У Києві комунальникам не дали демонтувати паркан довкола майданчика з нелегальним піском

12,5 т.
У Києві комунальникам не дали демонтувати паркан довкола майданчика з нелегальним піском

У Києві 15 липня комунальники спробували демонтувати паркан довкола ділянки на вул. Промислова,4 у Голосіївському районі. Демонтаж мав проводитися згідно припису, адже огорожа була встановлена незаконно. Про це у коментарі журналістам, що прибули на місце події, повідомив заступник директора КП "Київблагоустрій" Андрій Коваль.

У Києві комунальникам не дали демонтувати паркан довкола майданчика з нелегальним піском

Зокрема, посадовець зазначив: знесення паркану відбувалося згідно припису, датованого 17 червня 2020 року. А цей документ, зі свого боку, посилався на рішення Київської міської Ради ще від 2018 року, згідно з яким договір оренди земельної ділянки площею 17 га на Промисловій,4 компанією "Мостобуд" було розірвано. Тож ні користуватися зазначеною ділянкою, ні огороджувати її парканом, за словами чиновника, "Мостобуд" права не має.

Відео дня

Коли представники КП "Київблагоустрій" зі спецтехнікою прибули на місце, їх зустріли молодики спортивної зовнішності, які автомобілями перегородили під’їзд до паркану і перешкоджали комунальникам виконувати припис про демонтаж незаконної огорожі. Останні змушені були викликати поліцію. Незабаром після приїзду правоохоронців на ділянку прибули і представники ТОВ "КСП Груп", яка називає себе новим власником майданчика, розташованого на Промисловій,4.

У Києві комунальникам не дали демонтувати паркан довкола майданчика з нелегальним піском

З незрозумілих причин поліція не втручалася у хід подій. Тож комунальникам не вдалося провести демонтаж незаконного паркану.

За словами депутата Київради Ігоря Мірошниченка, який вже тривалий час домагається повернення 17 га землі у Голосіївському районі громаді міста, підставою для розірвання угоди про оренду земельної ділянки на Промисловій, 4 стало грубе порушення умов її використання орендарем – компанією "Мостобуд". Усупереч умовам оренди ця компанія використовувала землю не під розміщення промислового майданчика, а під складування піску. І накопичила заборгованість по орендній платі перед міським бюджетом, яка на момент розірвання угоди склала понад 100 млн грн.

До того ж "Мостобуд" протиправно передав ділянку у суборенду компанії "Мостобуд Транс", не повідомивши про це Київську міську раду. А "Мостобуд Транс", у свою чергу, збудувавши на ділянці деякі приміщення, перепродав їх іншій компанії – і таким чином значно ускладнив процес повернення землі у власність міста. Наразі фактично цією земельною ділянкою користується компанія "Собі", яка використовує її під складування піску, значна частина якого, за словами Мірошниченка, видобута нелегально.

Депутат наголошує: зазначена земельна ділянка перебуває в комунальній власності і жодних підстав на користування нею "Мостобуд", "Мостобуд Транс" або ТОВ “КСП ГРУПП”, (якій вони перепродали начебто наявне майно) немає. Але попри це, за бездіяльності правоохоронних органів, звідти щодня десятками вантажівок вивозять нелегальний пісок, видобутий без жодних дозволів та ліцензій.

Така ситуація, як неодноразово підкреслював Мірошниченко, зумовлена тим, що піщані нелегали мають покровителів у владі. Так, компанія "Мостобуд" належить колишньому нардепу Володимиру Продивусу, який може бути пов’язаний з ексочільником Державної архітектурно-будівельної інспекції Сергієм Кучером. Крім того, за даними Мірошниченка, свої інтереси у нелегальному видобутку піску має колишній соратник ексмера Києва Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького та народний депутат від "Слуги народу" Микола Тищенко. Останній відзначився тим, що використовував незаконно видобутий пісок у якості підкупу виборців (нардеп має мерські амбіції) та лобіюванням інтересів піщаних нелегалів у парламенті. Зокрема, він подав до ВРУ законопроєкт, яким пропонується дозволити нелегальний видобуток піску без будь-яких дозволів, ліцензій та сплати податків – під виглядом днопоглиблення. Наразі всі, хто хоче видобувати пісок, мають отримати спецдозвіл та сплатити податки до місцевого бюджету. При цьому, компетентні органи контролюють обсяги видобування піску і те, щоб його намивання не шкодило ні водоймам, ні інфраструктурі.