На Вінниччині п'яний хлопець прострілив ногу восьмикласнику - переселенцю з Донецька
Восьмикласнику І. Бабаєву, переселенцю з Донецька, в селі Поповка Вінницької області п'яний 20-річний хлопець прострілив ногу з пневматичного пістолета. Правоохоронці на місце події приїжджали, але цей факт чомусь так і не був зафіксований в міліцейських зведеннях.
Хлопчик розповів, що сусід стріляв в землю, а потім потрапив йому в ногу, пише вінницьке видання "20 хвилин" .
"Я злякався, коли побачив у нього пістолет, просив:" Не стріляй! ", А він стріляв в землю. П'ять разів вистрелив, один раз потрапив в ногу", - говорить переселенець з Донецька, азербайджанець за національністю 8-класник Ісая Бабаєв.
Читайте: Переселенці з
Луганщини, що вижили після обстрілу "Градом", розповіли про атаку терористів
У хірургічному відділенні Липовецької лікарні, куди доставили пораненого, йому видалили з ноги металеву кульку.
Головний лікар Липовецької районної лікарні Олександр Дмитрук стверджує, що нічого не знає про те, що у них оперували переселенця, але журналісти переконалися в справжності інциденту.
"У лікарні хлопчику зробили рентген. На ньому видно, що кулька зупинилася біля кістки і не зачепила її. Хірург казав, що хлопцеві пощастило, що куля застрягла в м'якій тканині. Хлопець після операції тиждень просидів удома", - відзначає видання.
У мами хлопчика Рафіг ще троє дітей, з чоловіком вона розлучилася ще до військових дій на Донбасі. Вона розповіла, що після поранення сина викликала міліцію,
Читайте: З депутатами і чиновниками "каші не звариш": переселенці влаштували пікет під Кабміном
"Міліціонерів було багато, шість чи сім. Вони приїхали разом з начальником міліції. Слідчий, якого звуть Тарас Миколайович, пропонував їй написати заяву. Повторював це кілька разів. Казав, що дитину завезуть до Вінниці на експертизу", - сказала вона, але зазначила , що не писати заяву їй порадив місцевий житель.
Але пізніше жінка вирішила написати заяву, проте в райвідділі їй відмовили. Нагадали, що треба було робити це відразу, на місці інциденту.
"Тепер мама хлопчика, який стріляв у сина, приносить молоко, одного разу дала нам м'ясо, - каже Рафіг. - Але я боюся, щоб її син знову не випив і не взяв у руки пістолет, щоб повторити те ж саме".
Сільська голова Попівки Лідія Слободянюк причину інциденту пояснює жестом руки. Він означає те, що хлопець, який влаштував стрілянину, був під "шафе". Лідія стверджує, що сусіди помирилися, хлопець попросив вибачення у сім'ї переселенців.
Рафіг розповіла, що в Донецьку у них залишилася 2-кімнатна квартира в новому будинку. Бабаєви вибралися з міста ще 12 липня, їхали без грошей. Жінка перебувала в декретній відпустці, інших джерел заробітку не мала.
Син Ісая розповів, що бойовики платять дітям гроші за те, щоб ті шпигували за людьми.
Читайте: Кількість переселенців із зони АТО досягла 350 тис. осіб
"Люди з автоматами оселилися в Будинку культури, - каже хлопець. - Одного разу поруч на велосипеді проїжджав чоловік. Вони сказали піти за ним, дізнатися, де зупиниться, що робитиме, з ким стане розмовляти, а потім розповісти їм. Обіцяли заплатити гроші. Два хлопця відразу побігли за велосипедистом, а я пішов додому ".
"Мою знайому з торгового кіоску замкнули в підвал тільки за те, що та сказала, що не візьме в руки автомат, бо боїться зброї, - каже Рафіг. - Вона сама грузинка за національністю. Одного разу до кіоску підійшов чоловік з автоматом. Запитав її, чи пішла б в ополчення. Продавець відповіла, що не вміє стріляти, тому нікуди не збирається йти. Через деякий час до кіоску під'їхала машина і продавця забрали. Її завезли в один з підвалів. Вона пробула там до самого вечора. Пізніше розповідала, що дуже злякалася, коли охоронець відкрив двері і підкинув... презервативи. Пізніше зрозуміла, що це був психологічний тиск. Бо в підвал ніхто не заходив. А ввечері її відпустили".
Читайте: Рада прийняла за основу і в цілому закон про забезпечення прав переселенців
На Вінниччині сім'я переселенців живе безкоштовно в будинку батьків місцевої вчительки Світлани Гончарук. Тут кілька кімнат. Приміщення потребує ремонту, особливо ганок. Газу в будинку немає. Місцеві жителі допомагають родині продуктами, а сільрада переоформила документи на соцвиплати.
На Вінниччині донеччанам подобається - тут спокійно і люди добрі. Двоє старших дітей ходять до школи. Обидва добре володіють українською мовою. До них добре ставляться. Поки ми спілкувалися, до Фатіми (так звуть доньку-дев'ятикласницю), прийшла подруга місцева дівчина Віка, а до Ісаї - хлопчики. Рафіг зізнається, що не проти залишитися тут назавжди.
