Відео дня
Пожежа у Лондоні: чи може подібне повторитися в Україні
Пожежа у Лондоні 14 червня, під час якої згорів 27-поверховий житловий будинок, продемонструвала, наскільки висотні будівлі можуть бути уразливими перед розгулом вогненної стихії. Не меншої уваги заслуговує той факт, що система пожежогасіння виявилася безсила перед вогнем, та ще в країні, яка де було створено першу в світі єдину пожежну службу. У цій публікації "Обозреватель" з'ясовував, чи можливе повторення лондонської НП в Україні.
Прибуток понад усе
Захист будинку від пожежі починається з моменту його проектування: наскільки ефективна пожежна безпека, чи використовуються у будівництві вогнетривкі матеріали, щоб в разі надзвичайної ситуації полум'я не охопило будинок, немов стіг сіна. Як з'ясувалося, ці заходи не завжди дотримуються.
З одного боку постанова Кабміну зобов'язує суб'єктів господарювання подавати декларації на відповідність об'єктів нормам пожежної безпеки. Але, як розповіли "Обозревателю" у прес-службі ДСНС в Києві, з 2011 року контроль дотримання пожежної безпеки під час будівництва об'єкта та його приймання з ними не узгоджують. З липня 2013 зміни Кодекс цивільного захисту звільнив "борців з вогнем" від функцій позапланових перевірок бізнесу.
"Перевірки на пожежну безпеку можуть бути або за скаргою, або за зверненням самого забудовника. При цьому повинна бути згода з боку Державної регуляторної служби, яка може дати або не дати дозвіл на перевірку", - розповіла нашому виданню Світлана Водолага. Також може бути перевірка пожежної безпеки після нещасного випадку.
Читайте: Масштабна пожежа з вибухом в Києві: всі подробиці, фото, відео
Виходить, що безпека мешканців сучасних багатоповерхівок у цілому залежить від совісті забудовника - чи вклав він гроші в систему пожежної безпеки, чи використовував вогнетривкі матеріали, або ж вирішив заощадити. Неофіційно рятувальники розповіли "Обозревателю", що представникам бізнесу сьогодні простіше застрахувати свій об'єкт від пожежі і отримати відшкодування від НП, ніж робити все за правилами з установкою дорогої системи пожежогасіння.
Якщо це так, то ситуація вимальовується жахлива. Деякі забудовники дійсно сильно економлять на якості тих же будматеріалів. Приклад тому пожежа 2013 року в житловому будинку на Шулявці в Києві, причиною якоъ був неякісний утеплювач. Або катастрофа на базі БРСМ-Нафти в червні 2015 місті Васильків Київської області, де загинули 6 і постраждали 15 осіб. У МВС повідомили, що нафтобаза була побудована без оформлення дозвільних документів і не вводилася в експлуатацію належним чином.
"Убиті" гідранти
Припустимо, що забудовник виконав всі норми по пожежної безпеки. Далі необхідно стежити, щоб дана система була в робочому стані. Будь-яка багатоповерхівка, будь то будинок на п'ять або 25 поверхів, маэ бути обладнана системою протипожежного водопостачання.
"У будівлях повинні бути пожежні гідранти, до яких рятувальникам в разі потреби досить буде приєднати рукав, щоб почати гасіння. Якби ці крани були в робочому стані (90% з них - зламані), для ліквідації багатьох пожеж не знадобилося б використовувати авто драбину" , - розповіли нашим журналістам в прес-службі.
Автодрабина не для всіх
У разі пожежі рятувальники використовують автодрабини для евакуації людей з верхніх поверхів. Але і тут не все так просто. По-перше, столичні двори заставлені автомобілями та великогабаритної спецтехніки складно доїхати до місця. Також рух ускладнюють шлагбауми і перекриття, які мешканці самовільно встановлюють у дворах. По-друге, навіть якщо техніка оперативно дісталася до місця, існують будівлі, до вершини яких сходи не дотягнеться. У столичних рятувальників є одна автодрабина на 90 метрів, але її довжини не вистачить на той же ТРЦ Gulliver , висота якого - 141 м. Виходить, всі хто вище приречені?
За останні роки в Україні ще не було випадків, щоб рятувальники не змогли евакуювати людей з охоплених вогнем будинків. Також не було випадків, щоб багатоповерхівки горіли, як будівля у Лондоні. Але з огляду на те, як в нашій країні дотримуються пожежної безпеки на великих об'єктах, НП можуть бути куди більш трагічними. Залишається сподівається, що трагедії не станеться...
ДО РЕЧІ
Які системи застосовуються для гасіння пожежі всередині будівлі.
Спринклерна система. Автоматична система гасіння водою. Для її активізації присутність або контроль людини не потрібні. Застосовується вона для гасіння локальних вогнищ загоряння. Отвір спринклера закрито тепловим замком і при досягненні певної температури (від 70 до 350 градусів), колба лопається і вода заливає ділянку.
Дренчерна система. Схожа на спринклерну, але з тією відмінністю, що подача вогнегасної речовини здійснюється не після розплавлення запобіжника, а по команді - від датчиків або ручного управління.
Газові системи пожежогасіння. Спеціальний газ витісняє кисень і пожежа припиняється протягом декількох секунд. Ідеальне рішення для заощадження дорогої техніки, проте систему заборонено застосовувати у місцях, де можуть перебувати люди.
Аерозольна система пожежогасіння. В її основі лежить хімічний процес придушення ланцюгових реакцій в зоні полум'яного горіння. В результаті хімічного процесу, утворюється хмара вогнегасної аерозолю, яке заповнює обсяг і гасить пожежу. У місцях масового скупчення людей також не застосовується.
Порошкове пожежогасіння. Принцип роботи полягає у подачі в зону загоряння дрібнодисперсного порошкового засобу, що ефективно перешкоджає горінню.