Відео дня
"Спочатку подумали, що це "шахед", але ні": під час війни з Росією в Україні продовжуються напади на журналістів
У Києві невідомі спалили автомобіль журналістки Світлани Крюкової. Такі радикальні дії хоч і рідко, але трапляються в Україні, яка воює. Причому зараз не йдеться про злочини, до яких причетна Росія, наприклад, у прифронтових регіонах. На жаль, це відбувається і в тилу.
Докладніше про ситуацію – у матеріалі OBOZ.UA.
"Сюрприз" на День закоханих
НП сталася у Деснянському районі Києва в ніч проти 14 лютого. Range Rover колишньої заступниці головного редактора Страна.ua Світлани Крюкової було припарковано поряд з будинком її водія. "Так мене з Днем закоханих ще не вітали", – зіронізувала Крюкова.
Після введення у січні 2025 року санкцій проти Крюкової вона не може вільно розпоряджатися рухомим майном, до якого належить автомобіль. Тож журналістка знайшла водія, який відвозить її дітей (Світлана – багатодітна мати) на спортивні секції.
Вогонь пошкодив квартиру другого поверху будівлі та фасад, але ніхто не постраждав. Щодо автомобіля, то він не підлягає відновленню.
За словами співрозмовника OBOZ.UA у поліції, це був підрив чи підпал, стане відомо в результаті розслідування. "Попередньо – схоже, що машину закидали коктейлями Молотова. Є характерні ознаки", – розповів він.
Жителька одного з сусідніх будинків поділилася, що вони з чоловіком побачили Range Rover, що рано-вранці згорів, і подумали, що це сталося через атаку російських дронів-камікадзе. "Але ні. Це хтось тут, на місці, знищив автомобіль. У голові не вкладається, мало нам війни", – каже жінка.
Що стосується причетних до події, то Крюкова заявила, що "замовники їй зрозумілі", але "називати імена конкретних осіб необачно". При цьому згадала блогера Ігоря Лаченкова та активіста Дениса Кошельника, на яких раніше подавала до суду, а також Офіс президента.
Але хоч би що стало причиною, такі радикальні методи – не діло, вважає наш співрозмовник у поліції. "Це злочин. Будь-які суперечки чи претензії повинні вирішуватись у правовому полі, інакше ми скотимося в анархію. Майже три роки йде повномасштабна, кровопролитна війна з Росією, і в жодному разі не можна допустити, щоб у тилу питання вирішувалися таким чином", – переконаний правоохоронець.
Страшна хроніка
Українським журналістам і раніше підпалювали автомобілі, у такий спосіб маючи намір "передати привіт", змусити їх замовкнути та й банально помститися.
Наприклад, було знищено машину програми журналістських розслідувань "Схеми: корупція в деталях", на якій їздив Михайло Ткач, та авто львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук.
Що вже казати про вбивства журналістів, які "дратували" своєю діяльністю.
2000 року в Києві було викрадено і жорстоко вбито засновника та першого головного редактора "Української правди" Георгія Гонгадзе. Замовників так і не було встановлено судом, але до цього вважають причетним на той час президента Леоніда Кучму.
У 2001 році у Слов'янську Донецької області загинув головний редактор, керівник та телеведучий місцевої телерадіокомпанії "ТОР" Ігор Александров. Його вбили у приміщенні телекомпанії, завдавши численних ударів бейсбольними бітами. Александров розслідував зв'язки місцевої влади з криміналітетом.
Під час Євромайдану у лютому 2014 року в Києві було вбито репортера газети "Вести" В'ячеслава Веремія. Журналісту вистрілили в спину...
У 2015 році у Києві розстріляли публіциста та колишнього шеф-редактора газети "Сегодня" Олеся Бузину, відомого своїми українофобськими поглядами. Цим тоді на повну скористалася російська пропаганда. А п'ятий президент України Петро Порошенко був переконаний, що вбивство було спрямоване на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні та дискредитацію політичного вибору українського народу.
У 2016 році у столиці підірвали автомобіль, яким керував журналіст Павло Шеремет. До переїзду в Україну він працював власним кореспондентом російського Першого каналу в Білорусі, а Росію залишив через політичні переслідування.
І це не всі випадки...
Не лише Росія
За даними моніторингового дослідження Інституту масової інформації (ІМІ), у 2024 році в нашій країні зафіксовано 268 порушень свободи слова, з них 155 злочинів скоїла Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну. Порівняно з 2023 роком (150 порушень свободи слова, 67 скоїла країна-агресор), кількість злочинів серйозно зросла.
Основними категоріями 113 порушень, відповідальність за які лежить на українських громадянах, у 2024 році стали: кібератаки, перешкоджання законній журналістській діяльності, непрямий тиск, обмеження доступу до публічної інформації.
"Загалом найчастіше в 2024 році право журналістів на професію порушували приватні особи, органи місцевого самоврядування, правоохоронці, центральна та виконавча влада, судова влада тощо", – йдеться у звіті ІМІ.
Тенденція, що й казати, небезпечна. Особливо під час війни.