Відео дня
Шольц очолив уряд Німеччини: чого чекати Україні та чому Кремлю не варто радіти
Через два місяці торгів та погоджень, що відбулися після виборів до Бундестагу, у парламенті Німеччини остаточно сформувалася трипартійна коаліція, канцлером від якої стане Олаф Шольц.
Створене парламентське об'єднання називають "світлофором". Таке ім'я дали на честь кольорів партій: у соціал-демократів – червоний колір, у вільних демократів – жовтий, а у "зелених" – відповідно зелений.
Особливе значення нова коаліція має для України – насамперед тому, що ФРН є головним стратегічним партнером нашої країни в Євросоюзі. OBOZREVATEL розповідає про наступника Ангели Меркель, майбутню політику Німеччини щодо України, Росії, "Північного потоку-2" та війни на Донбасі.
Що сталося?
У Німеччині соціал-демократи, "зелені" та вільні демократи презентували свою коаліційну угоду. Поки партії не оголосили склад нового уряду, це зроблять протягом наступного тижня. Але очікується, що:
співлідерка партії "Зелених" Анналена Бербок очолить Міністерство закордонних справ;
інший лідер партії Роберт Габек стане міністром з питань економіки та клімату;
глава "вільних демократів" Крістіан Лінднер очолить Міністерство фінансів.
Про Україну в коаліційній угоді згадується у контексті конфлікту з Росією та її прагнення стати членом Євросоюзу. Партії заявили, що країни Східного партнерства, які хочуть вступити до ЄС (Україна, Грузія та Молдова), повинні мати можливість для євроінтеграції шляхом послідовних реформ у галузі верховенства права та ринкової економіки.
Також вони зазначили, що Німеччина допомагатиме Україні у відновленні територіальної цілісності, а також планує посилити енергетичне партнерство – зокрема у питанні відновлюваних джерел енергії та виробництва водню.
Партії також закликали до припинення війни на Донбасі та окупації Криму. Вони заявили, що мирне врегулювання конфлікту та зняття санкцій із Росії залежить від виконання Мінських домовленостей. Водночас в угоді не згадується газопровід "Північний потік-2".
Хто такий Олаф Шольц?
63-річний політик народився в Оснабрюку в родині торговців текстилем. Вивчав право у Гамбурзькому університеті, після чого вів адвокатську практику. У минулому був мером Гамбурга, а також обіймав посади віцеканцлера та міністра фінансів.
З усіх кандидатів Шольца можна вважати найближчим послідовником традиції Меркель. Німці його називають втіленням стабільної та надійної Німеччини. Його характеризують як "раціональну, стабільну і майже нудну" людину. "Вода, що кипить, цікавіша за Шольца", – вважає колишній посол США в Німеччині.
На користь політика на виборах зіграло те, що йому вдалося добре показати себе під час COVID-кризи, рятуючи економіку в критичних умовах. Ймовірно, прихильники згадали й інші його заслуги — наприклад, як він розв'язував житлову проблему в Гамбурзі, побудувавши нові райони.
Судити про майбутню політику Шольца щодо України та Росії можна за його біографією та заявами, зробленими під час передвиборчих перегонів. У його тоні стосовно Росії чути наступність із Меркель, зауважує видання Politico: критикувати, залишаючи простір для діалогу. Схожої думки дотримуються й українські експерти: кардинальних змін очікувати не варто.
Як і Меркель, Шольц дотримується стриманої, але досить жорсткої лінії стосовно керівництва Росії – зокрема, він критикував Кремль за окупацію Криму та війну на Донбасі.
"Росія порушила це, анексувавши Крим, що стало дуже і дуже великою проблемою. У нас також, як і раніше, проблеми через складну ситуацію на сході України. Тому необхідно, щоб всі повернулися до верховенства права, а не до права сильнішого", – сказав він.
Німецька газета Bild, говорячи про канцлера, пише, що новий уряд не вибудовуватиме "особливих відносин" з Москвою. Видання також нагадує: у 2016 році Шольц заявив, що не уявляє сценарію, за якого РФ має хороші відносини з Німеччиною, водночас складні з іншими країнами ЄС.
Після перемоги на виборах Шольц твердо заявив, що Україна має залишатися транзитером газу після запуску "Північного потоку". За словами політика, газопровід не повинен створити проблем із забезпечення паливом країн Східної Європи.
"Що стосується трубопроводу, будівництво якого завершено, то важливо, щоб усі враховували гарантії, пов'язані з його роботою. До гарантій належить те, що Україна має залишатися транзитером", – говорив він.
Що ж до європейських прагнень України, то тут позиція Шольца не настільки тверда. За його словами, ЄС ще не завершив процес інтеграції країн балканського регіону – тому союз поки не готовий прийняти нашу країну до свого складу.
"Ми говорили про відмову від принципу єдності у певних установах і це – перше, з чим необхідно розібратися. Я думаю, що треба встановити близькість до ЄС для України, і хотілося б додати, що зараз немає можливості для неї приєднатися до НАТО", – сказав політик.
В останні тижні Шольц висловлювався і про міграційну кризу на польсько-білоруському кордоні. 11 листопада він підкреслив, що на режим Лукашенка очікують вкрай серйозні наслідки і найжорсткіші заходи у відповідь. Влада в Мінську блокує доставку гуманітарної допомоги мігрантам і веде "людиноненависницьку гру", зазначив політик.
До того ж насторожувати повернення до влади соціал-демократів може через те, що колишній лідер партії Герхард Шредер зараз очолює раду директорів російської компанії "Роснефть" і всіляко лобіює інтереси Кремля в Німеччині.
Усе вирішить коаліція
Хоч би яким було ставлення нового канцлера до Росії та України, вирішальну роль у політиці уряду відіграватиме склад коаліції. А тут все складається зовсім не на користь Кремля.
"Шольц не є відверто проросійським. Він – дуже жорсткий прагматик, якому цікаві економічні, соціальні та енергетичні питання. Це його сфера, і на ній він робитиме акцент. А в міжнародних питаннях він говорить про максимальну співпрацю зі США, посилення обороноздатності НАТО і Німеччини, тобто нова політика країни повторюватиме політику Меркель, але Україні це нічого не принесе – адже за Меркель ми не отримали жодних гарантій щодо "Північного потоку-2" і членства в НАТО/ЄС", – вважає політик Тарас Чорновіл.
Справа в тому, що "зелені" та ліберали ставляться до російського лідера дуже критично. Наприклад, майбутня міністерка закордонних справ Анналена Бербок виступає за "діалог і жорсткість" щодо Китаю та Росії, а також різко критикує дії Кремля на Донбасі та в Криму.
Крім того, лідерка "зелених" є жорсткою противницею будівництва "Північного потоку-2": "Цей газопровід суперечить геостратегічним інтересам європейців, він чітко спрямований проти України, суперечить європейським цілям із захисту клімату та всім санкціям ЄС проти Росії, тому це абсолютно фатальний проєкт".
Проте плекати надію на те, що завдяки присутності "зелених" позиція уряду щодо "Північного потоку" зміниться, не варто. Російський експерт з енергетичних питань, партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін вважає, що Бербок та її відомство поодинці не здатне зупинити "Північний потік-2", оскільки для цього потрібне велике політичне рішення, а одним тільки міністерством справа не обмежиться.
"Тобто регулятор не перебуває безпосередньо в вертикалі МЗС, але, безумовно, присутність "Зелених" в уряді має певним чином вплинути на позицію", – додав глава програм аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Про те, що німецька політика кардинально не зміниться після приходу нового канцлера, говорить і ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. За його словами, ставлення Німеччини до України буде досить прагматичним та обережним.
"Це означає підтримку України та її територіальної цілісності, продовження санкцій проти Росії. Але й одночасна підтримка мінімуму політичних відносин із Кремлем, а також економічних та бізнес-зв'язків, які вже зараз мають місце. Тому, найімовірніше, це буде політика балансу. На жаль, для всіх варіантів майбутніх коаліцій ми виглядаємо як другий чи третій пріоритет", – наголосив він.