newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
русскийРУС
img

Освіта за кордоном: петля або вудка?

Освіта за кордоном: петля або вудка?

Масове бажання покинути батьківщину для багатьох українців вже не просто мода, а й заповітна самоціль. Щорічно тисячі співвітчизників покидають межі країни в пошуках кращого життя. Більшість іммігрантів - молодь, спрагла матеріального розвитку, нових відчуттів і відкриттів.

Відео дня

Пропускним квитком у світ за межами України останніми роками стала освіта. Але в кожній бочці меду, як і годиться, є своя ложка дьогтю. Про підводні камені закордонного життя, цінності міжнародного диплома і перспективи кар'єрного зростання після закінчення іноземного університету пише "Обозреватель".

Міжнародні перспективи

Слабке матеріальне забезпечення, застарілі навчальні плани, болонська система "нашого" зразка, часте відставання від міжнародного наукового прогресу і, нарешті, диплом, який майже ніде в світі не зізнається - ось неповний список того, що змушує молодих українців здобувати освіту за межами України.

І, якщо в лихих 90-х перспектива іноземного диплома була, швидше, казкою, ніж реальністю, то з настанням 2000-х спробувати закордонного щастя може кожен, у кого є голова на плечах або багаті батьки.

Протягом останніх декількох років у великих містах країни вже традиційно проводяться спеціальні ярмарки іноземних ВНЗ. Тут можна не тільки познайомитися зі спеціальностями та правилами вступу до вподобаний університет, а й поспілкуватися з тими, хто вже встиг зловити свою щасливу зірку.

У жовтні-2012 в українській столиці відбулися три подібні виставки. За великої популярності та всеукраїнської розголосу протиснутися на ярмарках у Києві було практично неможливо.

"Ми з батьками приїхали з Житомира. Тут сподіваємося знайти мені університет. Хотілося б у США, але там дуже дорого та стипендіальні програми мало представлені, так що будемо дивитися Європу теж", - розповіла майбутній біолог, студентка 3-го курсу Ольга Ракітіна.

Дівчина зізналася, що своє майбутнього в Україні вона не бачить, а єдиним дієвим способом еміграції за кордон є отримання міжнародної освіти.

"У нас нічого робити. Зі своєю спеціальністю в Україні я зможу заробляти максимум 4000-5000 гривень. І те, якщо пощастить! А вчитися всього 6 років, та й вчуся я на платному, так що, на мій погляд, краще їхати, ніж просто вірити в диво. У світі, між іншим, ера природних наук ", - поділилася Ракітіна.

Ціна питання

Більшість українських студентів, які зустрілися нам на столичній виставці міжнародних ВНЗ, вважають іноземний диплом пропускним квитком у світ високооплачуваної роботи, стабільності і соціальних гарантій. У даному контексті з мріями молодих і перспективних співвітчизників важко не погодитися. Європейська освіта - це справді сучасна матеріально-технічна база, проходження практики в провідних компаніях з можливістю закріплення, що визнається диплом і унікальна можливість подивитися світ.

Проте, не слід забувати, що за межами України ви завжди будете чужаком. А освіта в багатьох престижних ВУЗах світу стоїть на порядок вище, ніж на батьківщині. Традиційно найдорожчими вважаються університети США і Великобританії. Тут освіту давно стало комерційним видом діяльності, а щорічні збори зі світлих голів багатомільйонного поповнюють держбюджети.

В останні кілька років конкуренцію за дорожнечею названим країнам можуть скласти Канада, Нова Зеландія і Австралія. Якість освіти тут не поступається Америці чи Англії, але освітній рік коштує приблизно на третину дешевше.

Безкоштовне реально

Європа ж у навчанні іноземців вибрала іншу стратегію. У країнах ЄС українці можуть отримувати абсолютно безкоштовна освіта, а маючи навіть середній рівень знань (за вітчизняними мірками) вигравати гранди та стипендії.

Так, високої якості освіту і майже безкоштовно можна отримати в столиці Австрії Відні. Студентам з країн СНД (крім Росії) тут пропонують бакалаврські, магістерські та докторські програми всього за 17 євро (187 гривень) на семестр. Офіційною стипендії не передбачається, але є можливість виграти грошовий грант, розмір якого покриє не тільки символічний студентський збір у вигляді зазначених 17 євро, а й витрати на харчування і проживання. Киянин Євген вже рік навчається у Віденському національному університеті на магістерській програмі.

"Плачу в семестр студентський внесок у вигляді 17 євро. Це і є вся плата за навчання. Вже тут, у Відні, виграв гранд на 600 євро в місяць. Цього мені вистачає на оренду кімнати та харчування", - повідомив нам студент.

Однак, у майже безкоштовного австрійського освіти є ряд обмежень. Вступити до місцевого ВНЗ можна лише за умови, що на батьківщині ви відучилися, як мінімум, 2 курсу. Навчання, при цьому, мало бути тільки стаціонарним, а продовжити освітній процес в Австрії можна виключно по тій спеціальності, яку ви вивчали вдома. Тривалим є і термін подачі документів - загальна "метушня" займе, щонайменше, 6 місяців. Для студентів, які не надійшли за програмою безкоштовної освіти, існує платна форма навчання - 380 євро за семестр.

Отримати абсолютно безкоштовне європейську освіту можна і в Чехії. Знаменитий Карлов університет щорічно набирає іноземних студентів на безкоштовне навчання, як за бакалаврськими, так і за магістерськими програмами. На відміну від Відня, в Празі можна вступати на будь-яку спеціальність, незалежно від того, що ви вивчали на батьківщині. Єдиною умовою такої "освітньої кулі" є бездоганне знання чеської мови - іноземці надходять на будь-який напрямок в загальному потоці на таких же підставах, що і місцеві жителі.

Бажають навчатися безкоштовно всі вступні іспити здають виключно чеською мовою. Є і ще одна важлива особливість - в Чехії до утворення підходять строго: або бюджет в державному ВУЗі, або - контракт, але тільки в комерційному навчальному закладі. "Приватники" в Празі беруть близько 1600 євро за один освітній семестр.

Детальні ціни на освіту в різних країнах світу представлені в інфографіці (дані швейцарського консалтингового центру MEDELLE SA за 2012 рік).

Високі цілі

Втім назавжди покидати Україну хочуть далеко не всі студенти.

21-річний киянин Антон Гоменюк влітку 2012 року отримав ступінь бакалавра в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, а восени, завдяки українському диплому з відзнакою, виїхав продовжувати освіту у Франції. Навчання в країні романтиків платне, але для розумного киянина - зі знижкою в 80%. Антон отримує за кордоном стипендію 10 тис. євро на рік - за рахунок цього намагається покривати всі поточні витрати.

Проте, після отримання ступеня магістра залишатися за кордоном хлопець не планує. Його мета - повернутися і за допомогою набутого досвіду зробити щось корисне в рідній країні.

"Астрофізикові і фізику елементарних частинок у Вищій політехнічній школі, яка знаходиться в 15 км від Парижа, я вивчаю другий місяць. Моєю метою є отримання знань, надалі збираюся таки повернутися в Україну", - поділився Гоменюк.

Вся біда в тому, що таких, як Антон, які бажають повернутися на батьківщину після навчання за кордоном, стає все менше з кожним роком.