"Билися до останнього": одкровення подруги вбитого в АТО морпіха

30-річний старший матрос Валерій Литвиненко був одним з чотирьох бійців 36-ї бригади морської піхоти ВМС України, які загинули від рук своїх же товаришів по службі.

Незважаючи на те, що інцидент прокоментували майже всі офіційні особи, причетні до АТО, остаточної версії досі немає. Зокрема, командир бригади сказав, що смерть була трагічною, але все ж героїчною.

"Просто та сторона підкупила цих покидьків (морпіхів, які розстріляли хлопців - Ред.), і вони застрелили сплячих людей! Валерка пручався, хоч вже і був поранений", - сказав він на похоронах в селі Пісочки Лохвицького району Полтавської області.

Правда, повірили в це не все. "Обозреватель" поспілкувався з дівчиною, яка була близько знайома з Валерієм Литвиненко.

"У труну-і додому"

Про загибель друга Марина Васильєва (ім'я змінено з міркувань безпеки) дізналася не від родичів і не від командирів. Її сторінку в "ВКонтакте" знайшли терористи. Саме туди - в особистому повідомленні - і прийшла трагічна звістка.

"А чого свічку не ставиш? Кореш твій - Валера Литвиненко - здох... Жди в коробці", - написав дівчині якийсь Умар Магамедов (Братськ, Росія).

За цим повідомленням послідували й інші - не менше образливі. "Ми його не кликали до нас на Донбас. Ну раз прийшов, то в труну - і додому", - написав терорист.

"На ремені поріжу!"

Потім з'ясувалося, що бойовик знає про дівчину все - як мінімум найголовніше - аж до номера телефону. Марина досі не може зрозуміти, звідки взялися ці дані.

При цьому Магамедов пригрозив їй розправою, якщо не буде мовчати: "Я тебе, дура, просто на ремені поріжу! Ти рот свій прикрий - подумай про себе, сестру! Зрозуміло пояснив? Як там дочка?"

"Просто мовчи!"

На цьому все не закінчилося. Загрози продовжилися і з боку інших бойовиків.

"Просто мовчи! Ти молода красива дівчинка. Дочка. Все попереду..." - написав ще один бойовик під ніком Серьога Спритний (Ульянівськ, Росія).

Дівчині досі приходять фотографії Валерія, на яких він перекреслений червоним кольором. "Ще одного укрокарателя ліквідовано", - знущаються терористи.

"Я не вірю"

Але не тільки це турбує Марину. Вона не вірить у версію, яку офіційно озвучили раніше. За її словами, від інших товаришів по службі Валерія вона дізналася, що тих двох підпоїли невідомою речовиною терористи.

"Я не вірю... Ми часто говорили з Валерою - він завжди розповідав, які вони дружні всі... І тут раптом таке. Хлопці кажуть, що їх всіх підпоїли терористи. Вони навіть зараз не пам'ятають нічого..." - сказала вона.

За її словами, їх застрелили не уві сні. Вони билися до останнього, зітхає Марина.

"Ви бачили Валерку? Він весь побитий, у синцях! Звідки вони, якщо його просто застрелили, як кажуть..." - запитує дівчина.

Вона впевнена, що на тому боці знали про те, що відбувається, тому що відразу після інциденту терористи кинулися писати родичам і знайомим загиблих мерзенні повідомлення з погрозами.

Раніше, до речі, про подібне розповів друг 20-річного старшого матроса Артема Жовтобрюха. Йому також в "ВКонтакте" прийшло повідомлення про смерть.

Вже не повернеш...

Як би там не було, 30-річного захисника України вже не повернеш. На похорон в Лохвицькому районі Полтавської області приїхали сотні людей. Було місцеве керівництво, шкільні друзі, побратими і просто небайдужі.

"Валера був дуже справжнім, веселим таким ... Він за собою міг всю бригаду повісті", - кажуть знайомі.

Командир зізнався, що Литвиненко вважали улюбленцем. Керівництво завжди брало його в якості водія - знало, що нічого не трапиться.

Причому, як з'ясувалося, одного разу його машина злетіла в повітря. Але тоді і він, і його бойові товариші, відбулися переляком.

Цього разу не пронесло...

У хлопця залишилися дві сестри, мати, батько, колишня дружина і 12-річний син.