Батьківщина Гітлера зрадила Литву

У середині липня в Європі відбулася подія, яку сміливо можна назвати "маленьким Мюнхеном". Старожила ЄС і країна, що пережила ще в минулому столітті фашистський аншлюс, нацизм і навіть радянську окупацію - Австрія - найцинічнішим чином зрадила свого колегу по Євросоюзу маленьку Литву. Огидний вчинок Австрії пов'язаний з тим, що країна, що знаходиться в самому серці ЄС посміла менш ніж через добу після затримання відпустити кривавого садиста і вбивцю Михайла Головатого.

Відео дня

Коротко нагадаю перипетії цього ганебного для всієї вільної і демократичної Європи події. 14 липня громадянин Росії, колишній командир спецпідрозділі КДБ "Альфа" М. Головатов, був затриманий на вимогу Литви у Відні. Але вже наступного дня злочинець, який безпосередньо винна у смерті 14-ти беззбройних громадян Литви, був відпущений на свободу і висланий до Москви. Те, що сталося є справжнім плювком у бік країн, які ще зовсім недавно випробували гніт тоталітарної радянської репресивної машини.

Литва на такий відверто недружній крок Австрії відповіла відкликанням свого посла. Підтримали офіційний Вільнюс також Естонія, Латвія, Чехія та Польща, висловивши ноту протесту Відні. Хочу нагадати, що Головатов був одним з радянських окупаційних штурмовиків, який в ніч на 13января 1991 розв'язав криваву бійню, ворвашісь в вільнюський телецентр. Під час штурму були по-звірячому закатовані і розстріляні 14 литовських патріотів, серед яких були і підлітки. У зв'язку з кривавою трагедією литовська влада порушили кримінальну справу, за якою на даний момент проходить 23 садиста (21 з яких знаходиться зараз на території Російської Федерації). У наслідку кримінальну справу було перекваліфіковано в злочин проти людства, і у всього прогресивного співтовариства до недавнього моменту таке звинувачення не викликало сумніву.

І от коли міжнародний злочинець опинився на території країн ЄС (де, нагадаю, діє єдине право про екстрадицію для всіх членів Євросоюзу), бандит і вбивця цинічно був відпущений. Безумовно, Австрія проявила безпринципне малодушність, проте окремо варто відзначити і позицію Росії, яка в черговий раз продемонструвала всю свою віроломну і агресивну натуру.

Уже в перші години після затримання Головатого, на Австрію стали безпрецедентно тиснути МЗС і Генпрокуратура Російської Федерації, вимагаючи негайного звільнення свого громадянина. Таким чином, Австрія підіграла своєму "стратегічному енергетичного партнера", продемонструвавши, що для цієї країни не існує вищих принципів гуманізму і демократії.

З жалем слід констатувати, що для сучасних австрійців ще недавно самим переживав весь жах нацизму і Голокосту, знижки на вуглеводні стали важливіше, ніж цінності свободи і національної європейської пам'яті.

У цій справі мені вдалося переговорити з віцеміністром закордонних справ Литви Евалдас Ігнатавічюс.

- Чому Австрія так вчинила з вами?

- Для всіх нас вчинок Австрії виявився справжнім шоком. Це удар в спину, удар по всій нашій вільній європейській родині. Мені важко зараз коментувати причини, чому Австрія змогла піти на такий безвідповідальний вчинок, але однозначно, в першу чергу ми бачимо тут політичні мотиви.

- Як ви думаєте, Москва тиснула на Відень? І якщо так, то яким чином?

- На жаль, я майже впевнений, що настільки зухвалий вчинок без впливу ззовні у Відні тверезомислячі політики самостійно просто не змогли б здійснити. Безумовно, Росія доклала певних зусиль, щоб цей міжнародний злочинець був відпущений австрійською владою. Але особливо нам усім литовцям боляче за те, що офіційний Відень навіть не збирається вибачатися перед нами. Для нас це стало дуже неприємним сюрпризом.

- Вас підтримали ваші балтійські сусіди, а також Польща з Чехією. Чи можна говорити, що в Східне Європі зараз створюється прототип "Малої Антанти" спрямований проти Росії?

- Ні-ні, ми не хочемо конфліктувати з Росією. Просто і Польща, і Чехія, і Естонія з Латвією прекрасно ще пам'ятають ті нелюдські роки радянського окупаційного режиму, коли свобода індивіда знищувалася всіма можливими комуністичними способами. В Австрії ж ні покоління, яке б пам'ятало жахи радянського тоталітарного режиму. Тому вони можуть собі дозволяти робити настільки безглузді політичні помилки, фактично заграючи з потенційним агресором.

- Скажіть, у зв'язку з подією, чи є майбутнє у Євросоюзу?

- Звичайно ж є. Це навіть не обговорюється. Ми всі залишаємося великою і єдиною сім'єю європейських народів. Просто потрібно розуміти, що нас в першу чергу об'єднують не меркантильні цілі, наприклад, знижки на природний газ. Нас, європейців, об'єднує прагнення до свободи і демократії. І я впевнений, майбутнє Євросоюзу базуватиметься в першу чергу на загальних гуманітарних ідеалах.

Правда, ряд литовських експертів і політологів в оцінці вчинку австрійських властей виявилися менш стриманими. Наприклад, авторитетний литовський політолог Владімірас Лаучюс у відповідь на невиразні пояснення представника австрійського МЗС Ніколауса Люттеротті про мотиви звільнення Головатова, назвав Австрію "маленькою дерьмовой країною".

У цьому плані українські експерти виявилися менш емоційними. Провідний український політолог Вадим Карасьов заявив мені буквально таке: "Австрія давно вже перетворилася на країну-споживача. Для неї не існує проблеми захисту внутрішніх демократичних цінностей, немає у Австрії і свіжих незагоєних ран, нанесених тоталітаризмом, як у тієї ж Литви. До того ж Австрія, слідую у фарватері німецької політики, більше орієнтуючись на співпрацю з Кремлем в економічній сфері, ніж представники атлантичного напрямку (ті ж країни Балтії, Польща, Великобританія). Тому я думаю, що в справі з офіцером "Альфи" на Австрію не так натиснула Москва, скільки Відень сама про всяк випадок перестрахувалася від наслідків ".

У кожному разі, відпустивши міжнародного злочинця повоєнного у смерті чотирнадцяти цивільних осіб, Австрія примудрилася створити в Євросоюзі прецедент подвійних стандартів. Ми бачимо, що і в ХХІ столітті можливі випадки, при яких базові гуманітарні цінності безсовісно Потураєв на догоду примх "великого брата".

Спочатку американці підставляють своїх польських і чеських союзників, піддавшись на відвертий шантаж Кремля і відмовившись від розміщення ПРО. Потім Франція підписує з Москвою міжурядову угоду про продаж наступальних вертольотоносців класу "Містраль" (і це після кривавого вторгнення Кремля до Грузії і розчленування цієї маленької волелюбної країни).

Тепер Австрія заради примарного збереження перспективних економічних відносин з Росією, потурає всім її диким примхам, і тим ще більше розігріває імперські амбіції Кремля. Якщо колись на вулицях Вільнюса знову здадуться російські танки, в цьому частково буде вина та австрійців. Тільки потрібно розуміти, що у Росії немає почуття міри.

Після Вільнюса російські захочуть вторгнутися до Варшави і Праги, а потім настане черга і самого Відня. Не так давно полчища радянських окупантів вже руйнували місто Моцарта, Бетховена, Шуберта, Штрауса, Цвейга і Фрейда. Австрія своїм безрозсудним вчинком завдала ляпас не тільки маленькою беззахисною Литві, але і підставила весь вільний демократичний світ.