Чалий: із буферною зоною не рахуватимуться, Україні потрібно швидше вступити в НАТО

7 хвилин
51,2 т.
Чалий: із буферною зоною не рахуватимуться, Україні потрібно швидше вступити в НАТО

На зустрічі президентів США Джо Байдена і Росії Володимира Путіна не буде домовленостей за спиною України. Американці допомагали Києву і будуть далі робити це, але не варто чекати, що вони "розкриють парасольку" над нашою країною і введуть свої війська, щоб захистити від агресора.

Спроба закріпити позаблоковий статус України призвела до війни, нашій державі потрібно прискорити процес вступу в НАТО. Про відновлення ядерного статусу говорити не варто, слід краще зробити ставку на розвиток високоточної зброї.

Такі думки в ефірі телеканалу OBOZREVATEL висловив експосол України в США Валерій Чалий. Далі наводимо його пряму мову.

На зустрічі Байдена і Путіна не буде домовленостей за спиною України

Це важлива зустріч. Я нагадаю, що російські війська повністю нікуди не відходили від наших кордонів, техніка залишається. У відносинах США й Росії зараз серйозні проблеми. Російського посла відкликали, а американському надійшла дивна пропозиція виїхати з Москви. Тому фактично ця зустріч спрямована насамперед на те, щоб знайти якісь рішення в двосторонніх відносинах.

Відео дня

Президент Росії піднімав ставки, зокрема використовуючи атаки на Україну. Я не думаю, що це вплине безпосередньо, але на переговорах усі використовують свої активи.

За спиною не буде ніяких домовленостей. Не тому, що у нас дуже добре скоординована позиція з США – я так не вважаю. Я вважаю, що було б добре, якби зустріч президентів США і України відбулась раніше, ніж зустріч президентів США і Росії. Але так не сталося, і використовуватимуть результати домовленостей, які були досягнуті під час приїзду високопоставленої делегації в Україну на чолі з Ентоні Блінкеном.

Не через це не буде домовленостей за спиною України, а тому, що на це дивитиметься Китай. Він дивитиметься, чи будуть США сильні в цих перемовинах, чи слабкі.

Основний опонент США – Китай. Основний опонент Китаю – США. Росія вже не є таким гравцем, який міг би диктувати умови. І через це Росія використовує останній механізм – військову силу і шантаж.

Для Байдена Росія – супротивник номер один.
Вашингтон не триматиме над Києвом "парасольку", але допомагати буде

У кожної країни є свої національні інтереси. США не робитимуть за нас те, що в наших національних інтересах. Зараз наші національні інтереси співпали з погляду протидії агресивним діям Росії і з погляду того, що Україна може стати, і думаю, що буде моделлю того, як на пострадянському просторі можна створити демократичну, ринкову, сильну країну.

США допомагають. Вони скажуть: ми дали кілька мільярдів доларів, ми щорічно даємо 700 мільйонів на оборону, безпеку й реформи. І це правда. Цього року за всіма програмами може бути більш ніж 400 мільйонів. Це величезна допомога.

Це не благодійність американського платника податків. Він розуміє, чому він це робить – бо йому не потрібна на місці України така країна, як Білорусь за Лукашенка, як Росія, яка пішла в авторитаризм. Це прагматичне рішення. Але розраховувати на те, що хтось парасолькою накриє нас, що зайдуть американські війська і нас захистять, не варто.

Байден приїде в Київ за однієї умови

Я думаю, що такі завищені очікування, які формуються щодо приїзду американського президента в Україну, не сприяють тому, щоб він приїхав. Для цього треба робити багато кроків самим. Не можна напередодні приїзду американської делегації створювати додаткові проблеми на рівному місці у сфері корпоративного управління. Щодо "Нафтогазу", виникли питання щодо "Укроборонпрому" і ще питання. Багато питань. Зрозуміло, що це не сприяє.

Мій прогноз такий. Вірогідність приїзду американської високопоставленої делегації – 100%. Тому що ми стратегічні партнери, і я сподіваюсь, що в такий спосіб вони відреагують – і участю у Кримській платформі, і участю у заходах до 30-ліття Незалежності.

Вірогідність приїзду Джозефа Байдена на чолі цієї делегації сьогодні дуже мала. Єдиний варіант – я дуже хотів би, щоб цього не було, – якщо буде ескалація російських військових дій, то Байден може продемонструвати позицію США своєю присутністю.

Білорусько-російські навчання "Захід-2021" пройдуть 10-16 вересня. Часові межі так складаються. Чому зараз тихо? Тому що чекають двосторонньої зустрічі в Женеві.

Усе можливо у світі і в дипломатії. Інколи для цього потрібні надзусилля. Треба постійно бути в такій динаміці і активності, яку має задавати керівник країни, що за Конституцією відповідає за зовнішню політику, щоб потім, коли з’являється вікно можливостей, ти був у правильний час у правильному місці. І тоді такі нереальні речі можна досягати.

Байден хоче, щоб Путін зробив крок назад.
Увага світу перемкнулася з України на Білорусь, і це проблема

Напередодні саміту НАТО буде саміт G7, а потім вже зустріч президентів Росії і США. Начебто на G7 вже запрошують лідерів білоруської опозиції. В мене виникає запитання: а що, в Україні ситуація легша? Ні. Просто зараз вся увага перемкнулась туди, і зараз це для нас буде проблемою. Часу залишилось зовсім небагато, а наше питання набагато складніше, бо у нас йде війна, реальна війна.

Кілька тижнів тому весь світ був шокований ескалацією Росії на кордонах з Україною, а тепер що? Зараз потрібна дипломатична робота, щоб повернути Україну на топпозицію, зробити акцент на врегулюванні нашого питання.

Я знаю, що такі спроби є. Але для того, щоб це стало реальністю, має бути дуже активна позиція. Минулого разу наше керівництво було налаштовано без ентузіазму щодо саміту НАТО, не поїхало, то хто ж зараз буде запрошувати, якщо немає якогось українського формату? Свого часу робилися такі речі. Я сам був на такій зустрічі. Там було не сім, а п’ять країн, але всі вони були за столом і обговорювали Україну. Зараз треба пробувати це зробити.

Росія для США – ключовий супротивник, який має зробити крок назад

Статус Росії визначений базовими документами – Стратегією національної безпеки США. Там Росія називається ключовим супротивником. Нині і в найближчий час. Джозеф Байден під час кампанії заявляв про це досить чітко.

Звісно, вони хочуть бачити Росію, яка зробить крок назад у своїх спробах погратися на світовій мапі, замінити міжнародне право на "правила", які вони хочуть виробляти.

Але є питання, які Росія може запропонувати США. Росія – ядерна держава, тут США, як і всі країни, побоюються того, що буде з цією ядерною зброєю. Нагадаю, Росія ухвалила рішення про те, що вона може превентивно використовувати ядерну зброю. Я вже не кажу про те, що в Криму відновили радянські сховища для ядерних боєзарядів – про це повідомлялося в ЗМІ.

Це небезпечна річ, і очевидно, що вони про це говоритимуть. США хочуть зрозуміти, що буде далі. Йде нагнітання, шантаж, і вони, звичайно, хочуть зупинити такий розвиток подій.

Вірити можна не в меморандуми, а в армію і в заяви топполітиків

Треба вірити тільки в силу своєї армії, флоту і авіації, сили внутрішньої консолідованості і сили країни. Вірити зараз не можна навіть міжнародним договорам.

Росія з легкістю зруйнувала всю нашу договірно-правову базу, яка стосувалася територіальної цілісності й забезпечення суверенітету. А це базові міжнародні угоди у світі. Нагадаю, наша угода називалась "Договір про дружбу і партнерство". Будапештський меморандум, який був насправді слабкіший, але також діяв. Він також не працює.

Вірити не можна і паперам. Парадоксально, але зараз навіть більше значить сказане слово. Це не є гарантією. Але якщо це сказав лідер поважної країни, звичайно, всі будуть моніторити, наскільки це виконується.

Україні потрібна високоточна зброя.
Про Будапештський меморандум не можна забувати, але Україні потрібно бути в НАТО

Чи треба порушувати це питання? Треба. Чи воно порушувалося? Так. Я був заступником міністра закордонних справ у 2009 році. Тоді офіційно були зроблені запити нашим партнерам, які надавали нам гарантії згідно з Будапештським меморандумом. Вони відповіли, що вважають, що на цьому рівні своє слово сказали.

Але все одно, хоча цей документ і не є дуже жорстким міжнародно-правовим, це політико-правовий документ, але він досить зобов’язувальний. Це серйозна справа. Україна позбулася ядерної зброї, значить, треба говорити про це.

Я порушував це питання в Вашингтоні. Ми не перевели це в якийсь формат, але часи змінюються. Зараз нова російська ескалація, пробуксовка інших форматів.

Чи є Будапештський меморандум гарантією безпеки України? Я так не вважаю. Але окрім гарантій безпеки, про які я сказав, є ще й об’єднання в союзи чи організації з колективної безпеки і оборони. Для нас це НАТО. Тому треба максимально пришвидшити цей процес. Я впевнений в тому, що, якщо б Україна була членом НАТО чи Грузія була б членом НАТО, не було б таких нахабних дій Росії.

Хтось знов пропонує нейтралітет. Послухайте, вам мало війни 2014 року? Якщо ти сіра зона, буферна, по тобі будуть ходити туди-сюди, з тобою не будуть рахуватися. Чому рахуються більше навіть із маленькими країнами Євросоюзу чи НАТО? Тому що вони мають підтримку. Тому очевидно, що в України шлях чіткий, євроатлантичний.

Повернення України в ядерний клуб не будуть вітати, але є спосіб захищатися інакше

Дипломатично ми з вами можемо говорити про цю проблему, але на офіційному рівні інша ситуація. Якщо ви заявляєте про відновлення свого ядерного статусу, до того ж ви не вчиняєте відповідних дій, ніхто не буде аплодувати і вітати вас у ядерному клубі. Є країни у світі, які мають ядерну зброю, але про це не заявляють. Саме через це.

Я думаю, що нам треба робити інше. Нам треба наполягати на тому, що ми, віддавши ядерну зброю, зробили такий внесок у європейську і світову безпеку, що маємо все ж таки отримати максимальну підтримку. Цю позицію треба тримати.

І друге – зараз можна ефективно захистити країну і без ядерної зброї. Є високоточна зброя. Тільки треба її розвивати, і дуже швидко.

Є і позитив у тому, що ми віддали ракети. Нас сприймають як надійного члена режиму контролю ракетних технологій. Завдяки цьому ми можемо багато робити в мирному освоєнні космосу і в іншому. Тому це треба використовувати. А там, де всіма міжнародними угодами нам дозволено мати високоточні ракети більшого радіусу дії, це треба робити.