Хто тягне Європу в боргову яму?

Четвергом, 4 Серпень, запам'ятається всім нам надовго. У свій 50-річний ювілей президент США Барак Обама підготував "підніжку" для всього світу: "скасований "буквально за кілька годин до години" Х "технічний дефолт, загрожував" чорним вівторком "тільки американцям, обрушився на голови жителів усієї планети у вигляді небаченого падіння світового фондового ринку. Таких низьких показників експерти не пам'ятають з початку кризи 2008 року.

Що трапилося?

За даними телеканалу CNN, тільки на Нью-Йоркській фондовій біржі індекс Доу-Джонса (цей індекс охоплює 30 найбільших компаній США) впав на 512 пунктів, а таких різких падінь за добу було не більше 10 разів за всю історію існування біржі. В цілому ділова активність у заокеанських бізнес-центрах впала на 4%. На думку аналітиків, вся позитивна динаміка розвитку 2011-го тепер виявилася на нулі.

Ситуація на євразійському материку не краща: обвал провідних біржових індексів склав 3%, в Росії - 2%. Все це призвело до того, що курс євро падає. Однак у п'ятницю ввечері ситуація в Європі стала стабілізуватися. Крім того, звіт про рівень безробіття США виявився кращим за прогнози. Однак чи надовго заспокоїлися фондові біржі?

Хто винен?

Чому весь світ лихоманить? Іноземні експерти вважають, що провиною всьому не відбувся технічний дефолт США. За інформацією журналу Stern, відразу ж після підвищення американцями ліміту держборгу на 14 з гаком млрд доларів (тепер держборг перевищив 100% ВВП країни), Вашингтон відразу ж узяв нові кредити на суму 238 млн доларів. На думку аналітиків, така політика країни є ознакою уповільнення економіки США, що, в свою чергу, відбивається і на падінні індексів світового фондового ринку.

Що робити?

Особливо важко удар по економіці переносить Європа, так як вже ні для кого не секрет: європейська боргова криза практично неконтроліруем. За інформацією німецького інформагентства Reuters, в п'ятницю, 5 серпня, лідери провідних країн єврозони - президент Франції Ніколя Саркозі, канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр-міністр Іспанії Хосе Луїс Сапатеро, - провели переговори про ситуацію на фінансових ринках Європи.

Відомо, що європейські політики занепокоєні новою рецесією в США, тому Саркозі вже поспішив обговорити цю ситуацію з американцями. Однак Вашингтон утримується від коментарів.

Є припущення, що падіння індексів на світовий фондовій біржі триватиме мінімум до 9 серпня. Саме на цей день призначене засідання Федеральної резервної системи США, яка, по суті, виконує роль Центрального банку країни. Планується, що регулятор оголосить нові заходи зі стимулювання економіки, і це призупинить рецесію.

Що чекає ЄС?

Однак, мабуть, для єврозони настали важкі часи. З 27 країн-членів Євросоюзу три держави - Греція, Португалія, Ірландія - довгий час виживають завдяки стабілізаційними кредитами МВФ та ЄС. Економічна нестабільність США і обвал світового фондового ринку призвели до того, що сьогодні дефолт загрожує ще кільком європейським державам. Чи зможе Єврозона "розрулити" всі свої економічні проблеми?

Греція

Широко розрекламований план порятунку Греції, який схвалили країни єврозони, можливо, дасть лише короткостроковий ефект. І вже наприкінці серпня - початку вересня Афіни може очікувати вибірковий дефолт.

"У цей період відбудеться обмін держоблігацій і Греція, згідно рейтинговим агентствам, буде перебувати в стані вибіркового дефолту . Цей період буде досить коротким ", - вважають представники ЄС.

Борги греків становлять орієнтовно 142% від ВВП країни. У 2010 році ЄС спільно з Міжнародним валютним фондом уже виділяла 110 млрд євро на 3 роки. Проте цих фінансів для подолання кризи виявилося мало. Новий пакет заходів передбачає наступні кроки: 109 млрд євро виділяє ЄС; 12 млрд євро будуть отримані завдяки продажу грецьких облігацій; 40 млрд євро нададуть приватні інвестори.

Чому ж Афіни можуть пережити дефолт? Згідно з оновленим планом порятунку країни, грецькі облігації, куплені інвесторами, повинні бути обмінені на папери з більш довгим терміном обігу. Таким чином, приватні особи можуть втратити в середньому 20% від вартості держоблігацій. А це вражаючі цифри: за оцінками експертів, тільки найбільші банки Європи виявляться біднішими на 20 млрд євро. Для порівняння: 90 найбільших європейських банків тримають близько 98 млрд євро в грецьких держоблігаціях. Однак банки можуть впоратися зі збитками. А чи переживе цей дефолт Греція - поки під питанням.

До речі, цікавий момент: самі греки вважають причиною кризи в країні проведені кілька років тому Олімпійські ігри, мовляв, витрати виявилися непосильною ношею для Афін.

Італія

Третя за величиною країна в ЄС, судячи з усього, слідом за Грецією може опинитися на межі дефолту . Сьогодні борг країни становить 120% від ВВП. Ходять чутки, що скоро італійці попросять у Євросоюзу кредит. Поки ця інформація спростовується і владою Італії, і керівництвом єврозони.

Проте все ж є певні причини для занепокоєння: за інформацією Бі-бі-сі, вже зараз ставки за борговими облігаціями країни досягли рекорду - 6,2%. А якщо європейські країни позичають гроші за ставкою вище 6%, економіка регіону не стійка, платоспроможність - під питанням.

Прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі вважає, що приводу для занепокоєння немає. Він визнає, що в країні існує кризова ситуація. Але впевнений, що для відновлення темпів зростання економіки досить підвищити податки, скоротити дефіцитний бюджет і впровадити інші заходи.

Ймовірно, Берлусконі доведеться попотіти, щоб виконати свої обіцянки перед співгромадянами. Деякі експерти вважають, якщо Італія попросить кредити у ЄС, єврозона не потягне такого великого боржника. І тоді вся європейська економіка піде сокиркою на дно.

Іспанія

Непроста економічна ситуація виникла у іспанців, хоча дефолт начебто не загрожує. На даний момент держборг країни становить 60,1% ВВП. Це непоганий показник порівняно з іншими проблемними зонами ЄС. Однак стурбованість економістів викликає той факт, що сьогодні прибутковість за іспанськими облігаціями зросла до 6,4% (при нормі прибутковості в 6%). Зауважимо, ця ставка навіть вище, ніж в Італії (див. вище).

Крім того, зараз в Іспанії найвищий рівень безробіття серед країн Євросоюзу - 20,9% при середній позначці 9,9 по ЄС. Серйозні фінансові проблеми є також в банківській системі. Однак експерти сподіваються, що найближчим часом влада Іспанії не проситимуть кредит у ЄС, а спробують залатати дірки в економіці країни самостійно.

Португалія

Нинішньої весни можливість дефолту викликала стрес у португальців. Цілих три місяці португальська влада запудрювати мізки керівництву ЄС, запевняючи, в країні все гаразд. Зрештою, навесні їм довелося офіційно попросити єврозону про допомогу: сума боргу Португалії досягла 93% від ВВП, а ставки за борговими облігаціями - 8,5%!

У ході переговорів Євросоюз виділив португальцям близько 80 млрд євро. Натомість ЄС зажадав збільшити податкове навантаження, знизити дефіцит бюджету. Проте вже в середині літа стало ясно, що Португалія не справляється з виконанням цих зобов'язань та може вдруге попросити допомогу у єврозони і МВФ. Правда, офіційного підтвердження цієї інформації поки немає.

На думку іноземних аналітиків, в складній економічній обстановці країни винні самі португальці. Свого часу уряд заморозив розвиток вітчизняних секторів економіки - сільського господарства, рибної та гірничопереробної промисловостей. Таким чином, джерела доходу для держбюджету знизилися.

Ірландія

Економічні проблеми з головою накрили Ірландію восени 2010-го. Причиною кризи в країні стала стара добра приказка: "Благими намірами вимощена дорога в пекло". Інакше кажучи, під час кризи ірландський уряд намагалося врятувати найбільший банк країни - Anglo Irish Bank. На ці цілі Дублін витратив близько 30-35 млрд євро і виявився нездатним обслуговувати власний бюджет.

Однак ірландці не дарма славляться гордим народом. Влада довго відмовлялися приймати фінансову допомогу ЄС, мовляв, "ми впораємося самі". Тому лідерам Євросоюзу довелося чи не насильно надавати фінансову підтримку Ірландії. Справа в тому, що наприкінці 2010-го економічна обстановка в країні досягла критичної позначки: інвестори вже збиралися "змотувати вудки" і бігти з країни, так як експерти пророкували Дубліну оголошення дефолту.

Ірландцям не залишалося нічого іншого, як прийняти допомогу ЄС у сумі 85 млрд. євро. Це допомогло заспокоїти інвесторів і віддалити навислу загрозу дефолту. А причини для занепокоєння у Дубліна були більш ніж серйозні: держборг країни тоді склав 96%.

До речі, навесні світові ЗМІ знову стали мусувати чутки про те, що Ірландії загрожує дефолт. Реакція офіційного Дубліна не змусила себе чекати. "Ми (уряд Ірландії) абсолютно не плануємо дефолту. Ми абсолютно ясно висловилися з цього питання. Ми хочемо продовжувати виплачувати свої борги. Ми не просимо більше грошей у Європи, ми прагнемо до більшої гнучкості ", - заявив тоді прем'єр-міністр Ірландії Енда Кенні. Ймовірно, Ірландія все-таки постарається вибратися з боргової ями самостійно.

Ісландія

Хоча Ісландія не є членом Євросоюзу, а тільки веде переговори про вступ до Єврозони, це невелика острівна держава з населенням в 300 тисяч чоловік неодноразово будоражило світ своїми серйозними економічними проблемами.

Так, на початку кризи 2008 року ісландці першими звернулося за допомогою до МВФ і європейським країнам. Справа в тому, що керівництву країни довелося націоналізувати три найбільших банки Kaupthing, Landsbank і Glitnir, а понести таку фінансове навантаження уряд самостійно не змогло. На допомогу тоді прийшов Міжнародний валютний фонд, який відкрив для країни кредитну лінію у розмірі 2,1 млрд доларів. Проте цих грошей було явно недостатньо для порятунку економіки Ісландії: тільки в 2009 році держборг становив 87,8% від ВВП.

Крім того, Великобританія і Голландія зажадали відшкодування фінансового збитку, який був нанесений громадянам їхніх країн у зв'язку з банкрутством ісландських банків. Справа в тому, що голландці і британці зберігали свої заощадження у відділеннях одного з острівних банків - Landsbank. І його банкрутство спустошило гаманці клієнтів на кругленьку суму - близько 4 млрд євро!

Голландське і британський уряди, безумовно, відшкодували співгромадянам ці гроші зі своїх бюджетів, але, в свою чергу, зажадали від уряду Ісландії повернути всі гроші. Спочатку остров'яни обурилися цією вимогою, однак, гарненько поміркувавши, погодилися виконати кабальні умови. Причина такого рішення проста: відмова оплачувати боргові зобов'язання міг привести Рейк'явік до оголошення дефолту, а це могло на невизначений термін відсунути проведення переговорів про вступ Ісландії до лав ЄС. Сьогодні ж, за оцінками експертів, велика ймовірність того, що Ісландія здійснить свою мрію вже в 2013 році.

Кіпр

Цього літа загострилася і без того непроста економічна обстановка на острові: 11 липня прогриміли вибухи на військово-морській базі, які зруйнували найбільшу в країні електростанцію і забрали життя 13 людей. На думку експертів, ПП принесло країні відчутний фінансовий збиток - 2 млрд євро. Для порівняння: вся видаткова частина держбюджету острова складає 8 млрд євро.

Керуючий Центробанком країни Атанасіос Орфанідіс поспішив заявити: катастрофа змусила кіпрську економіку працювати "в надзвичайному режимі". "Якщо ситуацію не виправити вчасно, Кіпр стане четвертою країною єврозони після Греції, Ірландії та Португалії, якій доведеться звернутися за стабілізаційними кредитами в ЄС і МВФ", - зазначив він. Зокрема, йшлося про те, що кіпріотам буде потрібно кредит у розмірі 1 млрд євро.

Що ж довело країну до "надзвичайного економічного стану"? Як не банально, вже набила багатьом оскому Греція. Справа в тому, що кіпрські фінансові структури тримають грецькі облігації на суму 14 млрд євро, а також облігації грецьких банків - 5 млрд євро. Тому при обміні цих паперів Кіпр втратить чималі кошти.

Нагадаємо, в кінці серпня - початку вересня Греція планує обміняти держоблігації, які інвестори придбали раніше, на папери з більш тривалим терміном кредитування. Очікується, що в цей період греки переживуть вибірковий дефолт. Швидше за все, грецька криза болісно позначиться на важкому економічному становищі Кіпру. Однак остров'яни мають намір до останнього боротися з фінансовою кризою.

Нещодавно президент країни Дімітріс Хрістофіас змінив уряд. І новоспечений міністр фінансів Кікіс Казаміас вже запевнив журналістів: країна повинна зробити все можливе, щоб уникнути допомоги МВФ і ЄС.

***

Як бачимо, в кожній країні свої проблеми. Однак європейці роблять все можливе, щоб спільно впоратися з навалилися, як з рогу достатку, бідами. Чи впорається Європа з кризою? Швидше за все вже скоро побачимо все самі ...