"Навколо лежали мертві тіла": пасажир знищеного російським ударом автобуса у Сумах розповів про перші хвилини після вибуху

Один із пасажирів автобуса №62, що потрапив під російський обстріл у Сумах 13 квітня, поділився страшними подробицями того дня. За словами 69-річного Володимира Бойка, його врятувало лише те, що він інстинктивно пригнувся в момент вибуху.

Відео дня

Про те, що сталося, постраждалий внаслідок ворожої атаки РФ розповів у коментарі "Цензор.НЕТ". Автобус був переповнений — у Вербну неділю багато людей їхали до церкви й на кладовище

Мешканець Сум розповів, що вранці у Вербну неділю їхав з дому у центр міста, оскільки тролейбуси №4 затримувалися, він сів саме на цей 62-й автобус.

"Я їхав з дому у центр міста. Два тролейбуси "4" маршруту чомусь затримувалися, тому я сів на цей автобус 62-го маршруту. Народу було дуже багато, автобус був забитий вщент", – пригадав Володимир. Він додав, що переважно це були люди пенсійного віку. Пасажири в автобусі стояли тісно – "людина до людини, плече до плеча".

За словами чоловіка, частина людей їхала на ринок, а переважна більшість – до Центрального кладовища.

"Я пам’ятаю, як на зупинці біля 4-ї школи до автобусу зайшла жінка з малою дитиною. Я попросив людей поступитися місцем. Люди посунулися, жінка з дитинкою сіла, і вийшло так, що я змістився з центру до задньої частини буса", – сказав сумчанин.

Коли пролунав перший вибух, автобус їхав від 4-ї школи до центру, пасажири ще сумнівалися, чи це була ворожа атака. Але вже за мить пролунав другий удар – саме він вщент пошкодив транспорт, перетворивши його на пастку з металу, скла й тіл.

"Ми вже звикли до цих речей...А потім побачили у вікна велику хмару пилу з району Петропавлівського храму. Далі проїхали пів зупинки — і тут — бах! – стався другий вибух. Мені важко описати усі свої враження. Усе стало сипатися, валитися; я зрозумів, що це вибух десь поблизу. Але у цю першу мить — інтуїтивно швидко нахилився у простір між кріслами, де сіла ця жінка з дитиною — і це мене врятувало. Я нахилив до них голову, можливо, навіть хотів їм щось сказати — вже не пам’ятаю, що і як. Голова моя опинилася у просторі між кріслами, зверху на неї посипалося скло", – поділився Володимир.

Коли чоловік отямився, то побачив абсолютно шокованих людей: хтось мав поранення, хтось повалився набік. У той момент, за словами місцевого жителя, було важко оцінити загальну картинку. Жінка з дитиною, біля яких він сидів, ймовірно, теж вижили. Володимир сподівається, що своїм тілом закрив їх від уламків.

Володимир пригадав, що внаслідок вибуху у дверях та вікна повибивало скло, але самі двері не відчинялися. "Якийсь молодий хлопець через вибиті вікна вискочив назовні. Спочатку він рефлекторно намагався втекти, але я йому крикнув: "Відчиняй двері!" – і він одразу повернувся, почав штовхати. Сам я смикав — нічого не виходить. Але коли він почав штовхати ззовні, я побачив, що двері трішки рухаються. Я йому кричу: "Штовхай, штовхай!" А сам у крові, усе на мені хлюпає...Але я тягнув на себе, а він штовхав від себе — і ми відкрили ті двері. Люди почали вибігати в різні сторони", – розповів чоловік.

Очевидець боявся, що автобус вибухне і всі пасажири в ньому згорять. Коли він вийшов, що побачив мертві тіла та відірвані кінцівки: дівчини, жінки з повністю відірваною щелепою, яка ще водила очима.

Попри поранення, чоловік повернувся до автобуса, аби витягти тих, хто ще подавав ознаки життя. Однак передня частина була щільно заповнена вже мертвими, і він зрозумів, що ризикує загинути сам.

"Дивлюся: у мене з голови тече кров, заливає обличчя, куртку...Але думаю: стоп, може, я ще когось можу врятувати? Повернувся до автобуса — і там побачив якогось чоловіка, скоріше за все — перехожого, бо одяг в нього був чистенький, не скривавлений. І він витягував людей з автобуса. Я теж почав витягувати поранених, тих, хто подавав ознаки життя", – розповів він.

Потім до нього підійшли і попередили про госпіталізацію, але він "відчував, що поранення не критичні", тому відмовився і пішов додому. Його підвіз незнайомець на мікроавтобусі з написом "Хліб". Дружині він повідомив телефоном, що живий.

Після повернення додому й першого шоку, на чоловіка посипалися дзвінки від друзів, знайомих і небайдужих. Але найважливішою думкою, яка його не відпускала, була ненависть до тих, хто приніс цю війну: "Ми їх ненавидимо!" — повторювали всі, хто телефонував.

За словами пана Володимира, в екстремальний момент його врятували не лише інстинкти, а й звичайні окуляри, які йому подарував син Антон. Скло посікло обличчя, але очі залишилися неушкодженими, і він ще раз подякував синові за цей подарунок.

Як повідомляв OBOZ.UA, у Національній поліції України показали перші хвилини після російського ракетного удару по Сумах у Вербну неділю, 13 квітня. Патрульні, рятувальники, військові та небайдужі громадяни допомагали постраждалим та рятували українців.

У Центрі протидії дезінформації зазначили, що російські терористи навмисно атакували ракетами цивільне населення міста у Вербну неділю, щоб убити якомога більше людей. За даними ДСНС, загинуло 34 людини, серед них – двоє дітей, ще 117 осіб отримали поранення.

Внаслідок удару РФ по Сумах пошкоджено 48 будівель. Зокрема, 28 багатоквартирних житлових, два приватні будинки та 18 нежитлових споруд.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!