"Було боляче": боєць ЗСУ розповів правду про полон терористів

17,7 т.
обмін полоненими

Українські військові, утримувані бойовиками в макіївській колонії, дізналися про те, хто з них поїде на обмін 27 грудня 2017 року за два дні до події. Тих, хто потрапив в обмінні списки, змусили написати розписки про "відсутність претензій" до тюремників.

Про це в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів боєць ВСУ Олександр Олійник, що повернувся з полону у "ДНР".

"25 грудня, ввечері, по камерах пройшлися представники адміністрації колонії. У них вже на руках був список, хто їде на обмін. Вони відкривали камеру, ми називали свої прізвища, а вони дивилися, чи є такі в списку. Якщо є - людині давали три листочки. На них ми повинні були написати, що не маємо до них жодних претензій, що нас нормально утримували, годували, надавали за необхідності медичну допомогу..."- поділився спогадами військовий.

Відео дня

За словами Олійника, дізнавшись, що після трьох років полону нарешті поїде додому, він відчув не ейфорію, а біль.

"Було боляче": боєць ЗСУ розповів правду про полон терористів

"Дивно, але жодної ейфорії не було. Взагалі якихось сильних емоцій не пам'ятаю. Єдине - було неприємно. Я сидів в 11 камері, а в сусідній, 12-ій, сиділи Глондар, Пантюшенко і Юрбаш. (Сергій Глондар, старшина 3 окремого полку спецпризначення, Павло Юрбаш, розвідник 10 окремої гірничо-штурмової бригади, Богдан Пантюшенко, командир танка 1 танкової бригади - Ред.). І коли я почув лише одне прізвище, Юрбаш - стало боляче за хлопців ", - розповів боєць.

У той же час, він зазначив: військові, що не потрапили до списків на обмін, стійко прийняли свою долю.

"Вони начебто і трималися, але... Я ж сам пережив не один обмін. Знаю, що у них на душі було. Знаю, що вони раділи за нас, як ми свого часу раділи за інших хлопців - але на душі все одно важко", - сказав Олійник.

За словами бійця, ті, хто їхали додому, не змогли навіть толком попрощатися з тими, хто залишався в колонії.

"Прощання як такого не було. Хоча з сусідами, з Глондарем і з Пантюшенко, про яких ми точно знали, що вони залишаються, ми перед від'їздом побачилися. Нам дозволили вранці занести їм в камеру якісь речі, продукти - те, що нам вже не потрібно, а їм могло знадобитися. А коли нас вже виводили... Вони так по ліву сторону сиділи. І через вітрову щілину можна було вилізти на решітку - так ми їх побачили. І змогли хоча б так попрощатися. Але ми не говорили "прощавайте" - тільки "до зустрічі!" - згадує Олійник.

Він розповів, що перед обміном українським військовим довелося провести кілька годин в холодних автозаках. У багатьох навіть виникли сумніви, що обмін відбудеться.

"Думки були про одне: чи поміняють?... Все більше хлопців втрачали віру. Почалися розмови, що ось зараз стемніє і нас просто відвезуть назад. І на цьому все. Але особисто я був впевнений, що нас в цей день точно обміняють. Так і вийшло", - зазначив Олійник.

"Нас вже вишикували біля автозаків, коли підійшли журналісти. Переважно російські. Провокували. Питали щось типу: підеш знову воювати? А як це було? А що було? А звідки ти і навіщо сюди приїхав? Доброволець ти чи мобілізований?.. Такі питання. А далі ми побачили наші автобуси, на яких привезли затриманих терористів. Почалося зачитування списків... Тоді прийшло усвідомлення, що ми - майже вдома", - додав він.

Як повідомляв OBOZREVATEL, недавно стало відомо, що бойовики "ДНР" заявили про готовність внести в списки на обмін Володимира Рубана.