Справи Майдану: в Офісі генпрокурора розповіли про результати розслідування за 10 років. Інфографіка

Правоохоронці досягли певного успіху в ухваленні вироків по справі Майдану протягом минулого року. Прогрес порівняно з попередніми періодами досить помітний.

Відео дня

Про це заявив керівник Департаменту у справах Майдану в Офісі генпрокурора Олексій Донський. Він, його заступник Денис Іванов, а також начальники відділів Ігор Земсков та Людмила Гавриш у понеділок, 19 лютого, провели брифінг щодо результатів розслідування та судового розгляду цих трагічних подій.

"Майже вісім років розгляду справи у суді минуло. Ми нарешті отримали вирок щодо безпосередніх виконавців розстрілів протестувальників на Інститутській в Києві 20 лютого 2014 року. До довічного позбавлення волі засуджено одного з них", – зазначив начальник Департаменту.

За його словами загалом лише у 2023 році у справах Майдану судами ухвалено тринадцять обвинувальних вироків, якими засуджено вісімнадцять осіб. Це більше, ніж за чотири попередні роки разом.

Донський також зазначив що наразі однією з основних проблем залишається тривалий судовий розгляд. Але для її вирішення необхідно внести зміни до кримінального процесуального законодавства.

Не менш важливими, за його словами, є результати і щодо встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших причетних до цих злочинів осіб, зокрема тих, дії яких розслідувались в розрізі дослідження так званого "сліду" Росії в організації злочинів під час подій Майдану.

"В ході досудового розслідування встановлено безпосередній вплив російських спецслужб на діючих на той час представників української влади з метою проведення спільної підривної діяльності проти України і розпалювання національної ворожнечі та ненависті", – відзназив Олексій Донський.

За його словами, двадцяти співробітникам ФСБ Росії вже повідомлено про підозру.

"Двадцять співробітників ФСБ, серед яких п’ятеро генералів, кілька разів приїжджали в Україну і спільно зі співробітниками СБУ робили відповідні інформаційні матеріали, які ставали підставою для вчинення тих чи інших злочинних дій", – пояснив начальник Департаменту.

Він зауважив, що фактично російська агресія в гібридній формі розпочалася у листопаді 2013 року. Саме події на Майдані став реакцією українців на неї.

Олексій Донський також нагадав, що серед вагомих результатів – скерування до суду восени 2023 року обвинувального акту у ключовій справі стосовно колишнього керівництва держави: президента, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки, міністра оборони та ще шість ексвисокопосадовців. Вони обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів стосовно мітингувальників 18-20 лютого 2014 року у центрі Києва.

"Якщо говорити про організаторів розстрілів тих кривавих подій, то безпосередньо докази стосовно впливу керівництва Росії на ці злочини ви можете почути під час судового розгляду. Вони стосуються як комунікації на рівні керівників держав, так і силовиків. Тут йде питання про вплив на прийняття рішень", – резюмував він і додав, що переважна більшість справ продовжує слухатися.

Окрім того, правоохоронець відповів на деякі запитання журналістів.

"У справах про особливо тяжкі злочини, за які передбачено покарання у вигляду довічного позбавлення волі, строки давності відсутні. А у справах, в яких підозрювані чи обвинувачені переховуються від слідства та суду, перебіг строків давності зупинено",– зауважив він відповідаючи на запитання журналістів, щодо спливу строків притягнення до відповідальності.

Інфографіка

Як повідомлялося напередодні, 10 років тому, 18 лютого 2014 року, на Майдані у Києві розпочалися масові розстріли під час протестів. Українці стояли зі щитами й камінням проти кийків, водометів та вогнепальної зброї тих, хто називав себе правоохоронцями. За відмову від пострадянської моделі влади, відстоюючи гідність та свободу, десятки українців віддали своє життя у ці трагічні дні.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!