"Намолив" на держзраду рейдерством і криміналом: де ховається "авторитет" і великий шанувальник "русского міра" Юрій Цикаленко
У той час, як силовики нарешті зайнялися "п'ятою колоною" Кремля в Україні – московськими попами, багато прихильників "православного русского міра" поки що уникають відповідальності. Одним із яскравих прикладів є Юрій Цикаленко, у певних колах відомий не лише як уповноважений громадської організації "Союз православних сил "Спас"", а й як кримінальний авторитет.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Епоха криміналу
Коли у 2018 році обурені кияни протестували проти незаконності будівництва Десятинного монастиря на землях Національного музею історії України, Цикаленко приходив туди "помолитися" в одіозній компанії, але саме його поява говорила людям про багато чого. Наприклад, про готовність "захисників" монастиря застосувати пряму силу проти активістів.
Хоча у публічній площині Цикаленко був відомий як засновник низки громадських організацій релігійної та спортивної спрямованості, багатьом він знайомий як досить впливовий кримінальний авторитет "Юра Качок", "Наполеон" чи "Ліліпут". Останні два прізвиська він сам навряд чи любить, адже в них згадуються його низький зріст і непомірні амбіції, які він ніяк не може реалізувати.
Джерела стверджують, що саме амбіції в "лихих 90-х" нібито й привели молодого Юрія Цикаленка до організованої злочинності. Чим саме займався Цикаленко, достеменно невідомо, але як говорив згодом ексгенпрокурор Юрій Луценко, у біографії цієї людини "безліч статей Кримінального кодексу".
Втім, за деякими даними, в ОЗУ фізично розвинений та рішучий "Юра Качок" став "силовиком", займався рекетом торговців, викрадав незгодних, за що, як писали ЗМІ, і був затриманий міліцією вперше. Щоправда, швидко вийшов під підписку, а незабаром заявника було вбито – ось такий збіг. Другий арешт припав за торгівлю зброєю, але знову без вироку.
Таке вміння "зіскакувати" багато хто схильний пояснювати вербуванням спецслужбами. Принаймні, за даними журналістів, "Качок" міг бути причетний до замаху на Володимира Киселя 2003 року, а після його смерті 2009-го став лідером своєї бригади.
Такі дії неможливі без серйозного "даху", причому не лише у кримінальних колах.
Дах від "донецьких" і спроби потрапити в політику
Як і в багатьох учорашніх рядових бандитів зі смертю "Діда" справи в Юрія Цикаленка пішли вгору, він вступив у союз з іншим бригадиром, правда, з іншого угруповання, – В'ячеславом Самойленком і почав активно "підгортати" Обухівський район Київської області.
У цьому районі Цикаленко володів великою кількістю об'єктів, найвідоміший з яких – пафосний ресторан "Імперія" ("кабак" збудовано на місці раніше улюбленої багатьма киянами зони відпочинку в районі Блакитного озера під Києвом). І це не кажучи вже про земельні ділянки, які зарезервовані під майбутні об'єкти або на продаж.
Звідки в нього виникли такі можливості? Відповідь полягала в тому, що "Юра Качок" тоді вступив до Партії регіонів та очолював партійні організації у Києво-Святошинському районі Київщини, де він народився, та в Обухівському районі, який став його "базою".
Крім того, Цикаленко став помічником народного депутата України, відомого борця Ельбруса Тедєєва, за чутками, також не чужого до криміналу. Принаймні 2009 року "мерс" нардепа "засвітився" під час розстрілу групи кавказців у Голосіївському районі столиці, що закінчилося загибеллю одного з них. Двоюрідний брат політика тоді навіть потрапив до СІЗО.
Але зв'язок із ПР став для Цикаленка щасливим квитком, особливо після 2010 року, тож він навіть спробував стати депутатом Київської обласної ради, але розголошення цього факту опозицією не дозволило йому розпочати політичну кар'єру.
Втім, згодом він не раз намагався пройти у владу – у 2012 та 2014 роках як кандидат у народні депутати у виборчому округу в Ірпені та 2020-го на місцевих виборах до Обухівської районної та Київської обласної ради від партії "Наш край". У "рідному" Обухові це нарешті вдалося.
За часів Революції Гідності Цикаленко, за даними ЗМІ, був одним із постачальників міцних спортивних хлопців-"тітушок" для Антимайдану. Згодом вони були легалізовані ним у ГО "Федерація боротьби та бойових єдиноборств Київської області".
Невдала спроба легалізації
Взагалі після Євромайдану Юрій Цикаленко взяв курс на легалізацію і став дуже побожним, щоправда, працювати на користь справжніх господарів із ПР не перестав і на цьому регулярно попадався.
То "батальйон "Чебурашка" з "ДНР" йому подякує за допомогу, то з'явиться інформація, що він "за активний розвиток бізнесу в Новоросії", а також "почав інвестиції свого капіталу в проєкти молодих республік".
Займається він і таємнішим шкідництвом, наприклад, для керованої ним парафії УПЦ МП у Борисполі "відхопив" 10 га землі на території навчального полігону Національної гвардії України у Бориспільському районі. За даними деяких ЗМІ, 2021 року він узагалі міг влаштувати небезпечну диверсію в столиці.
З початком російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року "Ліліпут" активно готувався зустрічати "визволителів" і своїх кураторів із Партії регіонів. За чутками, у його ресторані "Імперія" навіть готувався банкет, замовлений із розрахунком "взяття Києва через три дні". Але завдяки ЗСУ та простим українцям в окупантів та їхніх прихильників в Україні "щось пішло не так".
Окрім іншого, за неофіційною інформацією правоохоронних органів, перед вторгненням Росії Цикаленко зайнявся скупкою всіх можливих баз із особистими даними українських військових, учасників АТО та волонтерів. На цьому ґрунті з ним навіть стався казус, коли база, за яку він заплатив не один десяток тисяч доларів, виявилася банальною фальшивкою після перевірки кураторами. В чиїх інтересах і з якою метою купувалися такі бази – думаємо, говорити зайве.
Підсумок: "Ліліпут", що називається, "зник із радарів" і, за нашими даними, перебуває у Москві. Там він раніше бував не раз, але зараз йому там, очевидно, не дуже раді через провал його місії – тож сидіти він там змушений тихо.
Але всі його "подвиги" в Україні не повинні бути забуті – насамперед Службою безпеки України.