Крим: вже не Україна, але ще не Росія

39,7 т.
Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Через півроку після референдуму кримчани почали потихеньку приходити в себе, пристосовуватися до нового життя і до нових цін. Пристосовуватися до того, що цього року туристичний сезон не задався і залишається сподіватися тільки на себе. У тому, який настрій зараз у кримчан, розбирався кореспондент "Обозревателя", який знаходився в Криму протягом 11 днів.

Дорога до Криму

Відпочивати до Криму ми з донькою їздимо щороку, вирішили не порушувати і в цьому році традицію - тим більше вже дуже хотілося побачити все своїми очима.

Виїжджали ввечері 17 серпня. Залізничний вокзал в Києві був "замінований". На поїзд сідали через підземний перехід. Вранці - перевірка прикордонниками. В Мелітополі стояли близько 40 хвилин, в очікуванні української прикордонслужби. Прийшли. Перевірили документи. Посвітили в зіниці ліхтариком. Задали стандартні запитання про перевозі заборонених предметів. Отримали негативну відповідь - пляшка горілки "Козацька рада" на презент і блок сигарет залишилися благополучно в сумці. Як тільки проїхали лиман, з лівого боку по ходу поїзда побачили двох солдатиків в плащ-палатках. Вони стояли під дощем, як "два тополі на Плющисі". В Джанкої - друга перевірка. Російські прикордонники попереду себе пустили спаніеля, винюхувати наркотики. Собачка жваво пробігла по вагону. Потім зайшли два прикордонника, перевіряючі документи. Чекали їх в напрузі. Перевірили паспорта, посвітили в очі ліхтариком. Почали з ними жартувати. Вони у відповідь так строго: "Може продовжимо на вулиці? Тільки не виключено, що поїдете у зворотному напрямку". Вирішили їх ненервіровать. Задали стандартні запитання, подивилися, скільки багажу в купе. Речі перевіряти не стали. У підсумку, поїзд прибув до Сімферополя із запізненням на дві години. Там нас забрали на машині друзі, які відвезли за місцем призначення.

Відео дня

Відпочинок

Жили ми в Сімеїзі. За житло платили гривні, а в магазинах розраховувалися рублями. Друзі - проукраїнськи налаштовані - були раді нас бачити. Правда, попросили особливо нікуди не вплутуватися і не просторікувати з сторонніми про анексію Криму.

Зустрічали нас скрізь з розпростертими обіймами. Особливо, в магазинах і на ринку. Дізнаючись про те, що ми приїхали з Києва, відразу давали знижку. Так, татарин на сімеїзький ринку зробив нам знижку на диню в 20 рублів. Дівчина, яка продавала копчену рибу в Алупці, замість 160 рублів за ляща, взяла 140. Всі питали, як це ми приїхали і не побоялися. На що отримували стандартну відповідь - а чого боятися-то? Запитували і про Майдан - прибрали чи ні. Деякі з сумом, деякі з радістю.

Пляжі

Про те, що в Криму пляжі цього року напівпорожні, свідчили відео, що транслюються з веб-камер. Незважаючи на речовий доказ, в це вірилося насилу. Коли ми вранці, 19 серпня, близько 9:00 за київським часом (близько 10:00 по кримському) спустилися на пляж, ми легко розташувалися в третьому ряду відпочиваючих. За нами рядів вже не спостерігалося. В минулі роки, коли ми приходили в цей час на міській пляж "Піонер", нам насилу вдавалося знайти місце під стінкою. Шезлонги - по 150 рублів / день - залишалися практично порожні. Відпочиваючі воліли розташовуватися на килимках, рушниках і матрацах.

По пляжу все також ходили рознощики шкідливої ??їжі - були тут і креветки (по 50 рублів за пакетик) і молочна кукурудза по 40 рублів за штуку. Мало хто купував. В основному, всі приносили з собою. В кафе на набережній так само мало людей. Незважаючи на те, що спробувати смачні чебуреки (по 50 рублів) за штуку і шаурму (100 рублів) зазивали по гучномовцю, чого тут зроду не було, ніхто не захотів витрачати зайві гроші. З напоями йшла трошки легше - брали пиво (40-50 рублів за келих), квас (30 рублів) і безалкогольне мохіто (50 рублів). Пиво пропонували "Чернігівське", "Оболонь", "Львівське" і кримське. Але якщо раніше кримське продавалося під назвами "Крим", "Сімферопольське", "Севастопольське", то цього року з'явилося "Російське" і "Нахимівське" - пляшка 26-28 рублів. І лише в одній точці на пляжі були помічені російські товари: пиво "Очаків" і "Чорноморське" - 50-60 рублів за пляшку 0,5 і якісь сухарики. Продавець поскаржився, що ніхто чомусь не купує.

Ціни та товари в магазинах і на ринку

У Сімеїзі немає супермаркетів. Є близько десяти звичайних магазинів і два ринки - речовий і продовольчий. Поки ми не доїхали до алупкинського АТБ, довелося отоварюватися в них. Морква на ринку від 16 рублів за 1 кг, помідори - від 25, виноград - від 70 рублів за 1 кг, картопля - від 24 рублів. Куряче філе по 187 рублів за 1 кг, яловичина і свинина - від 150 рублів. Розрахунок всюди в рублях, гривні не беруть. Як нам розповіли друзі, по відношенню до гривні ціну треба ділити на три. "Платіть 24 рубля, ділите на 3, отримуєте 8 гривень". Так ми і ділили. Складно було звикнути, оскільки давали багато дрібниці - 10, п'ять рублів, два рубля монетками. По початку відділення для дрібниці в гаманці було злегка розпухлим. В "АТБ" (Алупка, Ялта) і в "Фуршеті" (Ялта) ціни дещо нижчі. Морква - 6 рублів, помідори - 16. Куряче філе - 160 рублів, м'ясо - від 200 рублів. Пиво "Чернігівське", "Оболонь", "Львівське", молочна продукція "Слов'яночка" - кефір від 40 рублів за упаковку, "Простоквашино" - за закваску від 60 рублів. Молоко ми не купували, почувши від покупців, що поки додому доносиш, воно вже кисле. Здивувала ціна на сир: той сир, який продавався в Києві від 80 грн за 1 кг, в Ялті продавався за 320 рублів (100-105 гривень за 1 кг). Черги за ним не спостерігалися. Був в супермаркетах помічений і кавказький копчений сир - 83 рубля за 50 г. Охочих його купити не спостерігалося. Ми також вирішили обійтися домашнім сулугуні, який купували на базарі в Сімеїзі від 100 рублів за 1 кг.

Ціни в кафе

В кафе "Сімеїз" перше блюдо - від 60 рублів, гарніри - від 50 рублів. Клієнтам, які прийшли в перший раз, видається картка 5% знижки. Є безкоштовний WI-FI. Але навіть, незважаючи на таку "замануху" в обідній час у великому залі спостерігалося від п'яти до десяти відвідувачів. В кафе "Хайят" біля парку - ціни вище. Плов - 150 рублів, сарма - 120 рублів. Тут з нас взяли ще й 10% за "живу музику" і 10% - за обслуговування. Вечеря обійшовся в 500 рублів.

Крім нас - а ми зайшли повечеряти близько 20:30 - в кафе відвідувачів не було. Офіціантка, що працює в кафе не перший рік, сказала, що такого у них ще не було.

В кафе на пляжі ціни дещо вищі, але ми вирішили не випробовувати долю і не стали їсти, щоб не провести дні, що залишилися від відпочинку на лікарняному ліжку з отруєнням.

Поїздка на Ай-Петрі

На плато Ай-Петрі ми бували не раз. Добиралися різними способами - на маршрутці з Сімеїзу, з Ялти і на канатній дорозі. Три роки тому вистояли в черзі на канатці 3:00. Коли дійшли до кас, вже нічого не хотілося - ні Ай-Петрі, ні канатки. Цього разу вирішили також випробувати долю і поїхати на канатній дорозі. Доїхали з Сімеїзу до зупинки біля "Буревісника". Там нас чекав водій маршрутки, який з ходу запропонував скористатися його транспортом і дістатися нагору за ту ж ціну. Ми відмовилися. За 10 хвилин спустилися з верхньої траси на нижню. Дорогою нас мало не хапали за руки "зазивали", які намагалися переконати нас поїхати на мікроавтобусі. Ми стійко трималися. Дійшли до вихідної точки - станції "Місхор". Пусто. Біля кас було лише п'ять осіб.

Вартість підйому - 250 рублів в одну сторону. У підсумку, через 25 хвилин ми вже були на плато. На виході нас чекали інші "зазивали". Якщо в ті роки вони намагалися хапати тільки за руки, цього року намагалися дотягнутися до ніг. Ухилилися. Дійшли до майданчика, де стояли коні. 250 рублів - півгодини по плато. Три роки тому за півгодини заплатили 60 гривень. Поки дочка каталася, обійшла територію. В основному, на Ай-Петрі - кримсько-татарське кафе. Скрізь - кримсько-татарські прапори. Лише на одному, яке називалося "Барон Мюнхгаузен", висів російський прапор.

Ціни - вище на плато, ніж внизу. Плов - від 200 рублів, шашлик - від 200. Скрізь - пусто. Лише в деяких годували туристичні групи. Вино - домашнє - пропонувалося від 200 за літр. Після катання на коні, пообідали в кримсько-татарському кафе "Бірлік", в перекладі означає "Єдність".

Після смачних шашликів та прогулянки по плато, домовившись з власником кафе, спустилися на маршрутці в Ялту по 150 рублів з людини. Коли сіли в маршрутку, побачили, що у водія Романа на лобовому склі прикріплені три росссійской прапорця і георгіївська стрічка. Особливо не розмовляли, але поки спускалися по серпантину, побоювання, що нас висадять в глухому лісі, нас не залишало. Обійшлося.

Ялта, Партеніт, Севастополь

В Ялті нас чекала пустельна набережна і закритий "МакДональдс". Взгрустнув, дійшли до "Чебуречна" біля порту. Чебуреки, як і в Сімеїзі, від 50 рублів. Злегка підкріпившись, вирушили назад. До речі, це було 24 серпня і на мені, в честь Дня Незалежності, була надіта вишиванка. Обійшлося без ексцесів.

На наступний день поїхали в Партеніт. Нам розповіли, що там можна подивитися парк Айвазовського. Дорогою в Партеніт, дізнавшись, що вартість вхідних квитків по 200 рублів з людини, вирішили вийти біля військового санаторію, де вхід абсолютно безкоштовний. Пройшлися по території - людей практично не було. Дійшли до пляжу, розташувалися буквально біля моря. На весь пляж, окрім нас, було дві або три сімейних пари. Пусто.

В Севастополь потрапили напередодні від'їзду, 28 серпня. Зайшли в улюблене кафе навпроти дельфінарію. З 15 столів, ввечері, після 18:00 був зайнятий всього лише один столик на вулиці. Два столика були зайняті всередині. Грецький салат - 110 рублів, салат "Цезар" - 123 рубля, морозиво від 50 рублів. Відсутність людей вплинуло на швидкість і якість обслуговування - швидко, чисто, смачно і приємно. Дорога додому

Виїжджали до Києва 29 серпня. Поїзд відправлявся за київським часом в 18:55. Оголосили на початку один шлях, за п'ять хвилин до подачі - оголосили інший. Йшли по платформі. Біля одного з вагонів стояли молоді дівчата і співали гімн України. На завершення крикнули - "Слава Україні". У відповідь пролунало дружне "Героям слава". Відбули за розкладом. Увечері, в Джанкої, зайшли російські прикордонники. Собачки не було, сказали, пішла спати. Перевіривши документи, не звернувши увагу на речі, вийшли з вагона. У Мелітополі зайшли українські. Також просто перевірили документи. Пішли. В Київ поїзд прийшов за розкладом 30 серпня. Вокзал був "замінований".

Настрої кримчан

Наші проукраїнськи налаштовані друзі - жителі Сімеїзу - торік почали будівництво будинку, яке планувалося цього завершити. Анексія застигла їх буквально тоді, коли вони почали зовнішню налагодження будинку. Він - юрист, вона - бухгалтер. Дочка вчиться в Харкові.

"Якби не будинок, може бути, і поїхали. А так, зараз його не продаси. Залишати якомусь російському Івану, щоб він прийшов і все розграбував? Не хочу. Почекаємо. Може, влада зміниться", - сказали Анатолій та Оксана , у яких ми зупинялися.

Але російські паспорти, як і російські номери на автомобілі, вони отримали, оскільки у Анатолія - ??приватна практика і треба було все переоформляти.

Тітка Наташа пропрацювала все життя санітаркою в одному з санаторіїв ПБК. Коли прийшов час, пішла на пенсію. Живе в Алупці. Родичі живуть в Одеській області

"Раніше, пенсія була 1450 грн. Я економила весь час. Зараз пенсію підняли, отримую близько 11 тис. Рублів. Ремонт ось затіяла. Тільки не знаю, що з квартирою буде. Чекала племінника, щоб заповіт оформити. Раніше треба було платити 20% , тепер - 30%. Не знаю, чи потягне ", - сказала тітка Наташа, коли ми приїхали в гості.

"За" Укртелеком "ось кілька місяців заплатити не можу. Підходжу, питаю, а мені кажуть, мовляв, почекай ще. Хоч би не відключили", - зітхнула наша співрозмовниця.

Російський паспорт вона отримала, а український паспорт дбайливо зберігає в затишному місці. Мовляв, хіба мало, може, влада зміниться.

Водій маршрутки, сам з Білогірська, який віз нас з Сімеїзу в Сімферополь, налаштований по-іншому.

"Ми, коли був референдум, так раділи, так раділи. Коли дізналися попередні результати, виходили, цілувалися з незнайомими людьми. Крим ніколи не був українським. Те Хрущов з п'яних очей віддав. Ось, до нас тут із Західною Україною приїхали, говорили, що Крим - їх земля. Та яка їх. Тьху ", - сказав наш співрозмовник.

Номер на мікроавтобусі водій не міняв. Тільки заклеїв лише український прапор на російський. Дешево і сердито.

Хлопчик, який проводив для нас дегустацію вин на Ай-Петрі, розповів, що тепер нікуди не може виїхати.

"Крим вже не Україна, але ще не Росія. Що нам з нашими паспортами робити? Ми ж тепер невиїзні. Нікуди виїхати, крім Росії, України і Білорусії, не можемо. Але якось буде ..."

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія

Крим: вже не Україна, але ще не Росія