Кремль вирішив утилізувати в Україні вбивць "у погонах": хто повівся на обіцянки "вагнерівців"
Під час розв'язаної Путіним війни на територію нашої країни стали пачками засилати засуджених злочинців. Завербовані Пригожиним до лав "вагнерівців" стали гарматним м'ясом у зоні бойових дій: вони сподівалися на амністію, а вирушили на той світ. Причому серед них є й дуже знакові фігуранти – наприклад, російський офіцер, який переховувався від правосуддя понад 10 років.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Вбивцю чеченців захищали російські депутати
Уродженець Воронежа Євген Худяков у 2001 році закінчив Владикавказьке вище військове командне училище внутрішніх військ МВС РФ. Мав звання старший лейтенант, проходив службу у Грозному на посаді командира мотострілецької роти в/ч 3186.
Був на хорошому рахунку в командування, а потім разом із товаришем по службі вбив трьох мирних жителів Чечні. Причому російські військовослужбовці розправилися з ними не під час бойового завдання, а коли п'яними роз'їжджали по Грозному.
Під час судового процесу, який став у РФ "справою століття", спливли й інші факти – зокрема катувань ні в чому не винних людей. Проте суд присяжних виправдав убивць. Однак після того, як спливли порушення, та й після запеклих висловлювань Кадирова Верховний суд відправив справу на повторний розгляд. Однак і цього разу присяжні виправдали "гордість армії": античеченські настрої були надто сильні.
Враховуючи залізобетонні докази, Верховний суд вдруге скасував виправдувальний вирок: третій суд проходив уже без участі присяжних і дав злочинцям сповна: Худяков отримав 17 років ув'язнення, його спільник – 15.
Цікавий факт: громадським захисником "офіцерів" був добре відомий нам ненависник України – тоді ще російський депутат (а згодом віцепрем'єр) Дмитро Рогозін. Тоді "діяч" заявив, що "вбивство насправді скоїли чеченські бойовики, щоб скомпрометувати російську армію під час візиту делегації ПАРЄ".
Худякова все ж таки оголосили у федеральний розшук, проте йому вдалося ховатися від правосуддя протягом десяти років. Лише у 2017 році його затримали – з'ясувалося, що весь цей час він спокійно жив та працював у рідній Воронезькій області.
Євген Худяков відбув шість років ув'язнення, а потім повівся на обіцянки Євгена Пригожина, який влаштував "гастролі" російськими колоніями для вербування ув'язнених. Отримати амністію після пів року бойових дій замість того, щоб провести за ґратами ще 11 років, російський "офіцер" вважав за чудову нагоду. І вирушив до України, а вже 10 вересня 2022 року загинув як окупант. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив офіцер Збройних сил України Анатолій Штефан ("Штірліц").
Що творив на території нашої країни засуджений убивця, який катував ще мирних жителів Чечні, можна лише здогадуватись.
Не допоміг і тато у погонах
У лавах "вагнерівців" було ідентифіковано і трьох злочинців, які відбували строк у колонії суворого режиму у Петербурзі, усі вони не мали шансів на умовно-дострокове звільнення. Один очолював банду грабіжників ювелірних магазинів, двоє інших "бомбили" таксистів та автомобілі. Усі вони – зображені на фото, яке опублікувала на своїй сторінці у Facebook голова фонду "Русь сидяча" Ольга Романова.
За її словами, всі ув'язнені з цього знімка вирушили на фронт добровільно. Для цього вони підписали два папери: клопотання про переведення до Ростовської області для відбування покарання та прохання про помилування на ім'я президента РФ. У липні 42 ув'язнені колонії суворого режиму влилися до лав ПВК "Вагнер" і вирушили до України.
Один із них, Святослав Матвєєв, вже повернувся додому у закритій труні: тіло кремували у Пітері. Його батько багато років служив у правоохоронних органах, а син пішов іншим шляхом: промишляв розбійними нападами. За це його двічі було засуджено.
Матвєєв став учасників першого масового вербування ув'язнених до лав "вагнерівців" у липні цього року, але вже у вересні був убитий. Його батько повідомив про загибель молодого окупанта та прощання з ним 18 вересня.
Не доїхав до України
Ще один "доброволець", який збирався вступити до лав "вагнерівців", – колишній військовослужбовець армії РФ із Ростова-на-Дону Олександр Шевченко.
Його затримали російські силовики на кордоні з Луганською областю. Виявилося, що 17 вересня Шевченко, який підпрацьовував охоронцем, опинився у місті Россош Воронезької області.
Він вирішив взяти таксі та вирушити до "ЛНР". Замовлення прийняв таксист – 58-річний місцевий мешканець. На виїзді з міста у чоловіків виникла суперечка на ґрунті війни в Україні. Ростовцеві, який прямував до ПВК "Вагнер", не сподобалося, що сказав таксист, і тоді він витяг свій пістолет і вистрілив тому прямо в голову.
Чоловік помер на місці, а Шевченко переклав труп на пасажирське сидіння, сам сів за кермо "Шевроле Авео" і поїхав. У лісосмузі він позбавився тіла, а сам пішов пішки до кордону, оскільки машина застрягла в бруді. Там потенційного окупанта затримали російські прикордонники, бо той "спробував незаконно перейти кордон".
Подібних випадків, коли до лав російських окупантів рвуться вже засуджені чи потенційні злочинці, які ні в що не ставлять людське життя, дуже багато. Однак тішить те, що більшість із них чекає один кінець – смерть.