В Україні йде точкова люстрація - Задорожна

В Україні йде точкова люстрація - Задорожна

На початку весни Міністерство юстиції з третьої спроби визначилося з кандидатурою головного люстратора. Вакантну вже кілька місяців посаду зайняла 28-річна Анастасія Задорожна – у минулому помічниця двох народних депутатів, яка до відповідального призначення більше року працювала в департаменті з питань люстрації. Вона обрала  класичний підхід, підкресливши, що ввірена їй структура буде працювати в "колишньому режимі".

Чи потрібно міняти закон "Про очищення влади", чому щодо нього Конституційний суд уже другий рік не може винести свій вердикт, на що має вирішитись Верховна Рада - читайте в інтерв'ю "Обозревателя" з Анастасією Задорожною.

- Уже другий рік Конституційний суд не може прийняти рішення щодо закону про люстрацію. Чому? І коли ви очікуєте порухів?

- На мій погляд, не можна очікувати якихось порухів найближчим часом, тому що, як ви знаєте, Конституційний суд протягом двох років не спромігся цього зробити. Наразі ситуація така: 3 червня закінчився строк повноважень двох суддів, в.о. голови Конституційного суду Юрія Бауліна та судді КС Сергія Вдовиченка. Отже, лишаються 13 суддів. Відповідно до законодавства засідання Конституційного суду є повноважним, коли на ньому присутні не менше 11 суддів. Тобто, для того, щоб засідання відбулося, потрібна майже 100% явка. Однак, по-перше, зараз починається сезон відпусток. По-друге, якщо просто розділити 13 суддів на 12 місяців, то виходить, що 100% явки й не може бути, адже хтось постійно буде у відпустці.

Відео дня

Інша проблема – доукомплектування складу суду наразі неможливе. Відповідно до прийнятих парламентом змін до Конституції, призначення суддів до складу Конституційного суду здійснюють президент, Верховна Рада та з’їзд суддів. Водночас такі призначення мають відбуватися на конкурсній основі. Для цього мають бути сформовані комісії, які відберуть осіб і подадуть їх на затвердження президенту, Верховній Раді та з’їзду суддів відповідно.

Але 8 червня за проект закону "Про Конституційний суд" 6427д народні депутати не змогли проголосувати та повернули його на доопрацювання. Попередній проект закону "Про Конституційний суд" 5336-1 містив сотні правок, понад 5 годин обговорення, а результат – законопроект відхилений. Тому наразі виходить, що це питання не врегульоване на законодавчому рівні.

- Тобто, на вашу думку, цей процес ніхто не гальмує, а справа лише в процедурних моментах і законодавчих колізіях?

- З одного боку, це законодавчі моменти. З іншого, закон України "Про очищення влади" – це була по факту вимога громадськості, вимога суспільства. Можливо, судді Конституційного суду давно би певні положення цього закону скасували. Однак тоді вони будуть змушені звітувати перед суспільством.

- Судді просто вирішили затягувати процес?

- Рано чи пізно вони будуть змушені прийняти рішення. Тому що затягування судового процесу є фактично порушенням прав людини на своєчасний і якісний розгляд справи.

- Видається, що головний виклик для вас наразі – позови до судів, включаючи ЄСПЛ, від люстрованих можновладців. Це так?

- Треба сказати, що процедура подання та розгляду позову в Європейському суді з прав людини складається з декількох етапів. Спочатку особа, вичерпавши всі засоби захисту своїх прав на національному рівні, подає заяву до ЄСПЛ, який її реєструє. Далі можливі два варіанти: Європейський суд приймає заяву до розгляду або не приймає. У першому випадку він має направити на комунікацію документи до уряду – відповідача.

Наразі мені відомо про близько 30 заяв, які перебувають на розгляді, але питання щодо них не прийнято, а документи від ЄСПЛ на комунікацію не надходили. Не думаю, що найближчим часом такі документи будуть направлені. Це довготривалий процес. Буває, що заяви розглядаються 2-3 роки.

- Венеціанська комісія була не в захваті від закону "Про очищення влади". Вона вважає, що профільний закон порушує демократичні західні стандарти. Це створює проблеми Україні у судових процесах? Як ви вже пояснили, про ЄСПЛ поки не йдеться, а як щодо національного рівня?

- Венеціанська комісія надає рекомендації урядам країн щодо певних законодавчих актів, які направляються їй на розгляд. У даному випадку комісія зробила відповідні висновки з рекомендаціями щодо закону "Про очищення влади".

В остаточному висновку Венеціанська комісія звернула нашу увагу на те, що люстрація в Україні великим чином спрямована на боротьбу з корупцією. Це стосується, зокрема, майнової перевірки. Але ж та сама комісія у висновку зазначила, що обидві ці цілі правомірні – боротьба з корупцією та ліквідація наслідків режиму Януковича.

Венеціанська комісія прямо вказує, що Україна має право застосовувати так звані "автоматичні" критерії закону, які вимагають звільнення посадовців часів Януковича та розстрілів Євромайдану.

Водночас Венеціанська комісія наголошує, що перевірка широкого кола осіб може бути значним бюрократичним навантаженням, однак залишає за українською владою право вирішувати, які посади відіграли значну роль у зловживанні владою за режимом Януковича. Також комісія підтвердила, що держава має право на захист.

Люстрація не є порушенням прав людини як така, тому що "демократична держава має право вимагати від держслужбовців бути лояльними до конституційних принципів, на яких вона заснована. Така демократія має бути здатною вжити заходів з упередження повернення тоталітарного режиму".

Тобто держава має право регулювати доступ осіб до державної служби. Закон України "Про очищення влади" лише створює додатковий фільтр. І Венеціанська комісія визнала такий фільтр допустимим.

- Допустимим, але не довершеним…

- На основі рекомендацій Венеціанської комісії був розроблений законопроект 2695. Він зараз перебуває в парламенті. Його включили до порядку денного 6-ї сесії Верховної Ради на початку року, однак поки що не призначили до розгляду в сесійній залі. І саме в цьому законопроекті враховані рекомендації, які Венеціанська комісія надавала уряду України.

- І щодо персоналізованої відповідальності? Адже висновок комісії свідчив про те, що люстрація має проводитися на основі доведення провини конкретної людини, а не на основі приналежності до певної категорії державних службовців.

- Щодо індивідуальної відповідальності: Венеціанська комісія в остаточному рішенні наголошує, що відповідно до концепції "демократія здатна захистити себе" держава має право відстороняти від доступу до державних посад осіб, які можуть становити загрозу, які показали себе негідними у служінні суспільству. Тобто, комісія прямо вказує, що Україна має право застосовувати люстрацію по посадах.

У законі "Про очищення влади" є люстрація по посадах, а індивідуальна відповідальність передбачена в забороні займати посади протягом 5 років, де чітко зазначено, що така заборона застосовується за рішенням суду. Тому й ця умова витримана у відповідному законі.

- І все ж є багато думок щодо персоналізованої люстрації. Одні кажуть, що вона може стати інструментом політичного тиску на певних осіб. Інші – що тоді люстрація стане більш точною й точковою. Яка ваша думка?

- Як на мене, у контексті заборони на 10 років не можна говорити про критерій конкретних посад. В Україні органи державної влади постійно реорганізовуються. Наприклад, спочатку був такий орган як Міністерство доходів та зборів. Потім він був реорганізований в Державну фіскальну службу. І якщо б було зазначено назву конкретної посади, тоді керівник такого органу після реорганізації не підпадав би під "очищення влади".

Тому законодавець зазначив не конкретні назви посад, а саме рівень посад. Якщо б прописали конкретні посади, то люстрація була звужена. Вона не досягла б своїх цілей і, думаю, не задовільнила би суспільство.

- Але ви згодні з тим, що закон треба доробляти?

- Ті зміни, які передбачає законопроект 2695, дійсно необхідні для покращення процесу очищення влади. Наприклад, є така проблема. Судді Конституційного суду не пройшли очищення влади. Міністерство юстиції зверталося до них листами, на які вони відповіли, що не мають проходити очищення влади, адже не є професійними суддями, як зазначається в законодавстві. Зміни в законодавстві вже відбулися: слово "професійні" виключили. Тобто люстрація мала б поширюватися й на суддів Конституційного суду. Навіть Венеціанська комісія зазначала, що й щодо суддів Конституційного суду мають здійснюватися заходи з очищення влади. І це якраз прописано в законопроекті 2695.

Крім того (на це також звертала увагу Венеціанська комісія), кандидати на виборні посади також мають проходити процедуру очищення влади, щоб люди бачили, за кого вони голосують. Це не означає, що за результатами особа буде відсторонена від виборчого процесу. Просто це б призвело до більшої прозорості, дало людям уявлення щодо тієї чи іншої особи. Очікуємо, що парламент таки наважиться та проголосує.

- А ви оптимістка…

- Неможливо за щось боротися, не будучи оптимістом. Треба завжди розраховувати на найкраще й робити все від себе можливе.

- У продовження теми про очищення судової системи: Венеціанська комісія говорила про те, що її бажано здійснювати не через закон "Про очищення влади", а через закон "Про відновлення довіри до судової влади". Що ви думаєте про це?

- Дійсно, Венеціанська комісія в остаточному висновку зазначала, що люстрація суддів була передбачена двома законами: Про очищення влади та про відновлення довіри до судової влади. Проте проведення перевірки суддів відповідно до закону "Про відновлення довіри до судової влади" відбувалося протягом одного року з дня формування складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Вона була сформована в 2014 році, а в 2015-му закінчився строк її повноважень. Тимчасова комісія проводила перевірку суддів за заявами осіб – не на власний розсуд. У свою чергу закон "Про очищення влади" передбачає комплексну перевірку. І з огляду на те, що тимчасова спеціальна комісія припинила свої повноваження, колізійних моментів більше немає.

- Чи дійсно закон "Про очищення влади" у частині майнової люстрації провалився?

- Органи Державної фіскальної служби, які проводили майнову перевірку, підійшли до неї дуже формально. Наприклад, вони не враховували доходів членів сім’ї. Якщо ж особа не зазначала певне майно, але воно було набуте із законних джерел, органи все рівно складали позитивну довідку (тобто довідку, якою встановлювалися заборони). Відповідно до роз’яснення Вищого адміністративного суду, тільки в сукупності двох підстав (не надання інформації щодо майна та невідповідність такого майна доходам із законних джерел) може бути позитивний висновок. Мали місце ще інші процесуальні неточності, які впливали якість результатів проведення "майнової" перевірки.

- Чи не краще взагалі виключити майнову люстрацію з відповідного закону, бо зараз є антикорупційні закони, е-декларування тощо?

- У Верховній Раді був зареєстрований законопроект 5563. Ним передбачалося зняття навантаження з державних органів, зокрема з ДФС, щодо майнової перевірки й передачі таких повноважень НАЗК. Відповідно до нового законодавства, саме НАЗК є органом, який здійснює перевірку електронних декларацій, тому це цілком логічно. Відповідний законопроект був включений до порядку денного 6-ої сесії Верховної Ради.

Однак 18 квітня нардепи, які подали цей законопроект, подали заяву про його відкликання. Хоча насправді це було здійснено з порушенням закону України "Про регламент Верховної Ради". Тому що в регламенті зазначено, що відкликання законопроекту можливе, допоки він ще не внесений до порядку денного. На цей час невідомі підстави відкликання зазначеного законопроекту.

- Нічого дивного. Сьогодні (8 червня) нардепи порушили регламент, змінюючи регламент.

- Тому зараз цей законопроект заморожений. Його й розглянути не можуть, тому що є заява про відкликання, і доопрацювати не можуть, тому що він вже включений до порядку денного.

- Хто відкликав?

- Народні депутати Сергій Кіраль і Владислав Голуб (від фракції "Самопоміч" і позафракційний відповідно – Ред.). Підстави відкликання не зазначені. Але цей закон нагально потрібний.

- Нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк припустив, що може відбутися повторна внутрішня люстрація в ДФС. Про що йде мова? Які перспективи?

- Я читала відповідне інтерв’ю. Він говорив про внутрішню люстрацію в рамках того, що система органів Державної фіскальної служби потребує оновлення, нових кадрів. Відповідно до закону "Про очищення влади" претенденти на посаду в державній службі мають проходити люстрацію. Тому його слова, думаю, треба розуміти якраз у такому контексті.

- Тобто, він просто не дуже вдало висловився?

- По факту – так. Це не люстрація в чистому вигляді, це скоріше оновлення корпусу працівників державної служби.

- А люстрація взагалі виконала свою мету?

- Перша й найбільша хвиля люстрації відбулася протягом 10 днів з моменту вступу в дію закону "Про очищення влади". Тоді всі органи державної влади та місцевого самоврядування мали провести аналіз трудових книжок, особових справ, мали виявити порушення критеріїв і провести звільнення відповідних осіб. Більша частина осіб, відомості щодо яких внесені в реєстр, це якраз люди, звільнені протягом тих 10 днів. Далі відбувається поступове, планове очищення влади. В органах точково виявляються особи, щодо яких необхідно застосувати заборони.

- Коли східна та західна Німеччина об'єдналися, чиновникам і суддям НДР довелося влаштовуватися на роботу заново. Вони подавали заяву, а керівництво відправляло запит до архіву. Що ви думаєте про такий підхід до люстрації? Особливо в контексті гіпотетичної реінтеграції Донбасу та Криму?

- У реаліях нашої держави це неможливо, як на мене. Давайте враховувати умови державної служби, бюрократичні процедури, невелику заробітну платню, особливо в регіонах. Люди не виявляють великого бажання йти на державну службу саме через ці причини. Якщо гіпотетично уявити, що ми звільнимо всіх державних службовців, а потім їх будемо набирати заново, то це створить колапс у країні. Тоді жодний державний орган не буде працювати.

Демократичні процедури передбачають обрання осіб на конкурсній основі. Тобто необхідний час для формування складу комісії, потім набір і подання документів. Це все потребує часу, а у цей перехідний період державні органи будуть заблоковані. Натомість закон "Про очищення влади" запропонував достатньо дієвий механізм. Люстрація здійснюється децентралізовано. Кожний державний орган проводить очищення влади всередині себе. Він самоочищається, а тим часом створюються комісії, які відбирають нові кваліфіковані кадри, які проходять люстрацію.

Як повідомляв "Обозреватель", в Парламентській асамблеї Ради Європи висловлювали стурбованість через люстрацію