Інквізиція – це не десь там. Це те, що трапилося ВЖЕ

Інквізиція – це не десь там. Це те, що трапилося ВЖЕ

Між іншим, а всі вже помітили, як "поплив" білорус Протасевич? Той самий, якого знімали з літака? Вже майже вірнопіддані інтерв'ю – но тіки в записі, й правильним людям! – в обмін на вихід з тюрми під домашній арешт...

Це не про засудження. Ні. Хто я такий, щоб засуджувати людину, якій не знаю чим погрожували, включаючи здоров'я і життя рідних і близьких.

А що погрожували – і це як мінімум – на жаль, очевидно. Подумаймо: оце такого "мегатерориста", яким його у Лукашенка ще пару місяців тому змальовували – і випустили під домашній арешт? Бо ж, мабуть, його, в свою чергу, такого "матьорого", просто совість замучила? Ага. Історія більшовика Рубашова. Класика. Плавалі, знаєм.

Але це про те, що в сучасному світі право сили стає дедалі успішнішим, все більше підмінюючи собою силу права. Ну або право стає все слабшим... Та одне без іншого й не буває, очевидно.

"Инквизиция – это не где-то: это то, что случилось УЖЕ".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.