Фактор страху: теракти, які вразили Україну
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про затримання групи злочинців, яка організувала і здійснила низку терористичних актів, зокрема, і вибух біля консульства Польщі в Луцьку 10 липня і вибух у центрі Києва 24 серпня. Терористи збиралися підірвати пам'ятник угорцям на Верецькому перевалі в Закарпатській області. Але були зупинені правоохоронцями.
Наша країна впритул зіткнулася із терористичними атаками - загрозою, досі незнайомою широким верствам населення. Збройну агресію Росії по відношенню до України можна було б назвати безперервним терактом, якби це не було де факто війною. Власне, терористичні удари - складові цієї війни. "Обозреватель" згадав найгучніші з них.
За результатами досліджень Глобального індексу тероризму (GTI), складеного Інститутом економіки і світу (IEP), за 2013 рік, Україна перебувала на 51-му рядку, за підсумками 2015 року - на 11-й за рівнем терористичної загрози. Головним чином, Україну зарахували до найбільш постраждалих від тероризму державам через дії бешкетують банд-формувань на сході. За оцінкою дослідників, тероризм на Донбасі значно поміняв світову кон'юнктуру безпеки на рівні з впливом ІДІЛ.
Війна на Донбасі внесла дисонанс в системі безпеки держави не тільки в зоні АТО, а й за її межами: почастішали випадки тероризму по всій території України.
Читайте: У Європі готуються нові види терактів: розкриті деталі
Крах Boeing-777 рейсу MH17, 17 липня 2014 року
Авіалайнер компанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам (Нідерланди) - Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий проросійськими терористами в небі над Донецькою областю з зенітно-ракетної установки "Бук". Міжнародна група слідчих, яка займається справою "Боїнга", також встановила, що літак був збитий із території, контрольованої проросійськими бойовиками, а сам "Бук" був привезений із Росії.
Катастрофа забрала життя всіх, хто перебував на борту - 283 пасажирів і 15 членів екіпажу. Найбільше серед загиблих було громадян Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії і Великобританії. Українців у літаку не було. Спільна слідча група (ССД), представлена різними країнами, на сьогоднішній день продовжує кримінальне розслідування трагедії.
Вибух під Волновахою, 13 січня 2015 року
Трагедія під Волновахою у січні 2015 року забрала життя 12 українців, ще більше десятка отримали поранення. Тоді бойовики терористичної "ДНР" здійснили артилерійський обстріл 40 снарядами рейсового автобуса "Златоустівка - Донецьк", який був розташований на пункті пропуску в Донецькій області. Пізніше в ОБСЄ підтвердили інформацію про те, що автобус із мирними громадянами обстріляли з реактивних систем залпового вогню "Град" з боку Докучаєвська, контрольованого бойовиками.
Під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент Петро Порошенко продемонстрував учасникам заходу шматок корпусу автобуса, який постраждав у результаті обстрілів під Волновахою. На початку 2017 року правоохоронці заявили, що до обстрілу причетний громадянин Росії, полковник російської армії Анатолій Синельников.
Обстріл Дебальцевого, 19 січня 2015 року
Вранці 19 січня бойовики обстріляли з артилерії Дебальцеве Донецької області, яке розташоване на підконтрольній Україні території. Тоді у центр міста потрапило близько 15-20 снарядів. Під час обстрілу було вбито три людини - 12-річний хлопчик, його батько (снаряд потрапив у їхній будинок) і 88-річна пенсіонерка. Ще 12 жителів були поранені. Внаслідок атаки були зруйновані і пошкоджені багатоповерхові та приватні будинки, Будинок культури і будівля залізничного вокзалу. Але це було лише початком пекла в Дебальцевому - протягом місяця бойовики обстрілювали місто майже щодня по кілька разів. Після важких боїв населений пункт перейшов під контроль окупантів і колаборантів.
Читайте: Розстріл у Лас-Вегасі: поліція оприлюднила нові шокуючі дані
Обстріл у Донецьку, 22 січня 2015 року
22 січня під мінометний обстріл із боку проросійських терористів потрапила тролейбусна зупинка в одному з районів Донецька. За даними штабу АТО, обстріл був проведений із міномета, який їздив містом. У Міноборони України стверджували, що трагедія сталася з вини бойовиків.
"Обстріл пасажирського транспорту вівся з боку, де немає бойових зіткнень. Місце, де був обстріляний тролейбус, знаходиться на відстані більше 15 км від сил АТО. До цього дня ніяких руйнувань у цьому районі зафіксовано не було", - повідомили тоді в відомстві. Під час теракту в Донецьку загинули вісім чоловік, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Обстріл Маріуполя, 24 січня 2015 року
Близько 10 ранку Маріуполь, який перебуває під контролем української влади, був обстріляний проросійськими терористами з реактивних систем залпового вогню "Град". За даними Міноборони, вогонь вівся з території, підконтрольній бойовикам "ДНР", що також у своєму звіті підтвердили і спостерігачі ОБСЄ. Очевидці тоді заявляли про численні пожежі і руйнування.
Під масовані обстріли потрапили 53 багатоповерхових та 14 приватних будинки, а також 4 школи та 3 дитсадка. В результаті обстрілу загинули 30 осіб, ще 102 жителя отримали поранення. Дії терористів засудило міжнародне співтовариство - ООН, ЄС і Держдеп США.
Вибух у Харкові, 22 лютого 2015 року
У Харкові під час мирного мітингу на честь річниці Майдану - Маршу Єдності, в якому брали участь приблизно 200 осіб, - стався вибух. У результаті - загинули чотири людини, дев'ятеро отримали поранення.
Причиною, за даними правоохоронців, став вибуховий пристрій, захований у заметі. У місті був введений найвищий рівень терористичної загрози і була оголошена антитерористична операція. Підозрювані були затримані в той же вечір. У МВС кваліфікували подію як терористичний акт, "спрямований на спробу дестабілізації обстановки в Харкові, створення атмосфери страху і невпевненості в завтрашньому дні".
Теракт під Верховною Радою, 31 серпня 2015 року
Тоді під час ухвалення конституційних змін у частині децентралізації під парламентом почалися зіткнення між протестувальниками та правоохоронцями. З натовпу агресивних мітингувальників була кинута граната, в зв'язку з чим четверо бійців Нацгвардії загинули, а десятки отримали поранення. Відразу після вибуху під Верховною Радою правоохоронці затримали двох активістів, яким інкримінують скоєння терористичного акту.
Вбивство Павла Шеремета, 20 липня 2016 року
У результаті вибуху автомобіля прямо в центрі Києві загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Коли його витягли з авто, він був ще живий, але від отриманих важких травм помер у кареті швидкої допомоги. Правоохоронці розслідують вбивство як теракт, хоча все ще відпрацьовують робочі версії того, що сталося, і не називають ані винуватців, ані замовників вбивства.
Бої в Авдіївці, 13 травня 2017 року
Бойовики випустили артилерійський снаряд у житлові квартали приватного сектора в Авдіївці. Снаряд потрапив у двір одного з житлових будинків старого району міста. У результаті теракту чотири людини загинули, а двоє дівчаток п'яти і дев'яти років залишилися сиротами. Авдіївка і раніше неодноразово піддавалася масованому обстрілу з боку окупантів, особливо цинічно це відбувалося в зимовий період.
Вбивство Максима Шаповала 27 червня 2017
Полковник ГУР Міноборони Максим Шаповал загинув внаслідок підриву його автомобіля в Києві, ще двоє перехожих внаслідок вибуху отримали осколкові поранення. За час роботи в Міноборони Шаповал брав участь у найскладніших військових операціях, зокрема, за лінією фронту. Порошенко посмертно присвоїв загиблому звання генерал-майора.
Читайте: Справа Шеремета: поліція засекретила частину матеріалів
У будь-якій державі, яка веде бойові дії і в якій відбувається міжнародний збройний конфлікт з'являється загроза здійснення терористичних актів проти окремих осіб, вважає військовий експерт, колишній офіцер оперативного управління Генерального штабу ЗС України, полковник запасу Олег Жданов.
"Війна завжди сприяє тому, що зростає рівень терористичної загрози, зростає потреба в проведенні терористичних актів на території супротивника. Тільки ми йдемо мирним шляхом, а у них план терору працює по повній програмі", - заявив "Обозревателю" експерт.
На його думку, правоохоронні органи і спецслужби зобов'язані проводити з населенням роз'яснювальну роботу про те, як уберегтися в випадках терористичних атак.
Імовірно, одна з цілей, яку переслідують виконавці (або замовники) подібних актів - створення зони або атмосфери страху та нестабільності серед населення. Фахівці з безпеки сходяться в одному: уникнути ударів терористичних актів навіть за над-ефективною діяльністю спецслужб - неможливо. Але частково запобігти або мінімізувати їхні наслідки можна. Багато в чому все залежить від нас самих - від нашої пильності, обережності і відповідальності.