Блог | Коли нас звинувачують у русофобії, мені стає смішно: а за що вас любити?

Після дуже дивної помилки агентства Блумберг, яке заявило про початок вторгнення РФ в Україну, а потім зняло новину, хочеться сказати таке.

Відео дня

Мало хто в Україні злякався.

Є ті, хто зрадів. Їх небагато, але вони є.

Є ті, хто поліз у збройовий сейф та перевірив рюкзак з амуніцією. Їх набагато більше, ніж здається на перший погляд.

Є ті, хто вилаявся, перевірив бойові планшети та навколишнє обстановку. За обов'язком служби.

Є ті, хто просто солодко спав і взагалі нічого не помітив.

Але, всупереч надіям російських пропагандонів, мало хто обіср*вся. У 14-му було набагато страшніше. І жорсткіше. І ближче до окупації. І вторгнення тоді було. І нічого. Якось пережили.

Далі текст мовою оригіналу.

Фобии иногда возникают на пустом месте. Но чаще у них есть вполне понятные корни.

Когда поляков, украинцев, молдован, грузин, латышей, литовцев, эстонцев обвиняют в русофобии, мне становится смешно. Да, да... не удивляйтесь. Смешно. Мне – пишущему, читающему и думающему на русском, чьи дед и родной дядя похоронены в Москве - смешно. И сразу вспоминается сказанная давным-давно фраза моего знакомого поляка: Мы не русских не любим, Ян. Мы советских не любим!

И хоть СССР давно подох и советских вроде нет, но по факту нынешнее отношение к РФ произростает именно из нелюбви к советским. Потому что СССР уже нет, а они все еще есть.

Полюбуйтесь.

Прайм-тайм. Федеральный канал. Передача, на которую меня не раз приглашали в начале войны, кстати...

Скажите мне, что должны испытывать к стране, которая транслирует в эфир то, что вы видите, жители стран Балтии? Любовь? Доверие? Радость?

Нет ли тут причины для развития фобий?

Не разжигает ли такой сюжет ненависть между народами и государствами?

Способствует ли миру, взаимопониманию, сотрудничеству?

Давайте-ка выводы сделаете вы сами.

Еще раз: федеральный канал, прайм-тайм, наши дни.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...