УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Мріяв повернутися додому та одружитися: що відомо про захисника України, який загинув від кулі снайпера

2 хвилини
13,8 т.
На Донбасі загинув український військовий із Луганщини Станіслав Запорожець

На Донбасі від кулі проросійського снайпера загинув ще один український військовий – 30-річний житель Луганської області Станіслав Запорожець, старший солдат 74-го окремого розвідувального батальйону. До закінчення контракту у військового залишалося приблизно три місяці. Він планував повернутися додому та створити свою сім'ю, але не встиг.

Відео дня

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Вирушив захищати рідний край

Станіслав приїхав у зону ООС у 2018 році. Житель Лисичанська вирішив вирушити на фронт, бо з 2014 року спостерігав, що відбувалося в його рідній області. А ще чоловік хотів перевірити себе – чи зможе він захищати батьківщину, як інші бійці.

"Прийшов служити, щоб захищати своїх рідних та близьких. Він тоді був зовсім молодий, але одразу показав себе з гарного боку", – згадує його товариш по службі Володимир (ім'я змінено).

"Людина вона була простою, з почуттям гумору. Але з самого початку у нас дружба з ним не клеїлася. Насамперед спрацьовував той факт, що він із Луганської області. Я воюю з 2014 року і на моїй пам'яті перебіжчиків чи дезертирів було багато. Тож спочатку довіри між нами не було. Але доводилося разом виконувати деякі завдання і за дуже короткий час і в мене, і в інших хлопців довіра до нього з'явилася. Та і його почуття гумору часто допомагало розрядити ситуацію", – згадує ще один товариш по службі Сергій.

На Донбасі загинув Станіслав Запорожець

Був добрим і чуйним, мріяв про власну сім'ю

Друзі розповідають, що у Станіслава вдома залишилися мама та молодший брат. "У нас мало хто розповідає про особисте. Часу немає, та й якось не заведено розпитувати. Знаю тільки, що він допомагав рідним із ремонтом, вони вікна в будинку міняли. Він дбав про них", – каже ще один його друг Валерій (ім'я також змінено).

У Запорожця було два позивні. Перший – "Румун" – йому дав комбат, коли хлопець тільки-но прийшов на службу. А другий вже дали товариші – "ЗЕП".

"Це такий армійський гумор. "ЗЕП" – так раніше називали автомобілі ЗАЗівського автомобільного заводу, "запорожці", – сміється Сергій.

Позивний "ЗЕП" Станіславу дали товариші

Станіслав був старанним військовослужбовцем. Друзі згадують його як чуйну і добру людину, яка ніколи ні з ким не конфліктувала і була врівноваженою.

"Пам’ятаю, я колись подарував йому електробритву, він зрадів, як дитина. Він був дуже добрим", – розповідає Валерій.

Вільний час Запорожець приділяв спорту, любив займатися з гантелями та на турніку.

Добрий, неконфліктний – так про нього говорять

У бійця контракт закінчувався вже в березні. "Він уже не збирався укладати новий, хотів повернутися додому, говорив, що настав час про свою сім'ю подумати. Я не знаю, чи була в нього дівчина, ми про особисте зазвичай не говоримо. Але він серйозно думав про майбутню родину", – говорить Сергій.

Проте одружитися Станіслав так і не встиг. Він загинув під час чергування. Ворожий снайпер убив військовослужбовця, коли він за допомогою тепловізора стежив за позиціями окупантів. Поранення було несумісним із життям.