Очевидець – про катастрофу Ан-26: речі доводилося знімати, бо вони кипіли

  • Ярослав Тарасов міг опинитися під Ан-26, який упав, якби вчасно не загальмував

  • Хлопець розповів, що відбувалося на місці пожежі та скільки часу знадобилося для її ліквідації

  • За його словами, літак не зачепився крилом за землю, а просто сів на "пузо"

Свідок розповів про деталі катастрофи Ан-26 в Чугуєві

Харків'янин Ярослав Тарасов, який випадково став свідком катастрофи Ан-26 в Чугуєві, розповів про моторошні деталі трагедії та про те, як намагався врятувати двох вцілілих курсантів.

У коментарі ВВС хлопець зазначив, що побачив катастрофу з вікна власного авто, коли їхав до батьків своєї дівчини. Вона сиділа у салоні поруч. Раптом, згадує свідок подій, над трасою почалося дивне гудіння.

"Я спочатку вирішив, що щось з автомобілем, почав пригальмовувати. Якби не зробив цього, то опинився би під літаком. Я, дійсно, вирішив, що відвалилося колесо. Вона (дівчина. – Ред.) каже: "Дивись, це ж літак!" – пригадує вечір 25 вересня Тарасов.

Відео дня

Хлопець додав, що йому здалося, ніби літак розвернувся і заходив на посадку. Втім повітряне судно було надто низько і дуже гуділо. За словами хлопця, імовірно, гучний звук був пов'язаний із тим, що в літака працював лише один двигун.

Ярослав Тарасов став випадковим свідком падіння Ан-26.

"Таке гудіння може бути лише на останніх потужностях літака і на одному двигуні. Там їх два. В польоті він не палав. І я не впевнений, що він зачепився за щось крилом, він просто приземлився так на "пузо", – згадує очевидець трагічної загибелі Ан-26.

Літак впав біля траси всього за кілька десятків метрів від автівки хлопця і майже одразу спалахнув. А ще за якісь долі секунди з полум'я з'явилася людина, яка побігла навпростець від літака. Це був курсант Віталій Вільховий. Як згадує Ярослав, без будь-якого страху і вагань він одразу кинувся шукати вогнегасник по машинах, які почали зупинятися поруч, бо свого не було.

Тим часом поряд із курсантом, охопленим вогнем, вже були люди, вони марно намагалися збити полум'я ковдрою. Загасити вогонь вдалося лише за допомогою вогнегасника.

"Довелося зняти речі, адже вони кипіли на ньому. Як мені згодом пояснили, краще не знімати одяг, адже він знімається разом зі шкірою, та мені здається, ми б його не погасили".

Що стосується рятувальників, то вони, за словами хлопця, перебували надто близько до літака, що палав. Жар був нестерпним, а ще всередині постійно щось вибухало. Тому всім доводилося постійно відбігати та повертатися.

Допоки люди намагалися збити полум'я з Віталія Вільхового, поряд нізвідки з'явився інший курсант – це був єдиний, хто вижив в авіакатастрофі, В'ячеслав Золочевський.

"У нього була розбита голова ззаду, такий великий поріз чи навіть розітнуто було ногу, здається, ліву. Але він був при тямі, все обличчя у крові, весь у крові. Він нам сказав, що було більше ніж 30 людей на борту, що це все курсанти", – розповів Тарасов.

Але як Золочевському вдалося вибратися з літака, що палав, юнак не пам'ятав. На всі запитання Ярослава, а він сидів із курсантом трохи згодом, намагаючись його розрадити, постраждалий лише повторював: "Я не пам'ятаю, я не пам'ятаю".

Пожежу на літаку, додав, завершуючи моторошну розповідь Тарасов, рятувальникам вдалося загасити лише за приблизно півтори години.

"Двигун таких літаків, як у цього Ан-26, робиться з магнію, він надлегкий та досить міцний. Він іскрить, як феєрверк. І хлопці витратили, здається, більше двох машин піни лише на один двигун", – зазначив хлопець.

Після відчайдушного порятунку курсантів Ярослава запропонували нагородити, втім сам він запевнив, що не хоче такої слави, адже зробив те, що мав. А найбільше хлопця обурили дії тих, хто фільмував катастрофу на телефон та проїжджав повз, не зупиняючись.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

  • 28 вересня голова урядової слідчої комісії, віцепрем'єр України Олег Уруський повідомив, що бортові самописці літака Ан-26 вже виявлено, їхній стан задовільний. Розшифровка займе 3-5 днів.

  • 29 вересня у Харкові попрощалися із загиблим через важкі опіки курсантом Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба Віталієм Вільховим.