УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Поліція за бюджетні гроші дивиться відео для дорослих і знаходить моделей: через застарілий закон карають навіть за особисті ролики

7 хвилин
23,6 т.
Як працює закон і чому його потрібно міняти

В Україні вже пів року блокують розгляд законопроєкту про легалізацію порнографії. Чинний закон не просто забороняє порноіндустрію: злочином вважаються хтивки, якими обмінюються партнери, особисте відео і т.д. У абсолютній більшості країн Європи відео "для дорослих", якщо воно виготовлено повнолітніми за їх згодою та поширюється серед дорослих – легалізовано. В Україні ж держава збирає податки з сайтів з порноконтентом, поліція за бюджетні кошти переглядає відверті вебкам-трансляції, але навіть поширення інтимного контенту серед дорослих вважається злочином.

Відео дня

OBOZ.UA поговорив з кількома вебкам-моделями, юристами та законодавцями та розповідає про те, як влаштована криміналізована сфера вебкам і чому закон інколи втручається навіть в інтимне життя подружжя.

Вебкам-моделей дивляться поліцейські. Просять роздягнутись за бюджетні гроші і приходять з обшуками

"Я плакала весь день перед першою трансляцією. Дуже хотіла спробувати. І заради грошей, і тому що мені просто хотілось собі доказати, що я можу. Це моє тіло, моя сексуальність. Якщо хочу за гроші її продавати, хто мені може заборонити? Чому я не можу сама вирішувати, що я роблю? Отак я себе готувала до першого разу, плакала, заспокоювалась", – розповідає OBOZ.UA вебкам-модель Марина.

Дівчина дочекалась, коли її мама піде на роботу (їй тоді було 22 роки), почепила на стіну біле простирадло, закривши ним шпалери, надягла білизну, яку щойно купила, зняла з себе хрестик, закрила обличчя медичною маскою і в дешевій синій перуці з "Розетки" почала розважати глядачів. За півтори години трансляцію відкрило близько 10 людей. Всі вони майже одразу переходили на наступну модель. Кілька разів їй писали "Hello", "nice hair lol", але, не чекаючи відповіді, виходили з чату.

Тоді Марина не заробила ані цента і так і не роздягнулась. "В налаштуваннях можна обирати, щоб з України не могли заходити. Я так і обрала і все одно боялась, що мене бачать друзі, сусіди. Я дивилась у камеру телефону і відчувала, що з того боку на мене дивиться баба Валя з другого поверху. Вона ж точно має VPN, розібралась в інтернеті і тепер під час кожної зустрічі буде казати мені "здраааастє" і засуджувати мене поглядом. І всім сусідам розкаже, щоб пліткували. Я не змогла роздягтись, не могла бабі Валі навіть дати шанс мене побачити", – згадує Марина.

За кілька днів дівчина заспокоїлась. І спробувала знову. Цього разу вона одразу вийшла в ефір оголеною. "І одразу в двадцятку моделей вибилась. А перший раз я взагалі була чи не остання в переліку зі сотень моделей. Десь десять секунд мене аж тіпало від сорому. Але потім я розслабилась. Мені відправляли монетки, я пошепки дякувала, танцювала голою. Відчула якесь полегшення, я наче звільнилась від свого ж страху", – розповідає Марина.

У вебкамі Марина працює вже чотири роки. Кілька років тому дівчина в популярному американському серіалі побачила, як героїня заробляє на вебкамі, прибираючи в відвертому костюму покоївки. Вона купила схоже вбрання і вже два роки заробляє, показуючи на камеру, як вона оголена прибирає свою кімнату. При цьому дівчина постійно живе зі страхом – як перед поліцією, так і перед знайомими, які можуть її помітити і публічно "викрити".

"Це не шалені заробітки. До трьох тисяч доларів максимум. Інколи може бути дві тисячі, інколи – 500 доларів за місяць. У мене є постійні глядачі, якщо зникаю, вони хвилюються. Я навіть трохи полюбила їх. Там точно якісь збоченці... Я собі уявляю, що мене не баба Валя дивиться, а збоченець Карлос, який пестить себе десь за тисячі кілометрів у ту секунду, як я нахиляюсь. Це бридко, але і приємно водночас. До мене прикута увага цього німого Карлоса, я контролюю ситуацію, я обираю, що мені робити і коли це закінчити", – каже дівчина.

Крім "Карлоса", у приватних трансляціях можуть бути і українські правоохоронці. В поліції працюють відділи, які займаються переглядом таких трансляцій, розповідає OBOZ.UA адвокат Назарій Щербяк з Луцька. Серед його клієнтів – кілька дівчат, яких "викрила" поліція. Правоохоронець встановлює VPN так, щоб потрапити на трансляції українок, які хочуть залишитись анонімними, заходить в приватний кабінет, просить за гроші показати йому геніталії, пестити себе. Фактично це провакація на злочин і це незаконно, каже адвокат. Все це поліцейський фіксує. За кілька днів дівчину знаходять, приходять з обшуками, вилучають телефон, ноутбук та пропонують визнати свою винуватість і заплатити штраф.

"Витрачають значний ресурс. Були випадки, коли приходили до однієї дівчини, яка вела трансляції, з представниками КОРДу. Більшість дівчат ставлять обмеження, їх не бачать користувачі з України. Але поліцейські свідомо встановлюють спеціальне програмне забезпечення, щоб обійти обмеження. Витрачають кошти, щоб зайти в приватну трансляцію", – пояснює адвокат.

Карають за "хтивки" і навіть подружнє відео

Після початку повномасштабної війни кілька дівчат та хлопців об'єднались в рух "Теронліфанс" та почали обмінювати свої "хтивки" за донат на ЗСУ. Йдеться про естетичне фото еротичного характеру, хоча і такі зображення учасники руху поширювати бояться. OBOZ.UA поспілкувався з кількома учасниками руху. "Коли ця (легалізація. – Ред.) відбудеться, я б не переймалась за кожну зроблену хтивку, припинила б очікувати порно-помсти й залюбки б почала продавати прекрасні світлини свого оголеного тіла тим, кому це так само подобається, як і мені", – розповідає учасниця руху Анастасія.

Дівчина впевнена, що Україні ще треба дійти до легалізації: навчитись захищати учасників порноіндустрії. А зараз, впевнена Анастасія, порно і так знімають, проте студії просто кришують правоохоронці. Щоб знайти вебкам-студії, правоохоронцям не треба встановлювати VPN, платити за доступ у приватні трансляції. Великі студії не приховують своєї роботи. А їхні контакти – у відкритому доступі. Проте вони продовжують працювати.

Оголошення про роботу у вебкам

"Робота для дівчат. Зарплата – дві тисячі доларів, до 35 років", – йдеться в одному з численних оголошень. Вебкам-агентства шукають дівчат і в соцмережах, і в оголошеннях на вулицях. Також можна заробляти посередництвом. За кожну дівчину, яку приводиш в агентство, платять 10 тис. грн.

"Різні агентства пропонували співпрацю. Але в них студії працюють, ти маєш приїхати до них. Там квартира орендована, в одній кімнаті спальня з великим ліжком. Навпроти – телефон на штативі і ноутбук з відкритою трансляцією. Спілкування з тобою платне. Кажуть, що роздягатись не обов’язково, але це неправда", – каже Марина.

Вебкам-студія

Марина, як і учасниця "Теронліфінас" Анастасія, впевнена, що такі студії кришують правоохоронці. В тому, що силовики зацікавлені в збереженні кримінальної відповідальності за порнографію, переконаний і нардеп Ярослав Железняк.

"Неклюдов (Владлен, голова підкомітету в комітеті з питань правоохоронної діяльності. – Ред.) блокує законопроєкт (про легалізацію порно. – Ред.) через корупційні інтереси правоохоронців", – розповідає Железняк в коментарі OBOZ.UА. Владлен Неклюдов – колишній прокурор, член "Слуги народу" – на наш дзвінок не відповів. Проте нардеп дійсно не підтримує декриміналізацію порнографії, навпаки, він розробив документ, що посилює покарання.

Зараз закон забороняє не тільки порноіндустрію в Україні, а й фактично втручається в особисте життя українців. Дівчина чи хлопець, які зробили хтивки та відправили їх своїм партнерам, – вчинили злочин. І це рудимент, застаріла норма, від якої вже давно треба відмовитись, впевнений Железняк.

"Платформа контенту за підписку OnlyFans, на якій переважає "контент для дорослих", однією з перших зареєструвалася в Україні платником так званого "податку на Google". За перше півріччя 2023 року компанія нарахувала 928,2 тис. дол. ПДВ і сплатила до бюджету України близько 34 млн грн", – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Стаття про заборону виготовлення, поширення та збут порно (301 ККУ) прописана так, що злочином вважається навіть зйомка подружжям приватного відео для власного використання. Ба більше, незаконно навіть на своїй приватній сторінці, наприклад, у соцмережі Х (колишній Twitter) репостити порноролик (на цій платформі вони не блокуються).

Луцький адвокат Назарій Щербяк розповідає про відомий йому випадок: подружжя зняло кілька інтимних відео. Опісля жінка зрадила чоловіка, вони розлучились. Чоловік вирішив влаштувати "порнопомсту" та розіслав інтимний ролик спільним знайомим, батькам вже колишньої дружини.

"Тоді жінка написала заяву в поліцію і чоловіка притягнула до відповідальності за поширення порно", – каже адвокат. На його думку, про кримінальну відповідальність може йтись, якщо порно розповсюджують без свідомої згоди учасників, якщо в ньому хоч якось задіяні неповнолітні. Але якщо це свідомий вибір дорослих і дієздатних людей, а їхні дії не завдають шкоди, держава не має в це втручатись.

З такою думкою в коментарі OBOZ.UA погодилась і українка Анна (ім’я змінено на її прохання). Вона мала досвід у зйомці в кількох порнографічних роликах у Чехії. Зараз дівчина живе в Німеччині і в порно більше не знімається.

"Зараз у майже всіх порноакторок є агенти. Все чітко, все прописано. Тобі не пропонують те, на що ти заздалегідь не погодилась. Є умовне кодування всіх відео: від соло до відео з кількома партнерами. Ти бачиш, що тобі пропонують. Чому держава має в це лізти? Забороніть тоді українцям порно дивитись. Щоб саджали за перегляд. Так тоді ж всі сядуть! І ці правоохоронці, прокурори і депутати передусім! Чому дивитись порно – допустимо, а зніматись у порно – ні", – дивується Анна.

Як і у випадку з вебкамом, з порно також існують два варіанти будувати кар'єру: самостійно публікувати свої ролики на спеціалізованих сайтах (PornHub, Onlyfans) та заробляти на підписках або стати частиною великої порностудії. Другий варіант в Україні реалізувати неможливо. Не існує і великих підпільних порностудій: у них немає жодного сенсу, коли в сусідніх країнах знімати такі ролики можна легально.

Чинне законодавство не просто забороняє порноіндустрію в Україні, воно створює умови, за яких працювати в цьому сегменті можуть тільки підпільні вебкам-студії, що мають домовленості з правоохоронцями. Причому зусилля самих поліцейських витрачають на перегляд вебкам-трансляцій і порнографічного контенту в інтернеті, ще й за бюджетні кошти. Ці вебкам-студії замість того, щоб платити податки в бюджет і тим самим підтримувати обороноздатність країни, витрачають кошти на хабарі.

Зазначимо, легалізація порнографії жодним чином не стосується декриміналізації примусу до участі в таких роликах, крім того, в законопроєкті Железняка йдеться тільки про повнолітніх українців. Загальноєвропейська практика – заборона участі неповнолітніх у виготовленні такого контенту в будь-якій ролі (в тому числі в процесі монтажу, технічному процесі зйомок тощо), а також заборона поширення такого контенту серед неповнолітніх.