Розслідування українського Держфінмоніторингу визнали найкращим у світі — Егмонтська Група

У період з 24 по 27 вересня 2018 року в Сіднеї (Австралія) відбулося чергове 25-е Пленарне засідання Егмонтської Групи підрозділів фінансової розвідки, в якому взяли участь представники Державної служби фінансового моніторингу. У засіданні було задіяно понад 400 делегатів зі 155 підрозділів фінансових розвідок (ПФР) країн світу.

Традиційно рід час пленарного засідання були підведені підсумки конкурсу "Краща справа Егмонтської Групи" (BECA), як виняткової справи, яка демонструє багатостороннє співробітництво у справі про корупцію, яка призвела до успішного повернення активів. За результатами ретельного відбору справ, що передував пленарному засіданню, серед учасників фіналістом вперше стала Україна, повідомляє прес-служба Держфінмоніторингу.

Під час голосування ПФР членів Егмонтської Групи розслідування Державної служби фінансового моніторингу України було визнано переможцем зазначеного престижного конкурсу. Справа стосувалася багатоступінчастого і безпрецедентного за своєю складністю розслідування корупції та відмивання коштів колишніми чиновниками України.

Так, на початковому етапі цієї справи Держфінмоніторингом проводилося декілька окремих, не пов'язаних між собою, розслідувань, які базувалися на повідомленнях про підозрілу діяльність за участю як національних, так і зарубіжних компаній. Аналіз зазначених повідомлень виявив, що частина з підозрілих компаній пов'язана з колишніми українськими чиновниками.

Одночасно Генеральною прокуратурою України було відкрито кримінальне провадження за численними фактами скоєння засновниками і керівниками значної кількості юридичних осіб, за сприяння вищого керівництва держави, заволодіння шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групи осіб державним майном в особливо великому розмірі та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Держфінмоніторингом встановлено, що активи, отримані в результаті скоєних злочинів, були легалізовані як в Україні, так і за кордоном. Тому найважливішим завданням було провести успішне фінансове розслідування, з'ясування всіх деталей справи, ідентифікацію підозрюваних і встановлення сум легалізованих активів із метою їхнього подальшого арешту і конфіскації (повернення).

У ході проведеного фінансового розслідування Держфінмоніторингом було проаналізовано понад 600 виписок із банківських рахунків (серед яких понад 300 банківських рахунків, відкритих за кордоном) та інформацію отриману від 12 ПФР іноземних держав (зокрема, за сприяння Ініціативи Світового банку StAR).

За результатами аналізу була розкрита глобальна схема легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, до діяльності якої залучені понад 1000 суб'єктів господарської діяльності.

У результаті аналізу повідомлень про підозрілі операції, отриманих від фінансового сектора, додаткових виписок за рахунками, додаткової ідентифікаційної інформації та даних правоохоронних й інших державних органів, було виявлено перелік іноземних компаній, які контролювалися різними громадянами України і узагальнювались одним фактором — всі вони працювали в Україні разом із одним колишнім високопосадовцем. Фінансові операції, проведені за участю низки таких компаній, були кінцевим етапом схеми, який полягав в інвестуванні значної суми коштів (близько $1,4 млрд) в Україну через покупку боргових зобов'язань, внесення коштів на депозити, а також покупку часток в українських підприємствах.

Вже на початку розслідування також було виявлено частину українських компаній, які перераховували кошти на користь компаній-нерезидентів, що здійснювали "інвестиції" в Україну.

Більше 20 українських компаній також виявилися пов'язаними з іншим колишніми високопосадовцями серед громадян України, багато із яких також виступали контролерами компаній-нерезидентів, що "інвестували" в Україну.

Аналіз установчо-посадових зв'язків і адрес реєстрації частини українських підприємств підтвердив, що заснування та налагодження роботи цих підприємств здійснювалися одними й тими ж особами (як фізичними, так і юридичними), які пов'язані з PEP, а загальні адреси реєстрації та управління рухом коштів за рахунками з однакових IP-адрес свідчать про зв'язок зазначених підприємств.

Держфінмоніторингом у 2014 році було ухвалено рішення про зупинення видаткових операцій за українськими рахунками компаній-нерезидентів. У результаті, на їхніх рахунках у банківських установах України було заморожено більше $1,4 мільярда.

Разом із цим, під час проведення паралельних розслідувань, встановлені окремі ланцюги руху активів, які контролювалися екс-чиновниками.

Зокрема, було встановлено, що першоджерелом, із якого починався ланцюг виведення коштів із України, були кошти, отримані українськими компаніями внаслідок функціонування і реалізації злочинних схем, пов'язаних із колишніми високопосадовцями і громадянами України, а саме:

1) розкрадання коштів державних підприємств;

2) розкрадання рефінансування Національного банку України;

3) продаж контрабандно ввезених нафтопродуктів за ринковими цінами;

4) продаж газу за ринковими цінами, який мав бути реалізований за пільговими цінами;

5) отримання "відкатів";

6) діяльність професійних відмивачів — "конвертаційних центрів" та інше.

Завдяки активній міжвідомчій і міжнародній співпраці ПФР України встановлено, що процесом виведення коштів із України та їхнім "інвестуванням" в Україну управляли з одного керівного центру за допомогою великої кількості підставних компаній. Виявлено ознаки функціонування міжнародного професійного "майданчика" для відмивання коштів з мільярдними оборотами, який надавав послуги й іншим суб'єктам господарювання.

Зараз частина зазначених компаній ліквідовані, деякі з них мають неналежний правовий статус і були зареєстровані сумнівними юридичними особами. Таким чином, розкрито масштабну схему відмивання коштів.

У рамках кримінального провадження за поданням ГПУ на заблоковані у 2014 році Держфінмоніторингом кошти накладено арешт на суму еквівалентну $1,45 млрд, частина яких і стала об'єктом конфіскації у дохід держави в 2017 році.

Також на пленарному засіданні Егмонтської Групи були розглянуті питання щодо вжиття оперативних рішень на основі рекомендацій організації та робочих груп відносно розпочатих проектів із торгівлі людьми та корупції, обміну інформацією між ПФР, надання технічної допомоги та тренінгів.