Суд ООН у Гаазі розгляне другий позов проти Росії: чого вимагає Україна і скільки держав долучилися до процесу

Міжнародний суд ООН розгляне другу справу за позовом України проти РФ – щодо конвенції про геноцид. У понеділок, 18 вересня, відновлюються слухання в цьому процесі. Він безпрецедентний тим, що в ньому беруть участь 34 країни й він загрожує великими наслідками.

Як зазначено в позові, суперечка стосується "тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього". На майбутніх слуханнях йтиметься про юрисдикцію суду та прийнятність скарги України; Москва вже висунула попередні заперечення і представить їх, пише Deutsche Welle.

Заява була подана через два дні після початку повномасштабного російського вторгнення – 26 лютого 2022 року.

У позові, по-перше, йдеться про те, що на території України не було "геноциду", який президент РФ Володимир Путін назвав причиною вторгнення.

"РФ помилково стверджує, що в Луганській та Донецькій областях України мали місце акти геноциду, і на цій підставі визнала так звані "Донецьку народну республіку" та "Луганську народну республіку", а потім оголосила і розпочала "спеціальну військову операцію" проти України", – сказано в позові.

Також Україна просить суд "встановити, що Росія не має законних підстав робити дії на території України та проти неї з метою запобігання та покарання за так званий геноцид".

По-третє, Київ у свою чергу звинувачує країну-агресора у "плануванні актів геноциду в Україні" і заявляє, що Росія "навмисно вбиває представників української національності та завдає їм серйозних каліцтв".

Участь у засіданні візьмуть 26 із 27 країн ЄС (усі, окрім Угорщини), а також Ліхтенштейн, Норвегія, Канада, Британія, Нова Зеландія та Австралія. Чехія та Словаччина, Люксембург та Швеція, Канада та Нідерланди виступатимуть парами. Країни представлятимуть посли чи міжнародно-правові радники МЗС, повідомили в пресслужбі суду.

Так, країни – учасниці конвенції про злочин геноциду 1948 року мають право втручатися у розгляд, якщо вважають, що "мають інтерес юридичного характеру, який може бути порушено рішенням у справі", кажуть експерти суду ООН.

Однак це безпрецедентна кількість країн в історії – 34 члени ООН зі 193, тобто майже 20% беруть участь у процесі. Навіть зал суду для такої кількості дійових осіб видається замалим, пише Deutsche Welle.

Слухання в справі відбудуться з 18 до 27 вересня 2023 року в Палаці миру – штаб-квартирі суду в Гаазі.

За словами експертів, вперше постановка питання – не звинувачення в геноциді, а звинувачення в брехливих звинуваченнях у геноциді. Головне питання у тому, чи може суд розглядати цю суперечку по суті.

Крім того, як пише видання, у головному суді ООН зустрінуться дві сторони, які воюють між собою та не взаємодіють одна з одною ні на політичних, ні на дипломатичних майданчиках, і з'ясовуватимуть нетипове, на думку експертів, питання.

"Це нова ситуація, такого раніше не було у справах, які розглядалися судом щодо конвенції з геноциду. Ці держави виступають на захист самої конвенції з геноциду та її недоторканності. Вони хочуть говорити про те, що РФ, використовуючи слово "геноцид" з будь-якого приводу, підриває саму конвенцію, на варті якої вони стоять", – пояснив фахівець із міжнародного права, адвокат Сергій Голубок.

За його словами, опосередковано і прямо ці країни підтримують позивача і заявляють, що він має рацію, а відповідач не мав права говорити про геноцид і що це не привід для початку війни.

Це вже друга справа, яку розглядає суд ООН за позовом України проти РФ. У червні пройшли слухання по суті, присвячені позову про ймовірні порушення Росією двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації.

Як відомо, 16 березня 2022 року суд ООН у Гаазі ухвалив, що Росія має негайно призупинити військові дії, розпочаті 24 лютого 2022 року в Україні, а також гарантувати, що збройні формування, що підтримуються і керуються нею, не чинитимуть жодних кроків на підтримку військових операцій.

"Це головний юридичний акт, який підтверджує незаконність війни. Тому що всі інші документи з цього приводу мають суто політичний характер, включаючи резолюцію Генасамблеї ООН", – наголосив Сергій Голубок.

Він зазначив, що це єдиний судовий механізм, який хоч і не безпосередньо, але оцінює найважливіше питання правомірності війни, доки не існує спецтрибуналу щодо злочину агресії. На думку юриста, це питання має центральне значення для майбутнього спецтрибуналу та компенсації завданих збитків, адже якщо війна неправомірна, то агресор повинен буде їх відшкодувати.

Розпорядження суду про забезпечувальні заходи має обов'язкову силу, а оскільки Росія є членом ООН, вона не може його не визнавати. Проте Москва не виконала рішення, що є вкрай важливим для подальшої юридичної оцінки, вказує адвокат. Натомість вона висунула свої попередні заперечення, саме їх і розгляне зараз суд.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

– Канада, Швеція, Україна та Британія 4 липня подали позов проти Ірану до Міжнародного суду ООН через збиття літака МАУ 2020 року. Тегеран звинувачують у порушенні Монреальської конвенції.

– Наприкінці серпня Рада безпеки ООН провела засідання через війну в Україні. Постпред України Сергій Кислиця порівняв суд над Росією з Нюрнберзьким трибуналом.

– Про вісім перемог України над РФ на юридичному фронті читайте в матеріалі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!