Відео дня
Є три ключові тези: чи піде РФ у наступ на Україну і чому потрібно зберігати спокій
Україна опинилася на порозі суттєвої ескалації воєнної агресії з боку Російської Федерації. І хоча в такій безпековій ситуації вона живе з 2014 року, останнім часом багато політиків й оглядачів заявляють про дійсно високу ймовірність вторгнення РФ, яка зосередила біля кордонів стотисячне військо і велику кількість техніки.
Західні експерти обговорюють сценарії повномасштабної воєнної операції із захопленням значної частини чи всієї країни. До того ж наголошуючи, що Кремль може реалізувати його в перспективі кількох тижнів чи навіть днів.
Наскільки це реально, яким може бути розвиток подій і що робити країні та громадянам, йдеться у матеріалі "Української правди" із посиланням на прогнози й рекомендації Центру оборонних стратегій.
Головне про нову російську загрозу:
Повномасштабне вторгнення Росії для захоплення більшої або всієї частини України в найближчій перспективі видається малоймовірним.
Водночас існує низка інших загрозливих сценаріїв, які може реалізувати країна-агресор;
Україна й українці мають зберігати спокій, але в будь-якому випадку активно готуватися до захисту держави.
Наскільки реалістичним є повномасштабний наступ?
За даними фахівців, широкомасштабна загальновійськова операція не може бути проведена Росією у наступні два-три тижні.
Нині загрозу створюють близько 127 тисяч військових РФ, зосереджених біля українських кордонів, а також у тимчасово окупованих Криму й територіях Донбасу. Експерти наголошують, що ця цифра не збільшується фактично з квітня 2021 року й "такої кількості військ замало для повномасштабного наступу". Водночас визнають, що цей показник РФ може збільшити за рахунок за рахунок перекидання з’єднань і частини постійної бойової готовності, які мають відповідний бойовий досвід в навики дій на незнайомій місцевості. Але і це потребує певного часу.
За наявною інформацією, нині у російській армії фіксуються активні заходи щодо накопичення запасів продовольства, паливно-мастильних матеріалів й інших матеріальних засобів. Разом із тим немає свідчень про готовність медичних спроможностей до участі в можливій операції ЗС РФ.
Тож, за оцінкою експертів, всі критичні індикатори та розвідувальні ознаки, які характеризують завершення підготовки російської армії до наступальної стратегічної операції, поки не проявилися.
Наскільки ймовірна атака загалом у 2022 році?
Широкомасштабну наступальну операцію Росії проти України в осяжній перспективі нинішнього року вважають малоймовірною за багатьма показниками, навіть якщо обмежитися суто військовими вимогами.
Для Росії нову атаку разом із намаганням втримати великі захоплені території експерти називають авантюрою, яка не має шансів на позитивне завершення. Адже прорахувати хід такої операції неможливо, а за реалізації вона швидко перейде в неконтрольовану площину.
Крім того, якщо врахувати невійськові складові, міжнародну ізоляцію і прогнозовані санкції, то результатом агресії стане "суїцид правлячої російської верхівки". Фахівці переконані, що глава РФ Володимир Путін і його команда "не втратили раціональне мислення і не підуть на такий сценарій".
Які ж сценарії реальніші?
Враховуючи динаміку, вбачаються кілька ймовірних сценаріїв, які можуть реалізовуватися як окремо, так і в комбінації:
гібридна навала (його компонентами є кібератаки, що вже відбуваються; психологічні операції, як-от дезінформація і масове "мінування" шкіл, метро, адміністративних установ та інших об’єктів; загалом інформаційне розхитування ситуації);
пошкодження чи втручання у роботу критичної інфраструктури задля внутрішньої дестабілізації та деморалізації населення;
психологічне виснаження правоохоронців, військових й активної частини населення через постійно високий рівень загрози та періодичні загострення;
масштабна збройна ескалація на сході України з офіційним введенням на окуповану територію ЗС РФ;
загострення безпекової ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні із блокуванням Керченської протоки та морських шляхів для України, що перешкоджатиме насамперед економічній активності регіону;
окупація острова Зміїний або висадка груп на ділянках чорноморського узбережжя для відволікання уваги чи підтримки інших сценаріїв;
проведення терактів на території України;
використання території Білорусі для розміщення військ Росії;
потенційні ракетні чи авіаудари по об’єктах військової або критичної інфраструктури.
Чи ймовірне захоплення окремих міст?
Експерти переконують, що російських сил цілком достатньо для того, щоб захопити окремі українські міста. Проте захоплення ЗС РФ ключових великих міст вважається маловірогідним. Зокрема, через високу складність їхнього утримання, обмеженість логістичного забезпечення та можливість оточення таких міст Збройними силами України, активний рух опору зі знищенням чи значним ураженням противника.
Якщо з практичної точки зору окремі міста не дають політичних переваг Кремлю, то щодо Києва експерти менш оптимістичні.
"Це означає надання найвищого пріоритету захисту столиці, в тому числі за рахунок посилення Збройними силами, зокрема силами територіальної оборони, Національною гвардією, правоохоронними органами, силами безпеки, та широкого залучення місцевого населення", – наголошують фахівці.
"Бої" на дипломатичному фронті
Нині українська дипломатія наполегливо працює над суттєвим збільшенням термінової допомоги, яка зміцнюватиме спроможності країни. На її боці – колишні західні військові та дипломати, аналітичні центри, які скеровують свої зусилля на консолідацію підтримки.
Низка урядів західних держав і НАТО теж активно підтримують Україну, серед іншого, надаючи військову допомогу нам і запроваджуючи санкції проти Росії.
Що Україна має робити для свого захисту?
Україна має великий внутрішній потенціал для самозахисту за всіма реалістичними сценаріями нападу РФ. До нього відносяться спроможність і ЗСУ, і загалом громадянського суспільства.
Країна повинна серйозно сприймати загрозу війни та готуватися до неї. Для цього, за словами експертів, варто вже зараз виконати такі заходи:
розгортання сил територіальної оборони у необхідних регіонах;
розгортання резервних компонентів Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби;
посилення контролю за об’єктами критичної інфраструктури, насамперед таких, що забезпечують життєдіяльність населення в зимових умовах;
нарощування спроможностей Держслужби з надзвичайних ситуацій, Державної спеціальної служби транспорту, взяття під охорону визначених об’єктів інфраструктури, посилення охорони, зокрема протиповітряної оборони, аеропортів, аеродромів, патрулювання потенційних міст висадки десантів противника, ймовірних районів формування загонів незаконних збройних формувань;
вжиття заходів щодо унеможливлення швидкого просування рейдових загонів противника за усіма вірогідними напрямками, підготовка мостів та інших шляхопроводів до руйнування, накопичення запасів матеріалів для створення вузлів, районів та зон загороджень, підготовка до блокування доріг в напрямку від північної та північно-східної ділянок кордону до Києва;
запровадження протоколів на випадок зникнення зв’язку та інтернету, комунікація з населенням щодо необхідних дій у кризових ситуаціях, визначення, куди звертатися людям у випадку кризи;
проведення навчань державних органів щодо реагування на кризові ситуації тощо.
"Насамперед треба зберігати спокій, зібраність і рішучість. Адже саме на паніку і зневіру розраховує ворог, і на це направлена більшість його гібридних операцій. Ймовірність будь-якого масштабного наступу буде набагато вища у випадку, якщо ворог психологічно переважає. Тож лише збереження здорового глузду, критичне мислення, стійкість до дезінформації і можливих порушень нормального життя – це те, що Україна, яка вже вісім років перебуває у стані війни, має вміти робити", – підсумували в матеріалі.
Як повідомляв OBOZREVATEL, західні політики заявляють, що Росія може напасти на Україну найближчим часом, і погрожують їй санкціями, щоправда, готуючись ввести їх тільки після "реалізації атаки". А українська влада закликає громадян не піддаватися паніці, адже ситуація перебуває під контролем. Про те, які сценарії підготувала РФ і що кажуть про це розвідки, – читайте в нашому матеріалі.
