Імунітет перед законом: чому правоохоронці не цікавляться одіозною Побідаш?

147,9 т.
Імунітет перед законом: чому правоохоронці не цікавляться одіозною Побідаш?

Понад місяць минув з моменту опублікування відкритого листа OBOZREVATEL до вищого керівництва держави та правоохоронних органів щодо перевірки фактів, що свідчать про причетність до виведення з державної власності резиденції "Межигір’я" тодішньої голови земельної комісії Вишгородської районної ради Ірини Побідаш. Втім жодних дій щодо з’ясування її ролі у тому, що "Межигір’я" опинилося у руках Януковича ні влада, ні правоохоронні структури так і не зробили.

У рамках кримінальної справи щодо незаконного виведення з державної власності резиденції "Межигір’я" у Вишгородському районі, де експрезидент-втікач Віктор Янукович будував свій персональний рай, слідчі ГПУ допитали навіть третього президента України Віктора Ющенка, якого підозрюють у розтраті майна "Межигір’я" на загальну суму 540 млн гривень. Ющенку закидають перевищення повноважень, що призвело до виведення резиденції з власності держави і подальшого її переходу у власність фірми, наближеної до Януковича.

Відео дня

Окрім Ющенка серед підозрюваних у незаконному заволодінні "Межигір’ям" - сам Віктор Янукович та його син Олександр, ексміністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, колишній очільник ДУС Ігор Тарасюк.

Однак з незрозумілих причин слідчі ГПУ, які періодично роблять гучні заяви щодо розслідування однієї з наймасштабніших оборудок з держвласністю за часи незалежності, повністю ігнорують роль у цій оборудці людини, яка є далеко не такою відомою, як решта фігурантів схеми – але без участі якої будь-які махінації з "Межигір’ям" були би неможливі. Мова – про Ірину Побідаш.

Саме під головуванням Побідаш 12 вересня 2008 року земельна комісія Вишгородської районної ради за зверненням скандально відомої компанії "Танталіт" одноголосно затвердила нормативно-грошову оцінку "Межигір’я". Безцінні 129,28 га угідь у передмісті Києва Побідаш з депутатами-членами комісії оцінили у 5 млн 222 тисячі гривень – по 4,04 грн за кв.м. – і рекомендували райраді таку оцінку схвалити. Що, зрештою, і було зроблено – одноголосно.

І це розв’язало "Танталіту" (а фактично – Януковичу) руки у подальшому заволодінні державною резиденцією. А пані Побідаш дало можливість довгі роки займатися самопіаром, критикуючи рішення, першопричини для якого вона сама ж і створила.

Імунітет перед законом: чому правоохоронці не цікавляться одіозною Побідаш?
Імунітет перед законом: чому правоохоронці не цікавляться одіозною Побідаш?
Імунітет перед законом: чому правоохоронці не цікавляться одіозною Побідаш?

Правоохоронні органи зовсім не цікавляться також можливою причетністю пані Побідаш та її чоловіка Андрія до розграбування резиденції "Сухолуччя" після втечі Януковича. Хоча люди, які називали себе "Вишгородською самообороною", кілька тижнів одноосібно під прямим керівництвом Побідашів хазяйнували у резиденції. При цьому у мисливських будинках були демонтовані навіть унітази, які просто не встигли вивезти. Свідки тих подій розповідають також про зникнення з "Сухолуччя" 5 катерів з двигунами, 5 квадроциклів і двох мікроавтобусів-"спринтерів".

А селяни у Демидові, де живе подружжя Побідаш, і мешканці навколишніх сіл досі згадують, як Побідаші продавали елітний алкоголь та дрібні "сувеніри" з резиденцій Януковича.

Але, оскільки єдина людина, яка могла би написати заяву про пограбування і надати слідству точний перелік того, що саме було вкрадено, вже 5 з лишком років сидить десь у Ростові і не збирається повертатися в Україну, аби не відповідати за державну зраду – за пограбування "Сухолуччя" навряд чи хтось відповість.

Не спостерігається зацікавлення у правохоронних структур і встановленням реальних організаторів зухвалого нальоту озброєних людей на мисливське господарство "Фауна" у селі Білий берег Іванківського району Київської області. Група невідомих 27 березня 2014 року посеред ночі вдерлася на територію, знешкодила охорону та єгерів – і почала виносити з мисливських будиночків гвинтівки і карабіни, колекційні мисливські ножі, шуби, відео та комп’ютерну техніку. Всього грабіжники розжилися на суму 1 млн 221 тисяча гривень. Не погребували навіть телефонами, гаманцями та куртками охоронців.

Пізніше поліції вдалося затримати частину рядових виконавців цього зухвалого злочину. Однак всі вони у результаті відбулися умовними строками. І хоча на суді участники пограбування розповідали про те, що нальот спланував і організував Андрій Побідаш – до нього у правоохоронців питань так і не виникло. Як не зацікавилися вони з’ясуванням особи єдиної жінки у компанії грабіжників.

Досі не дали оцінки правохоронні органи і обставинам, за яких Ірина Побідаш наприкінці лютого фактично захопила владу у Вишгородському районі. Після того, як попередній голова райради подав у відставку, 28 лютого депутати зібралися, аби вибрати нового очільника. Втім, "вибори" мало нагадували той процес, який закладений у самому визначенні цього слова. До сесійної зали окрім депутатів увійшли також невідомі озброєні люди, що називали себе представниками "Вишгородської самооброни". Керував ними Андрій Побідаш. Невідомі заблокували виходи з будівлі райради – і поставили депутатам ультиматум: доки новий очільник району не буде обраний – з будівлі ніхто не вийде. При цьому кандидатура була всього одна – Ірина Побідаш. Коли після першого таємного голосування з’ясувалося, що голосів за призначення пані Побідаш бракує – депутатів змусили голосувати вдруге, демонструючи при цьому бюлетені. І лише після цього її було "обрано" головою райради.

Так Побідаш на півтора роки захопила владу у районі. І примудрялася керувати, фактично не провівши за цей час жодної сесії.

Відповідальності за фактично захоплення цілого району ні вона, ні ті, хто їй у цьому допоміг, так і не понесли.

Після завершення Революції Гідності Верховна Рада ухвалила закон про амністію для всіх її учасників. І, враховуючи ті кримінальні справи, які за період з листопада 2013-го по лютий 2014-го підконтрольні Януковичу силові структури та корумповані суди вішали на майданівців пачками – це було вірне рішення. От тільки згадані "подвиги" пані Побідаш здійснювала або до, або вже після Майдану – хай вона і прикривалася ним, як щитом, всі ці роки. Навряд чи рейдерське захоплення влади у Вишгородській райраді, створення умов для виведення з держвласності величезної резиденції в Нових Петрівцях чи зниклі з "Сухолуччя" та "Межигір’я" цінності – це те, що утверджувало ідеали Майдану і сприяло руху України у Європу.

А відтак – питання щодо причин дивовижної поблажливості правохоронних структур до Ірини Побідаш залишається відкритим. Чи зміниться ця ситуація і чи відповість Побідаш за всі свої "досягнення"? Побачимо.