Росія отримає свій Нюрнберг, докази є - Кабакаєв

Як Україна готується до майбутніх міжнародних судів над Росією? Які шанси маємо на отримання репарацій за збитки, завдані нам анексією Криму та війною на Донбасі? Про це, а також про російські інформаційно-психологічні операції на нашій території та роль волонтерів у протидії РФ- у другій частині інтерв’ю "Обозревателю" розповів координатор суспільного проекту "СтопТерор" Семен Кабакаєв.

Відео дня

Першу частину інтерв’ю читайте тут.

- Існує думка, що волонтери зараз вже не так сильно потрібні, як це було у 2014 році. Як гадаєш?

- Перед країною кожного року постають нові виклики, які змушують нас і діяти інакше. Не можу сказати, що щось відпало і не потрібне. Просто якісь речі нині менш актуальні. Змінюються пріоритети.

Ти не знайдеш жодного посадовця, який би це колись сказав про те, що волонтери вже не потрібні. Якось президент був щось не так у бік волонтерів заявив – і вже за годину-дві пояснив, що його не так зрозуміли.

Читайте: У 18 років "втік" на війну: історія бійця, що втратив ногу, але мріє літати

Якщо навіть президент держави має силу виправитись, це свідчить про дуже високий рівень довіри. І це дуже добре. По результатам останніх соціологічних досліджень волонтерам довіряють понад 70% громадян. У порівнянні з рівнем довіри до влади це космос!

Перші особи в державі ніколи ні мені, ні моїм товаришам не казали, що те, що ми робимо – не потрібно. Питання - на якому рівні ти працюєш, яку роботу виконуєш і яким напрямком займаєшся.

- А як щодо "СтопТерору"? Як нові виклики скорегували вашу роботу?

- Наш проект у розвідці два-три роки був дуже потрібен. А зараз, коли стабілізувались штаби, коли вже напрацьована база, коли зрозумілі вже всі кроки і дії – потреба в такій роботі вже менша. Але це не означає, що вона не потрібна взагалі.

Комунікація та взаємодія між громадянським суспільством і державою в цілому, чи силовими структурами зокрема, відбувається у всіх цивілізованих країнах. І ми теж маємо перейти від КГБшних методів залякування до нормальних стосунків.

Як це зробили ми, взявшись допомагати державі у збереженні територіальної цілісності. Ми зареєстрували свою юридичну організацію "Безпека та взаємодія в Україні". І до попередніх напрямків роботи додали нові.

Читайте: Кінець Росії близько – волонтер зі США

- Цікаво. Які саме?

- На додачу до створення бази колаборантів, сепаратистів і кадрових російських військових ми взялися за збір доказів для міжнародних судів. Та й в інформаційній сфері потрібно працювати, бо росіяни на нас проводять інформаційно-психологічні операції – а ми мусимо контратакувати. Це дуже важливо.

- А держава тут просідає, так?

- Просідає. Як і громадянське суспільство.

Це стратегічні речі, нові виклики, проти яких Україна повинна вибудовувати стратегію захисту. Тому що війна реальна починалася з інформаційної війни.

Десь за півроку до анексії Криму і окупації Донбасу, до початку боїв на сході Росія здійснила перші агресивні кроки по зомбуванню і накручуванню населення. Тоді почався масований вкид мемів про Україну, що тут повно "фашистів", "бандерівців", "укропів", "хунта захопила владу".

Ці меми Росія розкручувала на своїх федеральних каналах, які підпорядковуються владі і допомагають ФСБ проводити інформаційно-психологічні операції за межами РФ.

Ці ІПсО і призвели до того, що ми маємо зараз. Бо тоді ми не знали, як їм протидіяти.

Перед початком війни вона просто перейшла в активну фазу.

Гуманітарна агресія Росії розподіляється на три напрямки: знищення української мови, викривлення історії та перекручування фактів і безпосередньо проведення інформаційно-психологічних операцій. І вони передують початку активних бойових дій з залученням військових.

Тому ми мусимо навчитися протидіяти гуманітарній агресії. І громадянське суспільство, і держава на рівні всіх служб і гілок влади. Щоб більше ніколи в житті не допустити повторення того, що відбулося. Бути готовими і знати, як на це реагувати.

Читайте: Терористи пропонували нам стріляти в побратимів - екс-полонений танкіст

- А з міжнародними судами? Маєте вже якісь результати роботи в цьому напрямку?

- Перші пакети документів ми разом з державою вже передали в міжнародні суди. Наразі ми є єдиним офіційним партнером держави в цьому напрямку, про що підписали відповідні меморандуми і вже подаємо в міжнародні суди.

Їх є три: Міжнародний суд з прав людини, Міжнародний кримінальний суд і Міжнародний суд справедливості ООН.

- Збираєте докази присутності російських військових і найманців, фінансування Росією терористичних угрупувань на Донбасі, так?

- Так. Але хочу наголосити: там нема терористичних організацій. Там є регулярні та ірегулярні підрозділи РФ, якщо брати військовий напрямок. Є комбатанти. І є цивільні адміністрації, підпорядковані РФ з керівниками цих російських адміністрацій на окупованих територіях - типу Захарченка.

Але не можна говорити про терористів – бо там все і всі підпорядковується РФ. І це відображено нарешті в нещодавно прийнятому законі по Донбасу.

Є випадки, які Україна хоче класифікувати як терористичні акти – обстріл Маріуполя з "Градів", наприклад, чи збиття "Boeing" МН17. Але я переконаний, що це не теракти, а воєнні злочини, злочини проти людяності, здійснені Росією чи ірегулярними підрозділами РФ.

І в усіх міжнародних судах, і на трибуналі, якщо він буде створений, повну відповідальність за них має нести саме Росія. Бо вона це спонсорувала, вона заводила своїх військових, своїх керівників, найманців, кураторів та спецпризначенців. Тому вона єдина відповідальна за всі злочини, що були скоєні.

Наразі ми подаємо в усі три міжнародні суди. Доводити будемо як воєнні злочини, злочини проти людяності та агресію РФ, так і так званий ефективний контроль.

- Словосполучення, яке на багатьох людей нині діє, як червона ганчірка…

- Бо поняття "ефективний контроль" було спаплюжено багатьма політиками. Це правда. Бо люди неосвічені і мелють те, чого не розуміють. А достатньо ж просто відкрити і почитати статті ООН – і виявиться, що окупації без ефективного контролю не буває.

Люди, ну це ж не ми закони міжнародні писали і термінологію придумували! І перш ніж чимось обурюватися, може, варто було би спробувати розібратися, як працює міжнародне законодавство?

От кажуть часто: у нас немає війни. То це брехня. Війна є. І у новому законі написано, що є агресія, є окупація. А крики про те, що в законі має бути написано саме "війна" - це не що інше, як популізм. На міжнародній "мові" агресія = війна, а окупація – це наслідок війни.

Тому нашим політикам я би радив вивчити термінологію, боротися з власною безграмотністю і припинити свідомо чи несвідомо маніпулювати людьми, які в цьому не розбираються (та й не мусять).

І тепер в міжнародних судах ми повинні це довести. І надати докази воєнних злочинів, агресії і злочинів проти людяності. І найважливіше – створити комісію, яка би зробила консолідовану претензію до РФ від держави Україна.

Тому що міжнародні суди – це один напрямок, а репарації, які буде виплачувати Росія і докази її злочинів – трошки інший.

Читайте: Росія повинна зникнути і з карти свiту, і зі свідомості - легендарний комбат

- Чи є у нас шанси, що ми зможемо домогтися рішень на нашу користь у міжнародних інстанціях? Що Росія буде виплачувати репарації?

- Міжнародні інстанції щось виплачувати Росію не змусять. Вони констатуватимуть ті чи інші речі.

А щодо репарацій, то коли подивитися на Нюрнберзький процес, кожна держава після завершення ІІ світової робила позови до Німеччини. Ми маємо зробити так само з Росією.

І у нашому позові мають бути викладені не тільки хронологія подій, час скоєння того чи іншого злочину, їх докази, коли почалася агресія і як Росія вела інформаційну війну. Там мають бути обраховані збитки, яких від цього всього зазнала Україна. І вказано, що ми хочемо у якості компенсації в грошовому чи іншому еквіваленті.

Створення такої комісії прописане у новому законі по Донбасу – і тепер повністю лежить на плечах нашої виконавчої і політичної влади.

По доказовій базі, яка буде перенаправлена в цю комісію, вже є напрацьований наратив. Тому що Мінюст і МЗС вже подають позови в міжнародні суди і мають ту частину доказової бази, з якою вони йдуть туди.

Читайте: Війна могла би закінчитися через три дні - екс-полонений танкіст

- Яка ситуація з доказовою базою наразі?

- Доказова база створювалась на моїх очах всі ці роки. Прокуратурою, МВС, прикордонниками, СБУ, хлопцями зі Збройних сил. Броніки, каски і сухпайки російського виробництва, полонені, якісь документи, російська зброя (автомату, кулемети, снайперські гвинтівки) або підбиті російські танки - це все елементи доказової бази.

Інша частина - це покази свідків, які були безпосередньо на окупованих територіях і тепер можуть використовуватися у міжнародних судах або кримінальних провадженнях в Україні. Хтось зі свідків може виступити, а у когось можуть бути і докази якісь.

А наш профіль – збір інформації з відкритих джерел. Вона теж може і має використовуватися у якості доказів.

У світі те, чим ми займаємося, називають OSINT, Open source intelligence.

- У чому подібна розвідка найефективніша?

- Ми багато зробили у відтворенні хронології подій. Зібрали купу інформації по створенню "народних республік", їх фінансуванню, починаючи з 2014 року. Хто тим всім керував, яка техніка у них була, які населені пункти захоплювали, хто які коментарі давав на відео, хто кому підпорядковувався, звідки і як йшло постачання, де який підрозділ розташовувався і який кількісний склад мав…

Ми дуже багато знаємо про те, що насправді відбувалося на Донбассі від 2014 до сьогодні. Кожна бригада, кожен підрозділ розписаний по хронології, день за днем, місяць за місяцем. Це титанічна праця, яку ми робили роками. Тепер ми це все структуруємо і доповнюємо.

Всього у нас тут десять основних напрямків. Починаючи від військових регулярних підрозділів РФ, дані яких з доказами приналежності до того чи іншого підрозділу і "відрядження" в Україну ми знаходили, зокрема, у соцмережах. І до ірегулярних підрозділів: "козачків", приватних військових компаній, батальйонів і бригад, створених на окупованих територіях.

Також це питання фінансування. Питання політичних утворень, всіх цих захарченків з плотницькими і рештою. Вони ж теж несуть частину відповідальності за все, що відбувається. І це – теж докази того, що Росія це все створила.

Окремо працюємо над збором доказів про підготовку безпосередньо на території Росії людей з окупованих територій або з РФ. Вони проходили вишколи в Москві, Ростові-на-Дону чи підготовчих таборах – і вже потім їхали воювати проти України в Луганську і Донецьку область.

- Чи дійсно "добровольців" на початку вербували через російські військомати?

- І так, і ні. У 2014-му вербовки як такої не було – люди самі йшли. Бо хотіли їхати і вбивати "укропів".

А от з 2015-го російські військомати стали більше рекрутинговими центрами, через які дійсно залучалися ті, хто хотів їхати на Донбас. А кадрових військових відправляли окремими наказами.

Потрапити в "ополчєніє" можна було також через тренувальні табори в Ростовській області. Або через приватні військові компанії, які стали своєрідними буферами між окупованими українськими територіями, Росією і таборами, де проходили вишколи. Вони теж допомагали залучати людей.

Завершення інтерв`ю читайте найближчим часом