У прокуратурі пояснили, чому розгляд справи про "гранату під Радою" затягнувся на 8 років

Розгляд справи про вибух гранати під Верховною Радою України 31 серпня 2015 року розтягнувся на багато років попри зусилля прокуратури по забезпеченню її "швидкого та всебічнго розгляду". Після залучення до справи у грудні 2021 року Київської міської прокуратури жодне засідання не було перенесене з ініціативи прокурорів, натомість сторона захисту затягувала процес, подаючи клопотання про перенесення засідань та відвід суддів.

У цьому запевняє речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець. За її словами, упродовж всього часу обвинуваченому у киданні гранати у нацгвардійців Ігорю Гуменюку призначали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через тяжкість обвинувачень та ризики, що він може переховуватися від слідства чи "вчиняти нові злочини".

За словами Максимець, з моменту долучення до справи у 2021 році столична прокуратура "докладала максимум зусиль для забезпечення швидкого та всебічного розгляду справи про смерть нацгвардійців від вибуху гранати 2015 року, в якій підозрювався Ігор Гуменюк".

Вона розповіла, що всього у справі – понад 100 томів, 152 потерпілих та близько 100 свідків.

Речниця Київської міської прокуратури нагадала, що Ігоря Гуменюка обвинувачували у тому, що він під час протестів під парламентом 31 серпня 2015 року через голосування щодо "особливого статусу" для ОРДЛО кинув бойову гранату у бійців Нацгвардії. Тоді загинули четверо нацгвардійців, ще 142 людини отримали поранення. Це було кваліфіковано, як терористичний акт.

Також обвинувачення висунули Сергієві Крайняку, який, за версією слідства, у цей момент жбурнув димову шашку для відволікання уваги.

Підготовче судове засідання у провадженні за обвинуваченням Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка відбулося 25 жовтня 2016 року. Тоді суд за клопотанням сторони захисту ухвалив рішення про здійснення судового розгляду судом присяжних.

Київська міська прокуратура, зазначила Максимець, була залучена до справи в грудні 2021 року.

З січня 2022 року по липень 2023 було призначено понад 30 судових засідань, жодне з яких не було перенесено з вини прокурора, наголосила речниця столичної прокуратури. Водночас, за її словами, третину засідань було відкладено за клопотанням сторони захисту, який мотивував це необхідністю перебування в інших судових засіданнях, хоча дати визначались судом заздалегідь.

Також Максимець стверджує, що сторона захисту регулярно подавала клопотання про відвід як головуючого судді так і всього складу суду. Суд залишав ці клопотання без розгляду, мотивуючи це тим, що захист зловживає своїм правом на подання клопотань про відвід.

Також, зазначила речниця столичної прокуратури, судові засідання переносилися через хворобу обвинуваченого Крайняка, а також за клопотаннями сторони захисту через неможливість адвоката бути присутнім у засіданні.

Максимець зазначила, що у лютому 2022 році суд закінчував дослідження письмових доказів та мав перейти до допиту свідків. Але через повномасштабне вторгнення РФ процес зупинився. З лютого по червень 2022 року судові засідання не проводились.

А у листопаді 2022 року змінився склад суду присяжних. Після цього судовий розгляд довелося розпочати з початку.

Максимець додала, що у січні 2023 року після чергового клопотання адвоката обвинуваченого про відкладення засідання суд задовольнив клопотання прокурора та залучив захисника з Центру вторинної правової допомоги для активізації судового розгляду та унеможливлення подальших зривів судових засідань.

Речниця прокуратури також пояснила, чому Гуменюка так і не допитали у суді. За її словами, у грудні 2022-го року, коли відбулось перше засідання по суті за участю нового складу суду присяжних, був затверджений порядок дослідження доказів, згідно з яким допит обвинуваченого мав відбутися після дослідження письмових доказів, допитів свідків та потерпілих.

"З грудня 2022 року по липень 2023-го судові засідання відбувалися практично щотижня. Станом на 5 липня 2023 року суд дослідив 56 томів письмових доказів сторони обвинувачення з 60 та вже в наступних судових засіданнях мав завершити стадію дослідження письмових доказів та перейти до стадії допиту свідків сторони обвинувачення", – сказала вона.

Упродовж всього цього часу Гуменюк перебував під вартою. У СІЗО він провів без малого вісім років.

"Обрання обвинуваченому Гуменюку виключної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тяжкістю інкримінованих йому злочинів та ризиками, що він переховуватиметься від слідства чи вчинятиме нові злочини", – зазначила Максимець.

Нагадаємо, 5 липня о 17:20 у Шевченківському районному суді Києва пролунав вибух. Згодом стало відомо, що причиною вибуху став підірваний Гуменюком вибуховий пристрій.

Того дня підозрюваного у вбивстві нацгвардійців під Верховною Радою в 2015 році Ігоря Гуменюка доставили на чергове засідання суду.

Після засідання він, за попередньою інформацією, підірвав невстановлені вибухові пристрої в туалеті і спробував утекти. Його зупинили караульні пострілом у повітря. Після цього Гуменюк забарикадувався в конвойному приміщенні.

Коли правоохоронці розпочали штурм приміщення, у будівлі суду пролунав ще один вибух, унаслідок якого Гуменюк загинув, а двоє бійців КОРДу отримали поранення ніг.

Адвокат Гуменюка заявив, що його підзахисний почувався морально зламаним і просив відпустити його воювати, але навряд чи міг сам себе підірвати.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!