Відео дня
Чому суди іноді відмовляють засудженим у їхньому бажанні приєднатися до ЗСУ: названо основні причини
Після набуття чинності нового законодавства щодо мобілізації в Україні більшість ув’язнених отримали право на умовно-дострокове звільнення (УДЗ) в обмін на добровільне приєднання до бойових підрозділів Збройних сил. Таке право не передбачено для засуджених за особливо тяжкі злочини, а також тих, хто займав особливо відповідальну посаду.
Як пише незалежний антикорупційний центр NGL.media, окрім бажання воювати, ув'язненим необхідно отримати дозвіл суду й адміністрації в’язниці, а також згоду командира конкретного підрозділу війська. За даними розслідувачів, за два місяці такою можливістю уже скористались 3611 засуджених.
Загалом це більше 13% від загальної кількості в’язнів в колоніях України і майже повноцінна окрема бригада ЗСУ.
Аабсолютна більшість зі звільнених – засуджені за крадіжки, грабежі, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження, зокрема й такі, що спричинили смерть потерпілого.
Майже всі служитимуть виключно на стрілецьких посадах. Судячи з судових ухвал, лише кілька звільнених служитимуть санітарами, кухарями чи водіями.
Причому 40% – неодноразово судимі. Це досить вагома частка, оскільки загалом серед засуджених частка раніше судимих останні кілька років складає 25-26%.
Хто з ув'язнених не зможе піти в ЗСУ
Не кожен в’язень має право на дострокове звільнення для служби в ЗСУ. Так, по-перше, треба бути придатним до служби, що має підтвердити ВЛК.
По-друге, заборонено звільнення засуджених за низку важких злочинів:
– проти основ національної безпеки, тероризм, вбивство або замах на вбивство представника правоохоронного органу,
– умисне вбивство двох або більше осіб, вбивство з особливою жорстокістю або поєднане з сексуальним насильством, всі злочини сексуального характеру,
– особливо тяжкі корупційні злочини,
– ДТП в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, що спричинило загибель двох і більше осіб.
Крім того, згідно з пп. 1 п. 3 примітки до статті 368 ККУ умовно-дострокове звільнення недоступне й для тих, хто займав особливо відповідальне становище – наприклад, депутатів чи урядовців.
У разі дозволу суду засудженого звільняють лише від основного покарання у виді позбавлення волі. Інші обмеження – наприклад, позбавлення права керувати транспортом чи займати певний тип посад залишаються.
Також такі мобілізовані не мають права на щорічну відпустку, проте можуть отримати до 10 десяти днів відпустки за сімейними обставинами або після висновку ВЛК на час лікування.
Також суд встановлює щодо них додатковий адміністративний нагляд, здійснювати який має командир частини. Контракт із колишніми в’язнями укладають до закінчення воєнного стану – це головна умова дострокового звільнення.
За ухилення від укладання контракту засудженим загрожує покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, тоді як загальна відповідальність за ухилення від мобілізації передбачає 3-5 років позбавлення волі.
Раніше речник Міноборони України Дмитро Лазуткін заявив, що колишні ув’язнені служитимуть в окремих спеціальних підрозділах. Однак, зокрема, у Третій штурмовій бригаді цих людей вирішили інтегрувати у вже існуючі взводи.
Як повідомляв OBOZ.UA, 17 травня президент Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою України закон, яким було врегульовано порядок реалізації прав засуджених на їхню участь в обороні України.
Також повідомлялося, що ще до ухвалення закону про мобілізацію засуджених заяви на умовно-дострокове звільнення для служби в армії подали понад 3 тис. осіб.
Засуджені жінки на рівні з чоловіками мають можливість добровільно вступити до лав ЗСУ.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!