же кішки та собаки? А старші? Отже, ми сидимо тут... У вас має бути багато грошей, щоб евакуюватися, щоб платити за квартиру. І не пускають домашніх тварин у орендовані квартири. У мене дві собаки й дві кішки, як я можу їх кинути? Це не варіант, щоб плакати за ними", – розповіла мешканка міста Людмила, яка вийшла з дому, щоб отримати припаси від групи поліцейських і солдатів.
За її словами, близько тижня тому внаслідок ворожого обстрілу загинули двоє людей у її районі. Вони були поховані на клаптику лісу неподалік, їхні могили позначені букетом зів'ялих квітів.
Водночас у Сєвєродонецьку близько 500 людей ховаються на великому хімічному заводі, коли у тих частинах міста, які все ще контролюють українські сили, точаться бої. За офіційними даними, загалом там лишається 10 000 мирних жителів.
Після руйнування трьох мостів, що з'єднують два міста, ЗСУ в Сєвєродонецьку "не мали легких шляхів відходу". А 16 червня з'явилися повідомлення про те, що українські війська, які могли форсувати річку, "почали відступати, щоб захистити Лисичанськ, який перебуває на височині".
"Група українських солдатів, які ховаються в підвалі багатоквартирного будинку, висловила надію на швидке прибуття передових ракетних систем, обіцяних США. Велика дальність ракет дозволить їм вразити позиції російської артилерії. Але поки не прибуде зброя, ворожа артилерія буде безжальна. Тут одна година здається цілим днем", – пише NYT, цитуючи слова захисників.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 13 червня угруповання повітряно-десантних військ ЗС РФ та 1-го армійського корпусу "ДНР" здійснило невдалу спробу взяття під контроль трасу Бахмут – Лисичанськ. Угруповання було розбите українськими військами і втратило 12 окупантів вбитими й 16 пораненими.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!