НАТО захистить Україну? Чого домагається Путін стягуванням військ та чим Захід відповість агресору

Росія зосередила біля українських кордонів понад 100 тисяч своїх військових, щоб натиснути на Україну та Захід. І якщо навесні Москва пояснювала присутність своїх солдатів навчаннями, то цього разу було названо іншу причину концентрації.

Відео дня

Чого намагається досягти Путін і до чого призведуть його вимоги – розповідає OBOZREVATEL.

У Путіна озвучили вимоги

Протягом двох місяців західні та українські експерти гадали, чого ж домагається Путін черговим перекиданням військ. Версії були різні: від спроби повернутися до проєкту "Малоросія" до політичних сигналів Вашингтону і прагнення прискорити сертифікацію "Північного потоку-2". Деякі навіть висували теорії, що російський президент остаточно збожеволів і вирішив розпочати повномасштабне захоплення України.

"Не потрібно відкидати, що Путін хворий, і ця хвороба може прогресувати. Існує ймовірність, що він вже зовсім відірвався від реальності і готовий піти на таке безумство, як великий військовий наступ на Україну", – говорив у коментарі OBOZREVATEL російський соціолог Ігор Ейдман.

"Партнери наші дуже своєрідні і, як би сказати м'якше, поверхово дуже ставляться до всіх наших застережень та розмов про "червоні лінії", – коментував Путін присутність військових біля кордонів.

Як приклад перетину "червоних ліній" політик назвав постачання в Україну "літального сучасного озброєння" та проведення "провокаційних військових маневрів у Чорному морі". Глава Кремля обурювався, що стратегічні бомбардувальники країн НАТО літають за 20 км від окупованого росіянами Криму.

У контексті заяв Путіна показовою є стаття голови Ради із зовнішньої та оборонної політики Росії Федора Лук'янова. У ній він пише, що нинішнє загострення у Східній Європі та навколо України – сигнал того, що збереження перспективи розширення НАТО загрожує "важкими наслідками".

Простими словами, перекидаючи війська до кордонів України та створюючи загрозу військового вторгнення, РФ намагається домогтися від Заходу гарантій невступу нашої країни до НАТО. "Коли Путін говорить про "напругу", яку треба підтримувати, він має на увазі постійне нагадування: неакуратність у цій зоні загрожує найгіршими наслідками", – написав Лук'янов.

Поставив крапку в суперечках щодо цілей Путіна міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який під час сесії ОБСЄ у Стокгольмі знову порушив тему "червоних ліній" і зажадав від Заходу довгострокових юридично зобов'язувальних гарантій нерозширення НАТО на схід. Іншими словами, він вимагає унеможливити приєднання України до Альянсу.

"Настав час трансформувати правильні слова у довгострокові юридично зобов'язувальні гарантії безпеки. Це імперативна умова запобігання скоченню до конфронтаційного сценарію", – сказав Лавров.

На Заході сказали – ні

Відповідь Заходу на вимоги Путіна та Лаврова надійшла дуже швидко. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія не має права накладати обмеження на питання вступу країн, зокрема й України, до НАТО. Це питання є виключно у сфері компетенції Альянсу.

Висловився з приводу вимог Кремля й міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, Росія не може завадити Україні зблизитися з Альянсом і не має жодного права висловлюватись із цього приводу.

"Будь-яка російська пропозиція обговорити з НАТО чи США та іншими країнами будь-які так звані гарантії того, що Альянс не розшириться на схід, – нелегітимна", – сказав дипломат.

Ба більше, днем раніше держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що у разі вторгнення Росії в Україну проти РФ будуть запроваджені такі економічні санкції, від яких раніше утримувалися. Він також наголосив, що НАТО готове посилювати оборону східного флангу.

"Ми не знаємо, чи ухвалив президент Путін рішення про вторгнення. Що ми знаємо – це що він підготував сили на випадок, якщо вирішить це зробити. Тому, незважаючи на невпевненість щодо намірів та тимчасових меж, ми маємо готуватися до всіх можливих сценаріїв", – відзначив він.

Блінкен додав, що після зустрічі Північноатлантичної ради може стверджувати: майже всі союзники налаштовані з цього питання не менш рішуче, ніж США.

Чого чекати Україні?

НАТО та західні країни дали зрозуміти російському керівництву, що відмовляти Україні у вступі до Альянсу чи Євросоюзу ніхто не збирається. Зрозуміти, як після цього вчинить Путін, складно. Однак більшість експертів сумнівається, що глава Кремля піде на крайній крок – повномасштабну війну. Найімовірніше, політика зараз цікавить зустріч "на рівних" із президентом США Джо Байденом.

"Стягнувши війська до України, Путін посилює тиск на Байдена, як він це вже успішно зробив навесні. Тоді президент США погодився на зустріч у Женеві. Тепер Путін хоче закріпити успіх. Кілька років тому президент РФ, щоправда в іншому контексті, вимовив фразу: "Добре слово – це добре, але добре слово і Сміт-Вессон (компанія США, виробник вогнепальної зброї – Ред.) – набагато ефективніше". Схоже, це один з його центральних принципів. Путіну подобається спілкуватися із Заходом, приставивши револьвер до скроні України", – вважає журналіст видання DW Роман Гончаренко.

Такої ж думки дотримується і російський правозахисник Марк Фейгін. За його словами, друга за рік масштабна передислокація російської армії біля кордонів з Україною – це хаотичні дії, "блеф і розпач" Кремля, пов'язані з тим, що там не отримали бажаної відповіді від НАТО з українського питання.

Звичайно, Путін може спробувати захопити частину України, як він це зробив у 2014 році. Проте ціна нової агресії буде надто високою, констатує Ігор Ейдман: "Російську економіку можна протягом дня ввести в стан не просто кризи, а хаосу. Від'єднання від SWIFT, санкції проти енергетичного сектора. Як результат – глобальне падіння рубля, акцій усіх підприємств, відтік інвестицій, припинення міжнародного співробітництва та угод. Підуть усі! Економіці буде завдано смертельного удару".

Ексміністр закордонних справ Володимир Огризко зазначає, що низка дій та заяв глави Кремля продиктована єдиною метою – виглядати "великою" в очах світової спільноти. З цієї причини, вважає дипломат, у квітні політик також стягнув війська до українського кордону. Тепер загострення проблеми є бажанням отримати "нову ін'єкцію величі".

"Він зараз формує те, що викликає занепокоєння і в нас, і в наших союзників. Я думаю, що це йде якраз у контексті традиційного для російської зовнішньої політики шантажу, тому що їм більше нічого запропонувати світові", – додав ексміністр.