УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Повернення ЄДАПС: журналісти вважають, що до акцизної схеми можуть бути причетні Арахамія та Шмигаль

4 хвилини
3,2 т.
Повернення ЄДАПС: журналісти вважають, що до акцизної схеми можуть бути причетні Арахамія та Шмигаль

В Україні відродилася акцизна шахрайська схема, на якій її організатори заробляли у період з 2004 по 2013 рік, як мінімум, 515 млн грн на рік. Журналіст-розслідувач, редактор "Наших грошей" Юрій Ніколов вважає, що її новими "батьками" можуть бути глава парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Про це Ніколов написав у своїй у колонці на сайті ZN.UA, повідомляють "Українські новини".

"Схема з голограмами на акцизках повертається, як і її ключові бенефіціари. Внутрішнє чуття підказує, що Давид Арахамія, як і Денис Шмигаль могли б багато про це розповісти", – пише журналіст.

За його словами, нова історія розпочалася 19 червня, коли Кабінет міністрів затвердив постанову № 618. Ця постанова вносить зміни до дизайну акцизної марки до тютюнової та горілчаної продукції. Тепер, з 1 листопада на акцизних марках повинна бути голографічна стрічка, яка нібито має покращити захищеність алкоголю і тютюну.

"Рішення щонайменше дивне. По-перше, воно суперечить офіційному наміру влади запровадити визнану та ефективну технологію Track and Trace, що дає можливість миттєво відслідковувати походження та маршрут товару. Тобто або нинішні зміни тимчасові, або вся попередня стратегія регулювання акцизних марок, до якої роками готувалися виробники, – фікція. По-друге, воно жодним чином не вплине на контроль нелегального ринку, у "табачці" 60% нелегальних сигарет узагалі жодних акцизних марок не мають, бо вони буцімто Duty Free Only. По-третє, маємо досвід 2012 року, коли вже запроваджувалися голографічні акцизи, а потім скасовувалися, бо виявилися дуже дорогими і абсолютно неефективними", – зазначив журналіст.

За словами Ніколова, через три тижні після прийняття урядової постанови до бази "Укрпатенту" було внесено секретні заявки на патентування нових промислових зразків.

"На сайті "Укрпатенту" знайшлося 14 свіжих заявок на патенти зі словом "акцизна" у назві. Вони були зареєстровані 4 липня. Але у базі немає ніяких зображень та описів самих зразків, а також даних про заявників патентів. Для цих заявок можливий перегляд лише стану їхнього діловодства, вказано на сайті "Укрпатенту", – додав він.

Журналіст зазначив, що наразі невідомо, скільки коштуватиме голографія. Але завдяки проведеним того ж дня закупкам можна зробити приблизні розрахунки.

"У системі "Прозорро" було оприлюднено звіт про закупівлю державним поліграфкомбінатом "Україна" голографічних захисних елементів для акцизних марок на 141 млн грн. Замовлено 810 тис. погонних метрів елемента, тобто вартість стрічки становить 173,46 грн за метр. Акцизні марки завширшки 2 см, відтак, в одному метрі стрічки міститься матеріал для 50 марок. А значить, уся ця закупівля розрахована на голографічний матеріал для 40,50 млн акцизок із розрахунку, що голографічний елемент для однієї акцизки коштуватиме 3,47 грн. При цьому згідно з діючим урядовим положенням розмір оплати за одну марку для алкогольних напоїв становить 0,3537 грн, для тютюнових виробів – 0,1643 грн", – пояснює Ніколов.

При цьому він додав, що це не весь ринок України, оскільки торік було виготовлено 2,57 мільярда акцизних марок. І якщо виробництво збережеться на цьому рівні і наступного року, то на голограми за рік піде близько 9 млрд грн із розрахунку 3,47 грн за голографічний матеріал для однієї марки. Або приблизно 243 млн доларів, підрахував журналіст.

Ніколов зазначив, що це у 5 разів більше, ніж "єдапсівці" заробляли на акцизних голограмах 10 років тому – тоді виробники і споживачі акцизної продукції додатково переплачували 515 млн грн на рік, за тодішнім курсом це було 47 млн доларів.

При цьому, за словами Ніколова, судячи з назви постачальника – "Поллі-сервіс", бенефіціаром нової схеми стане та сама група "єдапсівців", яка заробляла на аналогічній схемі з 2004 по 2013 рік.

Як пише ZN.UA, тоді акцизні марки було запатентовано фірмою "ЮС-дизайн", яка належала керівнику консорціуму "ЄДАПС" Юрію Сидоренку. 20% консорціуму належало Віктору Медведчуку, і ЄДАПС мав мільярдні контракти з державним поліграфкомбінатом "Україна" на поставку йому запатентованих голограм, обкладинок паспортів тощо.

ЄДАПС вдалося побороти, але 2021 року він повернувся.

"Офіс президента восени 2021-го погодив зміну керівництва ДП "Поліграфкомбінат "Україна", директором держпідприємства стала Тетяна Бондаренко. За даними "Економічної правди", вона є подругою Ірини Обиденко. Обиденко – це колишня директорка концерну "ЄДАПС", нині – президентка компанії Industrial Innovation Group (IIG), співвласниця ТОВ "Інноваційно-індустріальна група", що і є власником ТОВ "Поллі-сервіс". Вони й зароблятимуть на нових голографічних акцизах", – сказано у статті Ніколова.

"Компанія "Поллі-сервіс" зараз отримує левову частку підрядів держкомбінату за вищою ціною, ніж при попередниках. Наприклад, торік компанія на 10% підняла валютні ціни на обкладинки паспортів, які до неї поставляла французька фірма", – пише видання.

Ніколов наголошує, що до складу засновників "Інноваційно-індустріальної групи" також входить Таріям Матар Мохамед Таріям з ОАЕ, де живе Юрій Сидоренко. Таріям також був бенефіціаром ТОВ "Трейденергоресурс", яке 2021 року було найбільшим імпортером електроенергії з Білорусі в Україну, зазначив журналіст.

"Появу ЄДАПС і араба Таріяма в електричній схемі пов'язували з іменами Давида Арахамії (керівник фракції "Слуга народу", рекламував ініціативи IIG), Артура Гранца (зв'язок з Білоруссю), Андрія Иванчука (нардеп з "Довіри", товариш прем'єр-міністра Дениса Шмигаля)", – пише Ніколов.

І додає, що вся ця схема стала можливою завдяки погодженню з вищим керівництвом держави.

"З одного боку, прем'єр-міністр Денис Шмигаль 19 червня підписав необхідні зміни в урядову нормативку. А 29 червня Верховна Рада силами фракції "Слуга народу" та її сателітів ухвалила законопроєкт №8287. За даними USAID/UK aid, хтось напередодні голосування у другому читанні вніс зміни до законопроєкту, і у проголосованому варіанті відтерміновується запуск електронних акцизних марок і технології Track and Trace. Ця технологія мала б унеможливити фальшування акцизок узагалі. Але тепер запуск цієї системи відкладено на 2026 рік буцімто через неготовність індустрій, якої насправді виробники не підтверджують. Організатори ж схеми з голограмами, завдяки старанням влади, зможуть заробляти на ній ще принаймні три повні роки. По 9 мільярдів гривень на рік", – резюмував Юрій Ніколов.