"Хід прокурора" з Піскуном: у детективі розповіли про "Лялькаря" – садиста і маніяка, який скоїв серію вбивств

6 хвилин
6,2 т.
'Хід прокурора' з Піскуном: у детективі розповіли про 'Лялькаря' – садиста і маніяка, який скоїв серію вбивств

20 червня 2000 року на околиці Києва на пустирі собаки розкопали тіло молодої жінки. Біля загиблої знайшли ляльку. Розслідування цього злочину стало ключовим у розкритті цілої низки вбивств, які протягом кількох років залишалися "висяками".

Про це у черговій серії документального гостросюжетного кримінального детективу "Хід прокурора" під назвою "Слідом Лялькаря" розповів ведучий, ексгенпрокурор України Святослав Піскун. Серіал засновано на реальних подіях, його можна подивитися в YouТube телеканалу "Україна" (щоб подивитися серію, доскрольте до кінця сторінки).

Столичні правоохоронці давно полювали на "Лялькаря" – серійного вбивцю, який залишав біля кожної жертви ляльку. Діяв на території Києва та області з кінця 90-х. Убивав різними способами, але завжди з особливою жорстокістю — мучив жертву, потім закопував її, підвішував або топив. Із кожної жертви забирав "трофей" – якийсь предмет одягу або прикрасу.

Відео дня

Пів року "Лялькар" мовчав, тепер знову повернувся. На його рахунку це був 15-й злочин.

Кадр із фільму

Складність розслідування полягала в тому, що жертви були різного віку й типажу, з різних районів і соціальних прошарків. Спочатку слідчі вирішили з'ясувати, чи не працював хтось під "Лялькаря", імітуючи його "почерк".

Судмедекспертиза показала, що на тілі жертви було понад 30 ножових поранень, але жодне з них не уразило життєво важливих органів. Дихальні шляхи повністю забиті піском та глиною, що доводило — дівчину поховали ще живою. На одязі виявили залишки машинної оливи й ворс від старого килима — такими часто застеляють багажники в машинах. Отже, жертву привезли машиною.

На місці вбивства знайшли сліди від протектора шин. Також знайшли сліди від кросівок 44-го розміру з незвичайним малюнком протектора — раніше подібні на місці вбивств, скоєних "Лялькарем", не виявляли.

Правоохоронці встановили особу жертви — 27-річна Олена Лобенко, незаміжня, дітей не мала. Працювала лаборантом в інституті молекулярних досліджень, батьки померли, проживала сама у квартирі.

Заяву про зникнення Олени подала її колега та подруга Світлана Котляр.

Оперативники обшукали житло жертви, всі поверхні були оброблені якоюсь хімічною речовиною, відбитків не було. Вони знайшли лише одну зачіпку — чек на покупку кросівок.

Інформатор розповів правоохоронцям, що "лялькарем" міг бути Леонід Боженко, який пересидів на зоні вбивство своєї співмешканки Олени Чох, щоб не сісти за вбивство, він скоїв крадіжку в магазині, за що відсидів пів року. У злочинних колах подейкували, що у нього це було не перше вбивство.

Правоохоронці підняли справу Боженка, ретельно проаналізували покази свідків та речові докази, опитали самого підозрюваного і врешті дійшли висновку, що свою співмешканку позбавив життя саме він. Але доказів його причетності до інших вбивств так і не знайшли – до діяльності лялькаря він не мав жодного стосунку.

За словами подруги жертви, Олену вбив її коханець – Віктор Ковалевський, який свого часу лікувався у психіатричній лікарні. Він її ревнував і бив.

Світлана розповіла що того дня вона зі своїм хлопцем та Оленою відзначала в кафе день народження. Але до кінця вечора Олена не добула – боялась ревнощів Віктора. Дівчина зізналась подрузі, що він погрожував їй ножем, казав, що вб'є. За словами Світлани, Олена поїхала на таксі до Віктора додому.

Олену того вечора бачив її сусід. Він розповів, що бачив, як вона поверталась додому, а за нею слідом ішов незнайомець у кросівках фірми Nike.

"Ми спробували відновити події того вечора. З кафе Олену Лобенко забрав таксист та відвіз до будинку Ковалевського. Приблизно о 22 годині сусідка почула скандал із його квартири. А за 10 хв. Лобенко вибігла на вулицю. Трохи згодом вибіг і Ковалевський. Вочевидь Лобенко зловила попутку та поїхала додому. О 23:10 на її домашній телефон надійшов дзвінок із телефона-автомата. Після чого Лобенко вийшла з дому. Біля будинку її зустрів чоловік у кросівках, чек від яких знайшли у квартирі загиблої. Ми припустили, що це був саме Ковалевський", – розповів про перебіг слідства Святослав Піскун.

Слідчі подали запит на ордер на обшук житла Ковалевського, оскільки самого його дома не було. У його квартирі знайшли порізані речі Олени, коробку від кросівок та газети з виділеними статтями про "Лялькаря". А крім цього виявили сліди крові групи Олени та "трофеї" з інших жертв, ляльки та ніж, форма леза якого відповідала ранам на тілі вбитої.

Трофеї лялькаря

"Нас здивувало, що на знарядді вбивства, ляльках та речах жертв — жодного відбитку Ковалевського не знайшли. Ми добре пам'ятали, що лялькар завжди був обережним і не залишав слідів. І тут у його квартирі виявляємо важливі речові докази. Це здавалося ще дивнішим, бо після вбивства Лобенко Ковалевський мав би розуміти, що на нього може швидко вийти міліція", – розповів Піскун.

Тим часом з'ясувалося, що Ковалевський незадовго до вбивства викрав машину у свого дядька. Авто подали в розшук. Викрадену "Таврію" засікли працівники ДАІ – Ковалевський прибув до Калинівки. Туди ж негайно вирушили і слідчі.

Ковалевського знайшли повішеним. Висновок криміналістів — це не було самогубство. Його вдарили по голові важким тупим предметом, а коли він знепритомнів — повісили. Крім того, малюнок протектора "Таврії" не збігався з виявленим на місці вбивства.

Ковалевського знайшли повішеним

Слідчі по другому колу опитали свідків, з'ясувалося, що зникла подруга жертви Світлана Котляр. Єдиною спільною ланкою між Оленою та Світланою був наречений останньої Євген. Оперативники взялися за встановлення його особи.

Після опитування персоналу кафе, в якому Світлана відзначала день народження, головним підозрюваним став Василь Борсук, який "кришував" заклад. Саме з ним побився Євген через те, що той чіплявся до Світлани. Слідчі встановили адресу його проживання та вирушили на затримання. Проте той усе заперечував і кидав тінь на обранця Світлани Євгена.

"Ми встановили, що Борсук не причетний до кривавих злочинів. Але його звинуватили у рекеті та двох зґвалтуваннях і засудили на 8 років позбавлення волі. А ми продовжили встановлювати особу нареченого Світлани – Євгена. За допомогою працівниць кафе створили його фоторобот, а в квартирі Котляр виявили ще один чек на купівлю чоловічих кросівок – можливо вона придбала їх саме для Євгена", – розповів Піскун.

Оперативники опитали всіх свідків у справі "Лялькаря", і всі вони упізнали фоторобот Євгена. Хтось називав його поштарем, хтось бізнесменом, а одна жінка — міліціонером.

Біля будинку Світлани Котляр розташовувався офіс банку з великою кількістю камер спостережень. Прогнавши фоторобот Євгена по відео, знайшли на кадрах і його самого. Він був у тих самих "найківських" кросівках.

Слідчі з'ясували прізвище підозрюваного – Омеров. Вони вийшли на нотаріуса, який сфальшував 15 договорів дарування на квартири, на яких стояли підписи власниць — ними були жертви "Лялькаря". Допитавши нотаріуса, вони встановили, що Омеров діяв не один, "працювала" ціла банда. Жертв обирали одиноких і з квартирою.

Нотаріус назвав адресу Омерова – і правоохоронці виїхали на його затримання. Їм вдалось врятувати від смерті Світлану Котляр.

Затримання Омерова

"Ми затримали всіх учасників банди. Омеров категорично відмовився свідчити, але заговорили його поплічники. Затримані розказали, що квартира Котляр розташована у самому центрі міста, була початковою метою ватажка. Але Світлана познайомила Омерова зі своєю подругою Оленою Лобенко. Коли бандит дізнався про психічно хворого коханця Олени, вирішив скористатися ситуацією і отримати ще й квартиру Лобенко. А всі свої криваві епізоди повісити на Ковалевського. Сам же Омеров із чималою сумою грошей сподівався швидко покинути країну", – підсумував Піскун.

Слідство довело причетність банди до 17 епізодів убивств і шахрайства. Нотаріус Жиров дістав 8 років позбавлення волі. Решта бандитів – від 10 до 15. Садиста і маніяка Омерова ув'язнили довічно. Світлана Котляр стала останньою і єдиною жертвою "лялькаря", якій вдалося вижити.