Убивство Павла Шеремета 5 років по тому: як розслідували загибель журналіста

4 хвилини
5,5 т.
Вбивство Шеремета

Рівно п'ять років тому, 20 липня 2016 року, в центрі Києва було вбито відомого українського, російського і білоруського журналіста Павла Шеремета. О 7:45 ранку автомобіль керівника "Української правди" Олени Притули, у якому перебував Шеремет, вибухнув на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Того дня журналіст їхав на радіоефір із головою української Федерації легкої атлетики Ігорем Гоцулом.

Тільки через три роки після загибелі Шеремета було затримано перших підозрюваних. Ними виявилися ветеран АТО і музикант Андрій Антоненко, волонтерка і дитяча кардіохірургиня Юлія Кузьменко, а також військова медсестра Яна Дугарь. На нинішній день обидві жінки звільнені з-під варти, а Антоненка відпущено під цілодобовий домашній арешт. OBOZREVATEL розповідає, як протягом п'яти років просувалося слідство та на чому ґрунтувалися його висновки.

Відео дня
Шеремет знав про ризик його фізичної ліквідації
Мотиви та версії замаху на Шеремета

За даними поліції, Павла Шеремета вбила міна на дистанційному управлінні, потужність якої становила від 400 до 600 грамів у тротиловому еквіваленті.

Основними мотивами вбивства, які розглядало слідство, були професійна діяльність, неприязні стосунки та причетність до загибелі журналіста російських спецслужб. Окрім того, слідчі не відкидали, що метою замаху був не Шеремет, а його цивільна дружина Олена Притула.

Слідчі дії на місці вибуху авто Шеремета
Кого підозрюють у вбивстві Шеремета

22 липня 2016 року було оприлюднено відео з камер спостереження, що зафіксувало мінування автомобіля журналіста. О 0:22 невідомий чоловік підготував місце для кріплення бомби, а саму вибухівку приблизно о 2:40 заклала інша зловмисниця, жінка.

Тільки через три роки після вбивства 12 грудня 2019 року, було затримано трьох підозрюваних.

Версія слідства заснована на великій кількості фактів і збігів, проте прямих доказів проти підозрюваних немає

Службовець Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрій Антоненко і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко, за версією слідства, закладали міну, а волонтерка Яна Дугарь здійснювала розвідку в районі, де жив Шеремет, напередодні його вбивства.

Антоненко та Кузьменко отримали підозри за статтею "умисне вбивство". У вересні 2020 року відповідний обвинувальний акт було скеровано до суду.

На чому ґрунтуються висновки слідчих

Версія слідства заснована на великій кількості фактів і збігів, проте прямих доказів проти підозрюваних немає. Зокрема, експертиза, яку МВС замовляло у Великобританії, підтвердила відповідність ходи і фігури людей на відео та Антоненком із Кузьменко.

Андрій Антоненко

Також було встановлено, що чоловік, який брав участь у закладці бомби, кульгає – Андрій Антоненко також напередодні лікував ногу й навіть розповідав про це в соцмережах. Окрім того, кофта, така сама, як у людини на відео, є на фото зі сторінки музиканта.

Юлія Кузьменко

Що стосується Юлії Кузьменко, підозру слідчих викликав, головно, той факт, що в ніч перед вибухом вона вимкнула телефон, хоча ніколи раніше не робила цього. За версією слідства, Антоненко й Кузьменко скоїли вбивство Шеремета для "дестабілізації ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи".

Підозрювані своєї провини не визнають. А захист Антоненка в суді наполягав, що одяг чоловіка на відео та на фото музиканта в соцмережах не збігаються, і звернув увагу, що останні було зроблено в 2013-2014 роках, за кілька років до того, що сталося.

Яна Дугарь
Розслідування журналістів

Паралельно з офіційним слідством вбивство Павла Шеремета розслідували журналісти "Громадського телебачення", "Слідство.Інфо" та Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP). За підсумками цієї роботи в травні 2016 року вийшов документальний фільм "Вбивство Павла".

За даними журналістів, у ніч перед трагедією за будинком Шеремета вела стеження людина на ім'я Ігор Устименко – співробітник СБУ станом на 2014 рік. Він бачив людей, які заклали бомбу під машину вбитого. Пізніше СБУ заявила, що Устименка було звільнено з лав служби в квітні 2014 року.

У січні 2021 року колишній співробітник силових структур Білорусі Ігор Макар передав українським правоохоронцям аудіозаписи, на яких нібито посадові особи білоруського КДБ обговорюють ліквідацію політичних опонентів Олександра Лукашенка, зокрема серед яких називався й Шеремет. 19 січня Макар дав свідчення поліції в Києві.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що якби знав, хто вбив Павла Шеремета, "пішов би навіть на порушення закону". Він також сказав, що не може обіцяти чогось у цій справі.