Відео дня
Газові таємниці Тимошенко і Ющенко
Судово-правові перипетії газової справи екс-прем'єра наочно демонструють відносини між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко в часи їхнього президентської та прем'єрської каденції і по-своєму характеризують їх "державний підхід" в газозабезпеченні країни та захисту національних інтересів. Сумна, однак, картина.
Путін: "І хрін з вами ..."
Вийшовши в середу з Печерського суду, Ющенко зробив для ЗМІ багатозначне визнання : "Путін заявив:" Я особисто запропонував прем'єр-міністру ціну 250 дол за тисячу кубічних метрів. І реекспорт ... І хрін з вами ". Вона відповіла: "Ні", - відкрив таємницю горезвісної газової угоди дворічної давності Віктор Андрійович і, вибачившись за путінський сленг, послався на труднощі коментування того, про що "говорили між собою прем'єр-міністри, коли спілкувалися віч-на-віч".
Попутно Віктор Андрійович висловив тверде переконання в тому, "що ми не дійдемо до істини, поки не буде залучено свідчення третьої сторони". Тим самим дав зрозуміти, що свідчення свідків прем'єр-міністра Путіна, президента Медведєва і, як мінімум, глави "Газпрому" Міллера могли б дати вичерпні відповіді на суд і громадськість питання.
Цікаво, що в той же день ввечері з адміністрації президента Медведєва прилетіла перша відповідна інформаційна "ластівка". "Ющенко обманює суд, - так прокоментував заяву українського екс-гаранта Анонімний для ЗМІ представник Кремля. - Перебуваючи на посаді президента, він особисто хотів отримати політичні дивіденди і пропонував президентові Росії Дмитру Медведєву самим підписати угоду про врегулювання газових проблем ". На це йому, по завіреннях кремлівського коментатора, було зазначено, що "дане питання знаходиться в компетенції урядів двох країн". Пізніше ж у телефонній розмові з російським президентом Ющенко заявляв, "що він повністю довіряє Юлії Тимошенко, і вона володіє всіма необхідними повноваженнями".
Загалом, у кожного своя правда. І своя політична воля, обумовлена ??державними економічними та особистими інтересами.
Звертає увагу той факт, що екс-прем'єр, на відміну від попередніх "прокурорських допитів", Ющенко ні про що в Печерському райсуді не питала . Вона-де не хоче з'ясовувати стосунки з чоловіком, з яким була поруч на помаранчевому Майдані.
Але історія відносин Ющенко-Тимошенко під час "газової війни" з Росією в 2009-му рясніє солідарністю, ворожістю, закулісними інтригами і взаємними звинуваченнями в нечистоплотних задумах.
Українське законодавство без ... директив
Тимошенко, нагадаю, інкримінують перевищення службових повноважень при укладенні газових контрактів з Росією в 2009-му (ст. 365 ч.3 УКК), за що їй світить покарання від 7 до 10 років.
Юлія Володимирівна, як випливає з матеріалів досудового слідства, особисто зажадала від глави правління НАК "Нафтогаз" Олега Дубини підписання кабального для країни договору з "Газпромом". При цьому запевнила, що директиви від Кабміну для цього отримані. Як пізніше з'ясувалося, не дивлячись на всі зусилля першого віце-прем'єр-міністра Олександра Турчинова, схилити урядових мужів 19 січня 2009 (Тимошенко в цей час перебувала в Москві на переговорах) до юридично скріплює особистої відповідальності за директиви, цей документ не був затверджений на засіданні Кабміну. Дубина ж у ході судових розглядів відверто визнав: він би не підписав контракт, якби знав про це.
До речі, запрошений в якості свідка на засідання Печерського суду замдиректора Інституту держави і права ім. Корецького Володимир Негребельний не бачить гріхів в діях Тимошенко.
Справа в тому, що в українському законодавстві немає чіткого тлумачення терміна директиви. А енциклопедія дає близько 10 пояснень-синонімів. Крім того, в українських нормативно-правових актах є регламентація повноважень керівників вищих органів виконавчої влади, проте відсутній механізм реалізації цих повноважень.
- Прем'єр-міністр не є, образно кажучи, директором ЖЕКу, - зазначив вчений-правознавець. - У нас же повноваження виписані, але відсутні механізми їх виконання. Ось директиви і були таким механізмом, тому-то це - не перевищення повноважень ", - вважає Негребельний.
Суд, встати! Ющенко йде ...
Але залишимо поки юридичну сторону питання. Розглянемо практичну. Якщо Тимошенко вважає (і доводить тепер це в суді), що вона діяла в рамках закону, то чому тоді тримала в таємниці свої домовленості по газовому контракту від президента Ющенка?
- Копії договорів нам не надавали, не дивлячись на запити в Кабмін, - свідчив під час судового засідання 15 серпня заступник глави Адміністрації президента Ющенка Олександр Шлапак. - Там сказали, що ці документи конфіденційні. Ми отримали їх через Службу зовнішньої розвідки.
Хороша країна, якщо прем'єрські міжнародні домовленості є таємницею за сімома печатками для глави держави (на той час з парламентсько-президентською формою правління). Перефразовуючи одного з англійських сатириків можна стверджувати: інші президенти також обізнані про діяння своїх прем'єрів, як і чоловіки-рогоносці про пригоди своїх дружин.
Якою мірою Тимошенко "наставила роги" Ющенко і яка "ціна любові" екс-прем'єра до "неньки" можна судити про фінансові втрати для країни за час дії нещасливого газового контракту. За матеріалами слідства, збитки України до моменту розгляду справи в суді (з 24 червня ц. Р.) склали 1 млрд. 600 млн. дол
Підтвердити або спростувати обгрунтованість таких втрат і був покликаний, власне, запрошений в якості свідка Ющенка. Але напередодні Віктор Андрійович несподівано зробив хитромудру політико-правову комбінацію. Очолюваний ним президія "Нашої України" днями прийняв рішення: жоден член партії не повинен давати свідчення у справі Тимошенко. За кулуарними відомостями, до канцелярії Печерського райсуду минулого тижня було відправлено листа за підписом Ющенка. У ньому він підтверджував раніше дані показання і не вважав за потрібне свою участь у судовому засіданні. Однак нагальна вимогливість головуючого Родіона Кірєєва да побоювання Віктора Андрійовича бути доставленим до зали Феміди "під білі рученьки", змусили його з'явитися в суд.
Як стверджують адвокати Тимошенко, нічого нового (з того, що раніше було заявлено Ющенка) вони не почули.
Новиною, правда, для ЗМІ стало затвердження екс-президента про те, що Олега Дубину з переговорів 31 грудня 2008 він не відкликав, і назвав це маневром Тимошенко по догляду від відповідальності.
Кабальні умови базової формули
Фрагментарні деталі з персоніфікованими коментарями вимагають інформаційної реконструкції газових подій. Коротенько було так.
На початку 2009-го закінчувався термін контракту з "Газпромом", за яким НАК "Нафтогаз" отримував паливо за ціною 179,5 дол за тис. куб. м. Узгоджена обома сторонами ціна газу для України на цей же рік (і це підтвердив у своїх свідченнях Олег Дубина) становила 235 дол Підписання контракту було заплановано на 31 грудня 2008-го. Однак послідував, нібито, дзвінок Ющенка до Москви і українська делегація була відкликана з переговорів. Причина? Вона, очевидно, наступна: "Була пропозиція Росії - газ по 250 дол, - повідомив Дубина для мас-медіа 1січня 2009-го. - Цифра, яку ми запропонували, - це 235 доларів. Кожна країна залишилася при своїй думці ".
Так виникли розбіжності між Москвою і Києвом. Вони переросли в протистояння, а потім - у газову війну. Росія почала відключати газ для української ГТС. Через це стала замерзати Європа. Прем'єр Тимошенко разом з президентом Ющенком у спільному меморандумі-зверненні заспокоїли і "обігріли" народ: "Україна має достатні обсяги газу в сховищах, що дозволяє забезпечувати власні потреби протягом тривалого часу". При цьому в меморандумі була названа "справедлива ціна" на газ в ... 201 дол
Публічні торги по прем'єрсько-президентської стратегії повинні були, очевидно, схилити Росію до зниження ціни. У розрахунок, схоже, брався фактор невдоволення Європи, заспокійливі прогнозні параметри вартості газу внаслідок падіння цін на нафту через фінансово-економічної кризи.
Але двотижневий "газовий бунт" виявився не на користь Україні. Глава правління "Газпрому" Міллер незабаром озвучив нову ціну газу для України - 320 дол Така вартість обгрунтовувалася базової формулою, за якою розраховується ціна російського палива для поставок в єврозону. Президент Ющенко відповів цифрою - 205-210 доларів. Вояж Тимошенко до Білокам'яної підтвердив побоювання: базова ціна становить 450 дол і преференцій для України ніхто давати не буде. Президент дав доручення: не погоджуватися на такі умови. Але 19 січня, після багатогодинного спілкування з Путіним, прем'єр Тимошенко поставила підпис під скандальним газовим контрактом.
По ньому виходило, що Україна має знижку від базової ціни у 20%. Але лише на один, 2009-ий рік. І при збереженні колишньої ставки українського транзиту в 1,7 дол за 100 км. Реекспорт газу при цьому був під забороною, а обсяги поставок жорстко закріплені для України: до 32 млрд. кубів на 2009-ий і не менше 40 млрд. куб. м - на наступні контрактні дев'ять років.
Останній пункт виключав можливості України диверсифікувати постачання блакитного палива і робив неактуальною програму енергозбереження. Така залежність від російського газу по суті консервувала нашу промислово-виробничу базу. Але головна біда полягала в тому, що базова формула (за неї взята вартість російського газу для Італії) робила Україну заручницею фінансово-сировинних коливань на світовому ринку нафти і мазуту.
Зростання останніх автоматично забезпечував цінової розгін російського газу для нашої країни. І 2010-ий це наочно показав. У першому кварталі - 305 дол за 1 тис. куб. м газу, у другому - 335 ... Якби харківські угоди (газ в обмін на флот) з 30-відсотковою знижкою для України, економіка опинилася б у колапсі. Але і це виявилося півзаходом. Базова ставка для України в результаті агукнулася значно дорожче, ніж для європейських країн. Для економіки, що розвивається це смерті подібно, бо б'є по конкурентоспроможності продукції, а значить, за доходами в бюджет, зарплатах ...
Зрадили і продали
З озвучених одкровень-зізнань Ющенко і Тимошенко випливає, що ними рухала "лише думи влада" - як захистити інтереси України. Але вони постраждали. І досить істотно. Тоді саме час спробувати знайти відповіді на питання, які, не виключено, залишаться поза увагою Феміди, але можуть вказати на мотиви і розповісти про причини дій колишніх - президента і прем'єра.
Отже, чому Тимошенко вирішила прибрати компанію-посередника "РосУкрЕнерго" з поставок російського газу в Україну? Відповідей поки два. 1. Тимошенко таким чином прибирала з ринку фінансового донора для майбутньої виборчої компанії Ющенка - основного свого конкурента по електоральному полю. Саме Ющенко в 2006-му році, за твердженням адвокатів Тимошенко, забезпечив включення "РУЕ" в схему газозабезпечення України. 2. Екс-прем'єр цим кроком розчищала дорогу, як зазначав у своїх публічних звинуваченнях Ющенка, для компанії "Ітера".
Стара "базова формула" українського політикуму - зробити великі гроші, ставши олігархом, і вирости у великого політика, прикриваючи їх угоди, можна за допомогою нафто-, газоресурсів, - проявила себе у всій красі.
Чому Ющенко вирішив пограти з Москвою в "цінові гірки"? Відповідей поки бачиться три. 1. Україні вистачало запасів газу на тривалий час (за твердженням Дубини, закачані в сховища енергоресурси дозволяли протриматися до кінця 2009-го). 2. Фінансово-економічна криза вдарила і по сировинних ринків - вартість нафти стрімко знижувалася, обіцяючи зниження цінової траєкторії для газу. 3. Президент Ющенко в черговий раз показав Заходу непоступливість у відносинах з Росією, намагаючись продемонструвати роль самостійного транзитного посередника для европотребітелей і дістати, по всій видимості, фінансову підтримку для модернізації вітчизняної ГТС.
Україна довгий час носилася по енергоринку, фігурально висловлюючись, як дурень зі ступою, зі своєю "незалежної" газовою трубою. У підсумку отримали обхідні газопроводи - "Північний потік", "Південний потік", "Набукко" - демонструють як недовіру Росії, так і Європи по відношенню до надійності України як газового транзитера.
Чому Тимошенко погодилася на жорсткі і невигідні для України цінові умови контракту? З цього приводу є п'ять відповідей-припущень. 1. Високі ціни на газ були платою за ... відмова Росії від фінансових претензій до компанії "ЄЕСУ", що мала борг, як це нещодавно було підтверджено російською стороною, в 450 млн. дол перед "Газпромом" і тамтешнім Міноборони. Одним розчерком державного пера Юлія Володимирівна відводила дамоклів меч можливого кримінального переслідування за борги очолюваної нею колись приватної компанії. 2. Тимошенко виступила з Путіним заодно тому, що російський прем'єр, як випливає з одкровень для ЗМІ глави "РУЕ" Дмитра Фірташа, вів гру на усунення цієї компанії з російського ринку. 3. Конфісковані по суті у "РУЕ" урядом Тимошенко 11 млрд. куб. м газу і зафіксована в контракті 20-відсоткова знижка робили для прем'єра 2009-ий безпроблемним в плані ціни газу та обсягів поставок в цілому. 4. Кулуарний альянс з Путіним давав леді Ю. надію на включення російського чинника на користь Тимошенко в майбутній президентській гонці 2010-го. 5. Високі ціни на газ, як легко допустити, екс-прем'єр надалі могла знівелювати передачею в оренду ЧФ Росії на 50 років військово-морської бази в Севастополі. Про це говорив публічно і в ході судового засідання прем'єр Азаров, посилаючись на слова Путіна.
... Президент Франції Шарль де Голль якось зауважив: "У політиці доводиться зраджувати свою країну або своїх виборців". Французький реформатор, за його визнанням, вибирав друге. Йому і в голову не приходив "альтернативний варіант", практикований у вітчизняних пенатах. У нас, виявляється, запросто можна зрадити і одночасно продати і країну, і виборців. Оптом ...